Створюючи свою педагогічну систему, К. Д. Ушинський виняткового значення надавав одному з найважливіших принципів організації освіти й виховання — принципу народності. На думку К.Ушинського, народне виховання — таке виховання, яке проникає в побут, характер, поведінку й усе життя народу. Видатний педагог передбачав реальну освіту всіх дітей обох статей, а також фізичне, розумове і моральне виховання, навчання рідною мовою. Він зазначав, що народна освіта коштує недешево, але ніякі доцільні витрати не повинні лякати державу, бо народ, розвинений у дитинстві хорошою школою, який навчився міркувати правильно і засвоїв собі ясний погляд на довкілля, буде енергійнішим, працьовитішим, розважливішим, а значить — продуктивнішим і багатшим, ніж народ пригнічений неуцтвом і забобонами, ніж народ, який плететься, як сліпий, навпомацки, шляхом, давно второваним. "Добре насіння освіти дороге, зате й родить воно сторицею", — указував Костянтин Дмитрович (Твори. Т.2, С.31—32).
К. Д. Ушинський робив усе можливе, щоб розширити мережу навчальних закладів для народу, відкривав школи, у яких безкоштовно викладали студенти духовної академії, витрачав власні кошти на освіту. В освіті він надавав перевагу гуманітарному напряму, вивчення рідної мови ставив на чолі гуманної освіти (Твори. Т.6, С.377) та називав її великим народним учителем. Він щиро заздрив зарубіжним школам, у яких, навіть у старших класах, вивчають народні пісні, пишуть твори рідною мовою про народний побут. К. Д. Ушинський підкреслював велике значення народної поезії для виховання найблагородніших почуттів.
Великі надії у здійсненні народного виховання педагог покладав на вихователя, діяльність жінки-матері. "Душевне і моральне здоров'я всього людства перебуває в руках жінки", — говорив Ушинський (Твори. Т.2, С.194).
Визначаючи мету виховання, він підкреслював вплив морального виховання, ставив його вище розумового — наповнення голови знаннями і роз'ясненнями.
Видатний педагог вивчив стан освіти в Німеччині, Швейцарії, США, Англії, Франції та вказував, що російська школа повинна брати з досвіду шкіл інших країн те, що є загальним. Через усе життя він проніс у своїй душі гарячу любов до народу, віру в його велетенську силу і творчі можливості.
4. Дидактичні поради і рекомендації К. Д. Ушинського
К. Д. Ушинський — один із найвидатніших дидактиків, творець теорії навчання в загальноосвітній школі. Його величезна спадщина з дидактики не втратила своєї актуальності та значення й нині. Він був переконаним прихильником класно-урочної системи і розцінював урок як головну ланку навчально-виховного процесу, що будується залежно від мети і завдань. За Ушинським, існують такі типи уроків: комбінований урок, урок повідомлення нових знань, урок усних і письмових вправ, урок контролю і перевірки знань учнів. Він вимагав, щоб урок був пізнавальним, цікавим, захоплюючим, хоча є й нудні речі на уроці для дітей, тому потрібно вчити учнів наполегливо працювати, щоб здобувати знання. Цінна вимога К.Ушинського до педагогів — учити учнів учитися. • Для цього вік давав конкретні поради: залучити зір, використовувати голосовий орган дитини, мобілізувати слух, м'язи рук, дотик, нюх і смак, таким шляхом можна перемогти найлінивішу пам'ять. Особі вчителя Ушинський у своїй педагогічній системі відводить центральне місце. Завдання забезпечення учнів знаннями він пов'язує з розвивальним навчанням.
Ушинському належить розробка передових наукових основ початкового навчання і виховання дітей. Він відкрив метод пояснювального читання, відстоював активне використання природи. Значне місце в дидактиці Ушинського посідають принципи наочності, систематичності, послідовності, свідомості і посильності навчання, зв'язку з життям, зв'язку теорії з практикою, керівної ролі вчителя-в навчанні. К. Д. Ушинський шукав систему в усьому процесі навчання, тобто не тільки у змісті, айв організаційних формах та методах. Цікаві і мудрі настанови залишив шкільній молоді великий педагог щодо праці з книгою, із підручниками, які повинні бути простими, образними, емоційними, містити цікавий та багатий матеріал, безліч корисних вправ, поєднання навчальних та виховних завдань.
К. Д. Ушинський — основоположник педагогічної психології. Його книга "Людина як предмет виховання" — значний внесок у розвиток психології. "Якщо педагогіка хоче виховати людину в усіх відношеннях, то вона повинна знати її також у всіх відношеннях", — писав він.
Найбільшого значення педагог надавав увазі — дверям до знання. Щоб учні були уважні, потрібно у старому матеріалі знаходити нове, а в новому — усе нові й нові елементи старого. Учні повинні багато працювати самостійно, а вчитель — керувати цією працею. Обов'язковим законом у процесі навчання повинно стати правильне й систематичне повторення навчального матеріалу.
Великий педагог зазначав, що вміння розповідати трапляється не часто і навіть обдарованій людині потрібно багато працювати, щоб виробити в собі майстерність педагогічної розповіді. Народну казку він ставив вище від усіх оповідань і давав поради, як читати казку в класі. Ці мудрі вказівки видатного педагога не втратили своєї цінності для нас і нині.
6. Підручники "Родное слово" і "Детский мир"
7. К.Д. Ушинський про вчителя-вихователя
8. Послідовники К. Д. Ушинського. Педагогічні погляди Л.М.Толстого
Тема 4. Українська педагогічна думка та її видатні представники
1. Успіхи української системи виховання в епоху великого національного відродження в XVI—XVIII ст.
3. Українська етнопедагогіка
4. Педагогічні погляди видатних представників української просвіти
5. Завдання української педагогіки на сучасному етапі
Тема 5. Педагогічна діяльність і творча спадщина А. С. Макаренка.