Педагогіка - Фіцула М.М. - Основні компоненти педагогічного процесу

Ними є педагог, вихованець, зміст педагогічного процесу, форми і методи навчання та виховання, педагогічна діагностика, критерії ефективності педагогічного процесу, організація взаємодії із суспільним і природним середовищем.

Провідна роль у педагогічному процесі належить педагогові. Це покладає на нього відповідальність за створення умов для формування всебічно розвиненої особистості. Як центральна фігура педагогічного процесу; він має бути носієм мети і передових ідеалів, володіти науковими знаннями і майстерністю вихователя. У педагогічному процесі педагог є одночасно його суб'єктом і об'єктом. Як суб'єкт педагогічного процесу він виконує відповідальне завдання -- виховання підростаючого покоління, як об'єкт - зазнає виховних впливів і самовдосконалюється.

Вихованець також є об'єктом і суб'єктом педагогічного процесу. Разом із педагогом він утворює динамічну систему "педагог - вихованець". Як об'єкт педагогічного процесу він постає індивідуальністю, яка розвивається відповідно до педагогічних цілей. Як суб'єкт педагогічного процесу він є особистістю, яка має певні природні задатки, прагне до творчого самовиявлення, задоволення своїх потреб, інтересів, здатна активно сприймати педагогічні впливи або протистояти їм.

Зміст педагогічного процесу формують відповідно до мети освіти і виховання, враховуючи вікові можливості вихованців. Його закладають у навчальні плани, навчальні програми і підручники, а також у плани виховної роботи закладів освіти.

Зміст навчально-виховної роботи реалізують за допомогою форм і методів навчання та виховання. До них належать уроки, факультативи, семінари, практикуми, гуртки, домашня самостійна навчальна робота. Ці та інші організаційні форми реалізуються за допомогою методів пояснення, розповіді, бесіди, лекції, роботи з книгою, самостійного спостереження, лабораторної, практичної, дослідної робіт.

Педагогічна діагностика полягає у виявленні за допомогою спеціальних методик стану навчально-виховної роботи, окремих її напрямів для того, щоб відповідно скоригувати зміст, форми і методи його реалізації в педагогічному процесі. Для діагностики педагогічного процесу використовують методи науково-педагогічного дослідження (педагогічне спостереження, бесіду, анкетування, інтерв'ю, педагогічний експеримент, соціометричні методики та ін.).

Критерії ефективності педагогічного процесу виражаються показниками вихованості учнів.

Організація взаємодії з суспільством і природним середовищем ґрунтується на тому, що педагогічний процес не може обмежуватися навчально-виховним закладом. Оскільки заклад освіти готує молоду людину до самостійного життя, вона вже під час навчання повинна жити за критеріями життя, до якого готується, брати в ньому безпосередню участь. Педагогічний колектив має подбати про добрі контакти з батьками учнів, трудовими колективами, де вони працюють, громадськими, дитячими та молодіжними організаціями, церквою. Взаємодію педагогічного процесу з природним середовищем вибудовують на основі екологічного виховання підростаючого покоління.

Ефективність педагогічного процесу залежить від рівня відповідності його змісту, форм і методів основним закономірностям виховання і потребам суспільного життя; ступеня вияву школярами активності в навчально-пізнавальній і суспільній діяльності; рівня педагогічної майстерності педагогічного колективу; від ефективності впливу громадськості і церкви на виховання підростаючого покоління.