Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А.І. - 26.2. На яких принципах ґрунтується наукова організація інтелектуальної праці?

26.1. Що треба розуміти під науковою організацією праці?

Науково організованою вважають працю, якщо вона ґрунтується на досягненнях науки і практики та комплексному використані чинників, які забезпечують оптимальні умови діяльності, що дають змогу досягти максимальних результатів.

26.2. На яких принципах ґрунтується наукова організація інтелектуальної праці?

В основу наукової організації інтелектуальної праці покладено принципи перспективності, стимулювання, комплексності та науковості.

Принцип перспективності передбачає загальну спрямованість, орієнтацію на досягнення певних завдань. Перспектива — це "завтрашня радість". Розуміння перспективності має велике психологічне значення, оскільки викликає позитивні емоції, почуття радості й задоволення, що стимулює особистість до активної праці, адже стимул — це джерело енергії активної діяльності.

Принцип стимулювання передбачає процес перетворення зовнішніх засобів організації праці у внутрішні. Він потребує оптимального поєднання зовнішніх і внутрішніх чинників діяльності, які б викликали в особистості почуття задоволення не тільки від кінцевих результатів, а й від самого процесу праці.

Принцип комплексності орієнтує працівника на всебічність, цілісність і гармонійність дій щодо вибору методів, засобів, форм діяльності.

Принцип науковості ґрунтується на використанні найновіших досягнень різних наук, які сприяють ефективності та результативності інтелектуальної праці. Це запровадження у практику досягнень фізіології, психології, педагогіки, кібернетики, гігієни тощо.

26.3. Які джерела інформації найбільш поширені та доступні в системі навчальної праці студентів?

Головним джерелом отримання знань у вищих навчальних закладах залишаються друковані засоби (книги, журнали, газети, електронні системи).

Започаткував книгодрукування німецький винахідник Іоган Гутенберг в середині XV ст. Це відкриття виявилося найбільш геніальним, оскільки сприяло збереженню на сотні років найціннішого скарбу — витворів людського розуму, а також дало змогу зміцнити зв'язки поколінь. Особливо збільшилася кількість книг в останні десятиріччя під впливом інформаційного вибуху. Вважають, що за останні 20—25 років у світі видрукувано стільки книг, скільки за всі попередні століття з початку книгодрукування.

26.4. Як можна зорієнтуватися у величезному масиві наукової літератури?

Усі книги, інші друковані джерела систематизуються у відповідних бібліотечних каталогах — алфавітному, систематичному, тематичному.

Для того щоб зорієнтуватись у величезному масиві наукової літератури, треба знати принципи й упорядкування відповідно до вимог певних каталогів.

В алфавітному каталозі всі книги систематизують в алфавітному порядку за прізвищами авторів. У такому каталозі, знаючи прізвище та ініціали автора, можна швидко відшукати потрібну книгу.

Якщо потрібно знайти книгу з певної проблеми, а автор її не відомий, звертаються до систематичного каталогу. Він складений за бібліотечно-бібліографічною класифікацією (ББК). У систематичному каталозі картки групуються за такими розділами:

2. Природничі науки.

20. Природничі науки в цілому. 22. Фізико-математичні науки. 24. Хімічні науки. 26. Науки про землю. 28. Біологічні науки.

3. Техніка.

4. Сільське і лісове господарство. Сільськогосподарські і лісогосподарські науки.

5. Охорона здоров'я. Медичні науки. 60. Суспільні науки в цілому.

63. Історія. Історичні науки.

65. Економіка. Політичні науки. Політика. Політичні науки. Держава і право. Юридичні науки. . Військові науки. 0/79. Культура. Наука. Освіта. ^ 80/84. Філологічні науки. Художня література.

85. Мистецтво. Мистецтвознавство.

86. Релігія. Атеїзм.

87. Філософські науки.

88. Психологія.

9. Література універсального змісту.

Крім алфавітного і систематичного каталогів є також предметні, або тематичні. У тематичному каталозі картки розміщено за темами книг (статей). Користуючись такими каталогами, легко підібрати літературу з конкретних питань.