Педагогіка - Максимюк С.П. - 3. Загальноосвітня школа

Інтенсивно реформується в розвинених країнах за останні десятиліття середня освіта — мінімум для людини, її входження у високотехнологічне суспільство. Середня освіта безкоштовна в більшості країн. У США і Японії понад 90% учнів закінчують 12-річну школу. Масовість освіти призвела до неефективності традиційної дидактичної системи, падіння рівня загальноосвітньої підготовки учнів (знання старшокласників нижчі, ніж 25 років тому). Тому сучасна стратегія освіти спрямована на її якість. Виділяється п'ять головних напрямів роботи щодо підвищення якості освіти:

о методологічна та теоретична переорієнтація школи на особистість учня;

о визначення базового змісту загальної освіти, обов'язкової для всіх;

о створення педагогічних умов для досягнення заданого рівня знань;

о активізація методів навчання;

о підвищення рівня професіоналізму вчителя.

Римський клуб — міжнародний інтелектуальний центр відіграв велику роль у пропаганді гуманістичних концепцій, які доводять, що з метою прогресу і виживання людства в центрі уваги повинно бути формування людини, яка знаходиться в гармонії з природою, оточуючим світом і самим собою. Ці ідеї зробили сильний вплив на педагогічну думку. У документах США стверджується, що кожен учень може успішно вчитися і досягати великих результатів навіть з "важких" предметів. Усі учні початкової і середньої школи можуть розбиратися в проблемах математики, науки, техніки при умові викладання їх на відповідному професійному рівні. Це міняє позицію вчителя в класі, визначає його оптимістичні погляди на можливості кожної дитини, створює стимулюючу атмосферу на уроці.

Базова освіта

У західних країнах у школах введена система вибору предметів, крім обов'язкових "важких" предметів (математика, фізика, хімія), зниження вимог до знань "не вузівських учнів". Базова освіта передбачає: збільшення кількості обов'язкових предметів — на них відводиться 75—80% (рідна мова, математика, основи інформатики, природничі дисципліни й іноземна мова); підвищення уваги до природничих, математичних, технологічних дисциплін; посилення значення гуманітарних аспектів змісту освіти. Збільшено коло знань про людину, її розвиток, мотиви поведінки, способи спілкування, умови щасливого життя; діти більше вивчають мистецтва, культуру, традиції народів. Знання іноземних мов вважається необхідним на майбутнє.

Педагогічна система попередження неуспішності

Як забезпечити вихід усіх учнів на рівень базової освіти? До 20% школярів мають відхилення або затримки в психічному розвитку. Система попередження відставання включає побудову навчального курсу як серії логічних етапів (засвоєння знань, формування умінь і навичок). Учитель використовує ефективні методи для просування учня в навчанні, виявляє його утруднення задовго до закінчення курсу і вносить відповідні корективи. У школи залучаються медики, психологи, соціологи, які всебічно вивчають дитину, діагностують відхилення і утруднення, вносять корекції. У штаті школи є вчите-лі-репетитори, корекційні групи, літні класи, альтернативні школи із спеціальним режимом для дітей, які страждають скулофобією. Виникла величезна індустрія з виробництва дидактичних матеріалів (карток-завдань, комп'ютерних програм, магнітних записів у поєднанні з підручником тощо). Вони дають можливість учню індивідуально вчитися, підвищується активність і зацікавленість учнів.

Велике поширення отримали індивідуальні і групові форми занять на уроці. Бібліотеки з великими читальними залами, навчальні центри з комп'ютерами, відеофільмами, магнітофонними записами дозволяють організувати індивідуальну роботу як з обдарованими дітьми, так і з слабо-встигаючими, які можуть займатися за індивідуальними програмами. Поширюється "кооперативне навчання" учнів у малих групах. Удосконалюються методи навчання, застосовуються методи дослідницьких проектів і експериментування. У старших класах на цю роботу відводиться 20% навчального часу. Драматизація, дидактичні і рольові ігри, звертання до емоцій пробуджують пізнавальні інтереси учнів. Але все-таки, незважаючи на рекламу нових методів, у США в більшості шкіл (80 %) навчання залишається традиційним: розповідь учителя — підручник — виучування — виконання вправ — перевірка знань і умінь.

Школа і праця

Міжнародна педагогіка визнає уроки праці, продуктивну працю учнів важливим фактором оновлення освіти. Шкільні реформи передбачають зближення загальної і професійної освіти. На першому ступені (обов'язковий цикл) вивчаються такі курси: технологія (Англія, Франція), трудоведення (Німеччина), "Економіка", "Бізнес" (США) — вони знайомлять учнів з науковими основами сучасного виробництва, його організацією, управлінням, кредитно-банковою системою, бізнесом, вимогами до робочої сили. Уроки праці (2—5 разів на тиждень) формують в учнів культуру праці (уміння її планувати, економити ресурси, стежити за якістю виробів, уміло користуватися інструментами). У старших класах трудова підготовка носить допрофесійний характер. У США і Японії вона здійснюється на спеціальних професійних відділеннях єдиної школи, де навчається 30% учнів. Вони отримують сертифікат професійної компетентності. Майже — 70—90% старшокласників США, Японії поєднують навчання з роботою.

Проблеми виховання учнів

Усі високорозвинені країни зіткнулися з важкими проблемами, пов'язаними з життям і поведінкою молоді, такими, як ріст злочинності, наркоманії, алкоголізму. У 70-і роки в західній педагогіці виділився сильний рух за гуманізацію освіти і виховання. Головне в гуманній побудові школи — створити умови для пізнання підлітком самого себе, укріпити його впевненість у собі, розвивати своє "Я" — стрижень особистості, виховати повагу до інших людей і уміння співпрацювати з ними. У навчальні плани включені курси "Людина", "Мотиви поведінки людини", "Причини і попередження неправильної поведінки" та інші, вони дають підліткам знання про найскладніший об'єкт природи — людину. Консультанти, психологи ведуть індивідуальну роботу з учнями, які мають утруднення, проблеми в поведінці. Водночас школа створює всі умови для успіхів у навчанні. Одночасно з навчанням школа заповнена іншими видами діяльності — спортом, виданням газети, заняттям музикою, ліпленням, малюванням, дизайном, моделюванням, роботою з комп'ютером. Драматизація, рольові ігри, дискусії, ситуаційне виховання — далеко не весь інструментарій школи.

У багатьох школах активно впроваджується виховання в дусі миру. Спеціальні курси розповідають про страхіття війни, ядерної зброї, учать підлітків жити в мирі, розуміти культуру і звичаї інших народів, знімати напруженість, знаходити рішення конфліктних питань шляхом переговорів, спільних дискусій. Гуманізація відношень, створення атмосфери кооперації, взаєморозуміння — новий елемент у житті західної школи. Він продиктований об'єктивними потребами і буде підсилюватися, становитиме органічну частину нової педагогічної системи.