Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А.І. - 11.5. Які є позаурочні форми навчання?

У дидактиці існують різні підходи до класифікації уроків. Зокрема, уроки класифікують: за способами їх проведення (урок-лекція, кіноурок, урок-диспут, урок-бесіда, лабораторно-практичний урок та ін.); за етапами навчальної діяльності (вступні, уроки формування понять, уроки застосування знань на практиці, уроки тренувань і повторення та ін.). Найбільш вдалою і прийнятною є класифікація уроків за дидактичною метою. Український дидакт В.О. Онищук виділяє такі типи уроків:

• урок засвоєння нових знань;

• урок формування умінь і навичок;

• урок застосування умінь і навичок;

• урок узагальнення і систематизації;

• урок контролю та корекції знань, умінь і навичок;

• комбінований урок.

Залежно від типу уроку логічно вибудовується його структура.

Структура уроку — це сукупність, послідовність та логічний зв'язок елементів, які становлять його модель. У процесі моделювання уроку того чи іншого типу має виявлятися творчість учителя. Проте разом з тим не слід забувати про дотримання логічної доцільної архітектури уроку певного типу. Узагальнена структура різних типів уроків наведена на рис. 31.

11.5. Які є позаурочні форми навчання?

Крім уроку, в школах використовують позаурочні форми організації навчання: факультативні заняття, практикуми, семінари, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу.

Рис. 30. Загальнопедагогічні вимоги до уроку

Завдання позаурочних форм навчання — розширення умов для розвитку інтелектуальних можливостей вихованців" задоволення їх пізнавальних інтересів і схильностей.

11.6. Які особливості факультативних занять?

Факультативні заняття об'єднують учнів за інтересами і спрямовані на поглиблення знань з окремих дисциплін або наукових проблем. їх проводять з невеликою групою учнів з періодичністю, визначеною робочим планом. З кожного факультативу розробляють навчальні програми. Вони можуть бути державними або авторськими.

З погляду освітніх завдань можна виокремити такі види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних дисциплін, з вивчення дисциплін професійної спрямованості (програмування, обслуговування комп'ютерної техніки та ін.), міжпредметні факультативи тощо. Кожен вид факультативних занять може бути теоретичним, практичним або комбінованим.

11.7. Які завдання практикумів?

Практикуми передбачають залучення учнів до системи самостійного виконання практичних завдань на основі оволодіння теоретичними знаннями і з метою формування необхідних умінь та навичок. Така форма навчальної роботи якнайкраще сприяє реалізації вимог принципу поєднання навчання з практикою, оволодіння учнями політехнічними знаннями, підготовки їх до свідомого вибору професії. Як приклад можна назвати такі практикуми: з електротехніки, на пришкільних земельних ділянках, з комп'ютерної техніки та кулінарної справи.

Результатом участі у практикумах можуть бути виставка учнівських робіт, творчі звіти тощо.

11.8. Яка функція семінарських занять?

Семінари — це специфічна форма організації самостійної пізнавальної діяльності учнів з метою поглибленого вивчення окремих тем чи проблем. Семінари проводять у старших класах у повному складі класного колективу. Учитель завчасно визначає тему, мету, план, рекомендує необхідну літературу, індивідуальні завдання для учнів. Результати такої попередньої самостійної роботи учні оформляють у вигляді рефератів, тез виступів, конспектів наукової літератури, добору рисунків, таблиць, статистичних матеріалів.

Оскільки семінар з погляду етимології цього слова (від лат. seminarium — розсадник) означає форму поширення знань, то в процесі підготовки і безпосереднього проведення семінарських занять уся діяльність педагога й учнів має бути спрямована на розширення теоретичних знань вихованців з окремих проблем. Важливо забезпечити самостійність учнів щодо висловлювання власних суджень з тих чи тих питань, створення умов для дискусій, суперечок, формування у вихованців толерантності.