Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А.І. - 10.19. У чому сутність і взаємозв'язок індуктивного і дедуктивного методів?

Вправа — це метод навчання, який передбачає цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій чи операцій з метою формування умінь і навичок.

У дидактиці за характером навчальної роботи виділяють різні види вправ — письмові, графічні тощо. З погляду навчальної мети виокремлюють такі різновиди вправ:

• підготовчі, пробні (попереджувальні, коментовані, пояснювальні);

• тренувальні (за зразком, за інструкцією, за завданням без докладних вказівок);

• творчі.

10.16. Яка спрямованість виробничо-практичних методів навчання?

Виробничо-практичні методи навчання спрямовані на залучення учнів до процесів застосування теоретичних знань у продуктивній праці. Це специфічна діяльність учнів, а тому й різновиди цих методів специфічні, оскільки вони залежать від виду конкретної праці, обладнання, соціально-природних умов та ін. Ці методи можуть бути ефективними за умов оптимального поєднання з іншими методами (словесними, наочними тощо).

Методи навчання за джерелами отримання знань, умінь і навичок мають таку структуру (рис. 24).

10.17. Які методи навчання належать до групи за характером логіки пізнання?

Основним "інструментом" пізнання є мозок людини. Тому в навчальному процесі використовують методи, які властиві логіці як науці про закономірності людського мислення.

Рис. 24, Методи навчання за джерелами отримання знань

У цьому плані виділяють такі методи: аналітичний, синтетичний, індуктивний, дедуктивний, традуктивний. Вони можуть діяти у взаємозв'язку (рис. 25).

Рис. 25. Методи навчання за характером логіки пізнання

10.18. У чому сутність аналітичного методу і який його зв'язок із синтетичним методом?

Аналітичний метод передбачає мисленнєве або практичне розкладання цілого на частини з метою виокремлення суттєвих ознак цих частин. Проте це лише початковий компонент пізнання. Наприклад, у мові є загальне поняття "слово". У процесі пізнання в слові виділяють його частини: основу та закінчення, корінь, префікс, суфікс, а також ознайомлюють із сутністю цих морфем, їх значенням у словотворенні.

Для розуміння цілісності явища, сутності певного поняття потрібно переходити до наступної логічної операції — синтезу.

Синтетичний — це метод, який передбачає теоретичне або практичне поєднання виділених аналізом елементів чи властивостей предмета й явища в одне ціле. Синтез є органічним продовженням аналізу і може ґрунтуватися тільки на аналізі. Це гносеологічна закономірність навчального процесу.

10.19. У чому сутність і взаємозв'язок індуктивного і дедуктивного методів?

Індуктивний метод передбачає вивчення предметів, явищ, рухаючись від одиничного до загального. У результаті розуміння сутності ознак, властивостей одиничних предметів, явищ і понять є можливість усвідомити суттєві, типові закономірності чи властивості однопорядкових предметів або явищ. Використовуючи індуктивний метод, треба запам'ятовувати ту інформацію, яка дасть змогу виділити у споріднених поняттях суттєве, загальне, типове.

Дедуктивний метод передбачає рух у вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного.

Індуктивний і дедуктивний методи перебувають у діалектичному взаємозв'язку.

Традуктивний метод — вид умовиводу, в якому посилання і висновки є судженнями однакового ступеня загальності (від одиничного до одиничного, від загального до загального).

10.20. Які методи навчання належать до групи за рівнем самостійної розумової діяльності?

За рівнем самостійної розумової діяльності виділяють такі методи навчання: проблемний виклад, дослідний, частково-пошуковий (рис. 26).

Використання цих методів ґрунтується на послідовній і цілеспрямованій постановці перед учнями проблемних задач, розв'язуючи які, вони під керівництвом учителя активно засвоюють нові знання, що сприяє інтелектуальному розвитку особистості.

10.21. У чому сутність проблемних методів навчання?

Проблемний виклад передбачає створення вчителем проблемної ситуації, допомагає учням у виокремленні та "прийнятті"

Рис. 26. Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності

проблемної задачі, використання словесних методів (пояснення, розповіді, лекції) для активізації розумової діяльності учнів, спрямованої на задоволення пізнавального інтересу через отримання нової інформації.

Частково-пошуковий метод спрямований на залучення учнів до пошуків шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавальної задачі. Для забезпечення дієвості цього методу необхідно: створення проблемної ситуації і спонукання учнів до розуміння і "прийняття" пізнавальної задачі; керівництво процесом пошукової мисленнєвої діяльності учнів з використанням системи логічно вмотивованих запитань; стимулювання і схвалення пізнавальної діяльності вихованців у процесі розв'язання навчальних завдань, аналіз успіхів, помилок, труднощів, що виникають під час їх розв'язання.

Дослідний метод передбачає залучення учнів до самостійного розв'язання пізнавальної задачі з використанням необхідного обладнання.

Проблемні методи навчання тісно пов'язані з іншими методами; вони знаходять своє відображення у словесних, наочних та практичних методах. Цей взаємозв'язок показано на структурній схемі (рис. 27).

Рис. 27. Структура взаємозв'язку проблемних методів з іншими методами навчання

10.22. Якими критеріями зумовлюється вибір методів навчання?

Критеріями вибору методів навчання є:

• провідні завдання виховання особистості;

• мета й завдання навчання взагалі та конкретного етапу зокрема;

• закономірності та принципи навчання;

• зміст навчального матеріалу;

• навчальні можливості школярів;

• наявність засобів навчання;

• психолого-педагогічні можливості педагога.