Педагогіка - Пальчевський С.С. - Експериментальні педагогічні майданчики.

Найчастіше створюються за пропозиціями районного чи обласного методичних кабінетів. Керівником обирають вчителя-майстра педагогічної справи, якому вдалося створити індивідуальну творчу лабораторію, віднайти шляхи ефективного вирішення проблем навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління. Слухачі школи (до 10 осіб) збираються на свої засідання раз у місяць і працюють за заздалегідь складеним планом. До роботи такої школи залучаються науковці, працівники районних та міських методкабінетів. Основні форми методичної роботи: лекції, семінари, засідання круглого стола, відвідування відкритих уроків, співбесіди, консультації.

Опорні школи.

Кращі школи мікрорайону або так званого "куща", які виконують функції методичних центрів для кількох найближчих шкіл. Як правило, у їхніх стінах завдяки творчому педагогічному колективу напрацьовується передовий педагогічний досвід, створена належна навчально-матеріальна база, що відповідним чином відбивається на результатах діяльності школи.

На базі опорних шкіл часто проводяться науково-практичні конференції, семінари-практикуми, педагогічні читання тощо. Тут можна отримати індивідуальні та групові консультації, пройти стажування.

Експериментальні педагогічні майданчики.

Створюються згідно з "Положенням про експериментальний педагогічний майданчик" (1993) для реалізації педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту, форм, методів та засобів навчання та виховання підростаючого покоління. Статус експериментального майданчика надається після проходження спеціальної експертизи, яка передбачає визначення відповідності ініціативи меті розвитку освіти, реальних можливостей її втілення в життя. ініціювати створення такого майданчика може як заклад освіти, так і окремий учитель.

Творчі групи вчителів.

Найчастіше працюють у закладах нового типу (5-10 чол.). Інколи створюються при обласних відділеннях Педтовариства України. Очолюють їх педагоги або науковці творчого складу, які пропагують власні творчі напрацювання, опробовуючи їх не лише в умовах роботи інших навчальних закладів, а й під час вивчення різноманітних навчальних дисциплін.

Напрацьовані у творчій групі доробки згодом публікуються у педагогічній пресі, колективних методичних збірниках, пропагуються на семінарах-практикумах, науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях.

Педагогічні читання.

Одна з підсумкових форм науково-методичної роботи. Проводяться як завершальний етап певних науково-педагогічних досліджень. Учасники таких читань виступають перед колегами з доповідями, рефератами, повідомленнями, завдяки яким інформують педагогічний загал про результати своїх досліджень та знайдені шляхи розв'язку досліджуваних педагогічних проблем.

Інколи педагогічні читання присвячуються ювілейним датам життя великих педагогів, використання творчих здобутків яких дозволяє піднести навчально-виховний процес на вищий рівень. Часто ця форма методичної роботи поєднується з бібліографічними оглядами психолого-педагогічної літератури, її виставками та виставками відповідних темі читань творчих напрацювань педагогів.

Науково-практичні конференції.

Науково-практичні конференції (районні, міські, обласні, всеукраїнські) - одна із форм підведення підсумків роботи над досліджуваною педагогічною проблемою певного педагогічного колективу або творчих груп педагогів. Переважно проводиться у вигляді пленарного та секційних засідань. На пленарному засіданні розглядається основне коло питань, що стосується досліджуваної проблеми, на секційних заняттях -практичні основи її розв'язання. На підсумковому пленарному засіданні коротко звітують керівники секцій, обговорюються і затверджуються відповідні рекомендації працівникам освіти.

Семінари-практикуми.

Семінари-практикуми - форма методичної роботи, завдяки якій розкриваються теоретичні та практичні основи вирішення проблем навчання, виховання та розвитку підростаючої людини. Можуть проводитися для окремих груп учителів, виховників, класних керівників, керівників гурткової роботи, членів дирекції школи, які відповідають за позакласну та позашкільну роботу. В останні роки практична частина семінару-практикуму найчастіше проводиться у вигляді ділових, рольових, організаційно-діяльнісних ігор, різноманітних тренінгів. Це допомагає уникнути формалізму у методичній роботі, підвищити до неї інтерес.

"Педагогічний міст".

"Педагогічний міст" - це масова форма методичної роботи, яка використовується з метою взаємоознайомлення з досвідом роботи двох педагогічних колективів. Освітні заклади, у яких працюють ці колективи, можуть знаходитися в різних кінцях області. Вибирають вони один одного для ознайомлення добровільно, керуючись необхідністю пізнання нового в освоєнні певної педагогічної системи. Питання методики тут на першому місці. Домовляються про день зустрічі спочатку в когось одного, а потім в іншого.

Відбувається знайомство з матеріальною базою школи, відвідуються відкриті навчально-виховні заняття, ведуться розмови зі школярами. Пізніше проводиться засідання "круглого стола", упродовж якого розпочинають свою роботу "банки методичних ідей". Почергово "банки" кожної зі сторін представляють нові ідеї і відпускають "кредити" на їхнє освоєння. Закінчується зустріч демонстрацією творчих обдарувань педагогів школи-господаря у вигляді нетривалої концертної частини. Таким чином, праця поєднується з відпочинком.

Через тиждень-два відбувається чергова зустріч, яку організовує інша сторона. Результатами обох зустрічей є не тільки взаємне збагачення необхідним педагогічним досвідом, а й тривалі міжособистісні зв'язки вчителів-предметників, класоводів, вихователів.

"Педагогічні десанти".

"Педагогічні десанти" - надзвичайно яскрава форма пропаганди нових педагогічних, у тому числі методичних ідей. "Педагогічні десанти" започаткувалися на Рівненщині. Як правило, проводяться в поліських північних, віддалених від обласного центру районах.

Відбувається це так. У будь-якій сільській школі чи школі райцентру, де тільки дозволяє приміщення, у визначений день зранку збираються педагоги району (хто бажає) для творчої зустрічі з "десантниками".

Група .десантників" складається з творчої групи учителів області, яка працює при обласному відділенні Педагогічного товариства України. Як правило, це педагоги, яким є що показати своїм колегам. Вони прибувають у визначений пункт заздалегідь звечора. Зранку вони вже - у класних приміщеннях, на робочих місцях. Класи переповнені учнями та гостями. Ідуть відкриті навчально-виховні заняття.

Після проведення відкритих навчально-виховних занять усі збираються в актовому залі, де для .десантників" створюється можливість розширеної пропаганди власних методичних ідей. Із залу звучать запитання.

Результатом подібних "десантів" є поповнення складу творчої групи, освоєння нових методичних підходів у навчанні та вихованні.