Випливає із вимог другого напряму філософії освіти - антихолістського, який базується на вченнях агностиків, скептиків, релятивістів та плюралістів. Представники цього напряму стверджують, що у сучасну епоху люди постійно зустрічаються з абсолютно новими для них проблемами, із такою незнайомою для них ситуацією, в якій уже відомі для них правила діяльності та знання є не тільки неточними, а й, нерідко, помилковими. У зв'язку з цим, як уже згадувалося, філософ Лев Шестов писав: " Яка користь у загальних правилах? Ніякої. Природа владно вимагає від кожного з нас індивідуальної творчості" (Шестов Л. Апофеоз беспочвенности. Опыт адогматического мышления. -Л., 1991. - С. 164-165).
Потяг до індивідуальної творчості закладений у внутрішньо інтенційній спрямованості особистості. На ньому вибудовуються принципи по життєвої освіти, вимоги до особистості інформативних суспільств.
Принцип індивідуальної творчості покликаний до життя таким компонентом змісту шкільної освіти, як досвід творчої діяльності, який передбачає не лише, як це має місце у масовій педагогічній практиці, реалізацію у процесі навчання відомих процедур творчої діяльності І.Я.Лернера, а й реалізацію різноманітних методик, тактик і стратегій творчої діяльності, напрацьованих у світовому педагогічному просторі.
Потрібно настійливо шукати шляхи спрямування погляду учня у глибини власної підсвідомості, в яких приховані великі людські сили, натхнення і краса.
Учень, таким чином, повинен мати право на вибір індивідуального творчого завдання у процесі вивчення будь-якої навчальної дисципліни.
Дидактичні принципи, зумовлені соціально-економічними змінами в Україні в 90-х рр. XX ст.
До них можна віднести принципи демократизації, гуманізації та духовності, орієнтації на національні вартості, обґрунтовані О. Вишневським, О. Кобрій, М.Чепель (Див.: Теоретичні основи педагогіки / За ред. О.І.Вишневського. -Дрогобич, 2001. - С. 53-54).
Принцип демократизації.
В дидактиці є категоричною передумовою вивільнення творчого потенціалу учня, оскільки умови диктатури і командного тиску руйнують творчу і духовну сферу людини і ведуть до її деградації. Демократичне бачення навчально-виховного процесу передбачає задоволення моральних і світоглядних потреб учня.
Принцип гуманізації та духовності.
Ґрунтується на визначенні таких загальнолюдських гуманістичних цінностей, як доброта, любов, совість, справедливість, милосердя, чесність, гідність, сумління, співчуття тощо. Гуманістичні ідеали підносяться над груповою ідеологією, стають основним критерієм оцінки її вартості. Процеси гуманізації передбачають певну переорієнтацію у вихованні людини, оскільки не ідеологія, а мораль повинна складати її здорову серцевину. Ідеологізована особистість без вироблення моральних засад - соціально небезпечна.
У Концепції гуманітаризації шкільної освіти, розробленій АПН України (С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований), стосовно цього говориться: "Відродження духовності у шкільній освіті є тією першоосновою, на якій можлива її наступна розбудова. Шлях до цього лежить через гуманітаризацію. Остання передбачає спрямування освітнього процесу на формування передусім духовного світу особистості, утвердження духовних цінностей як першооснови у визначенні мети і змісту освіти, олюднення знання, формування цілісної гармонійної картини світу з повноцінним відображенням у ній світу культури, світу людини. Сьогодні знання, не осяяні моральністю, духовністю, що не пройшли крізь призму гуманістичних цінностей, можуть принести непоправну шкоду людству" (Тіончаренко С. У., Мальований Ю.І. педагогічна суть гуманітаризації шкільної освіти //Рідна школа. -1994. -№10. - С. ЗО).
Дидактичні принципи, які лежать в основі сугестопедичного навчання.
I. Принцип радості, ненапруженості та концентративної психорелаксапії.
II. Принцип єдності свідомого-парасвідомого та інтегральної мозкової активації.
Принцип сугестивного взаємозв'язку на рівні резервного комплексу.
3.8. Методи навчання
Методи навчання, їхня сутність, функції, структура.
Стратегія використання методу навчання у світлі синергетичної методологи.
Класифікація методів навчання.
І. Методи організації та самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності.