Педагогіка - Фіцула М.М. - Виховання несприйнятливості до наркогенних речовин

Куріння, алкоголізм і наркоманія є дуже небезпечними хворобами, адже з ними пов'язані руйнування фізичного і морального здоров'я людини, параліч інтелектуальних сил, деградація особистості. До певного часу нікотин, алкоголь і наркотики руйнують організм людини непомітно, приховано. Ці наркогенні речовини присипляють розум, який стає нездатним вчасно розпізнавати небезпеку захворювання. Куріння, алкоголізм та наркоманія роками завдають страждань рідним і близьким наркозалежних людей. Не усвідомлює наркозалежна молодь і тієї небезпеки, на яку наражають життя своїх нащадків, передаючи їм у спадок недоумкуватість та інші вади. Тому боротьбу з цим соціальним лихом слід вести систематично і послідовно, починаючи з підростаючого покоління.

Особливо небезпечним є вживання наркотиків. В Україні на початку XXI ст. було зареєстровано сімдесят тисяч наркозалежних. За неофіційними даними, їх понад два мільйони. Щороку їх кількість зростає на 25-35 відсотків. Середній вік наркозалежних невпинно знижується, наймолодшим - дев'ять років. Ця статистика свідчить, що життя наркомана коротке - від чотирьох до десяти років. За цей час один наркоман встигає потягнути за собою в могилу 200 осіб.

Причин поширення серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків багато. Найчастіше вони призвичаюються до їх уживання в сім'ї, якщо в ній традиційно панує поблажливе ставлення принаймні до куріння та алкоголю. За даними досліджень, з 81 родини, де один з батьків випивав, не зловживаючи алкоголем, діти знали смак алкоголю у 44 випадках; у 33 сім'ях, в яких батьки взагалі не вживали алкогольних напоїв, діти пробували їх у 4 випадках. Суттєву загрозу в прилученні дітей до вживання алкоголю несуть у собі так звані слабоалкогольні напої. У сім'ях алкоголіків і наркоманів складаються найнесприятливіші умови для виховання дітей.

Шкідливо впливає на школярів читання творів або перегляд кінофільмів, де пропагується насильство та жорстокість, а також невміння організувати своє дозвілля, зайнятися корисними справами.

Педагогам необхідно знати мотиви, які спричинюють вживання неповнолітніми наркогенних речовин. Наприклад, до вживання наркотиків їх підштовхують:

1. Задоволення почуття цікавості, бажання отримати нові відчуття, все перевірити не власному досвіді.

2. Мотив подолання заборони, бажання відчути приємне почуття небезпеки.

3. Бажання бути прийнятим групою, страх знехтування групою.

4. Орієнтація на авторитет, бажання стати подібним до іншої людини. Ідентифікація з авторитетом може бути засобом, за допомогою якого несамостійна, тривожна людина прагне подолати невпевненість у собі.

5. Бажання продемонструвати свою незалежність. Наркотики можуть стати виразом протесту проти дій батьків, вчителів.

6. Прагнення отримати насолоду, досягнути розслаблення, спокою або активізуватися, позбутися емоційних бар'єрів, тобто змінити свій психічний стан. Ці мотиви пов'язані з певними ілюзіями щодо властивостей наркотиків.

7. Бажання позбутися болісних переживань. Людина може звертатися до наркотиків як до засобу психічного захисту.

Певною мірою ці мотиви стосуються і куріння та вживання неповнолітніми алкоголю.

Антинаркогенна виховна робота в школі має бути спрямована на розв'язання таких виховних завдань:

а) озброєння учнів знаннями про згубні наслідки тютюну, алкоголю і наркотиків, оскільки низький рівень їх поінформованості про шкідливість цих речовин не може сприяти формуванню в них негативного ставлення до пияцтва, куріння і наркоманії;

б) вироблення в учнів психологічних "гальм", які б утримували їх від уживання цих речовин, виховання навичок і звичок, що відповідають правилам людського співжиття;

в) виховання в школярів непримиренності до вживання цих речовин однолітками школярів. За даними досліджень, до 30% учнів не засуджують, наприклад, пияцтво, не вважають його ганебним. Тому необхідно проводити спеціальну виховну роботу з переорієнтації їхніх поглядів і переконань, виховувати нетерпиме ставлення до тих, хто вживає алкоголь;

г) своєчасне виявлення тих, хто періодично вживає ці речовини, проведення з ними індивідуальної виховної роботи, спрямованої на подолання цієї негативної звички. Для цього вчителі систематично і глибоко повинні вивчати своїх вихованців, їх інтереси, потреби, коло спілкування.

Досвідчені педагоги знають, що такі учні намагаються знайти друзів, схожих на себе, проводять вільний час з подібними учнями з інших класів, звужуються їх духовні потреби. Бажання придбати наркогенні речовини штовхає на обман, крадіжки та інші негативні вчинки.

Одним із головних питань змісту антинаркогенної виховної роботи в школі має бути роз'яснення учням несумісності куріння, вживання алкоголю і наркотиків з принципами загальнолюдської моралі, укладом суспільного життя. Молода людина повинна усвідомити, що так чинять лише люди зі слабкою силою волі, які не можуть втриматися від спокуси.

У процесі антинаркогенної виховної роботи слід ознайомлювати учнів з правовими заходами боротьби з пияцтвом і наркоманією. Вони мають знати про існування зв'язку між алкоголем, наркотиками і правопорушеннями та злочинністю. їх уживання псує характер людини, вбиває її моральність, вона стає егоїстичною, слабшає її воля, з'являються нездорові примхи, удавана відвага, роздратованість, самовпевненість, знижується опір негативним впливам, втрачаються самоконтроль і почуття відповідальності за свої вчинки. Водночас розвиваються моральна нестійкість, розбещеність, жорстокість, цинізм та ін.

У бесідах про шкідливість алкоголю і наркотиків для сім'ї необхідно розкрити їх негативний вплив на потомство. Навіть якщо дитина народилася здоровою в сім'ї алкоголіків та наркоманів, умови для її виховання надто ускладнюються. Слід також наголошувати на шкідливості впливу алкоголю на трудову діяльність людини - продуктивність праці, трудові відносини.

Розглянуті завдання і зміст антинаркогенної виховної роботи реалізуються передусім у навчальному процесі через використання виховних можливостей навчальних предметів. Наприклад, певну антиалкогольну виховну роботу можна здійснити під час вивчення літератури, географії, історії, біології. Особливе місце в антинаркогенному вихованні учнів належить курсу анатомії, фізіології та гігієни людини, кожна тема якого дає змогу стверджувати про шкідливість наркогенних речовин для організму та діяльності людини. На уроках правознавства розглядаються правові основи боротьби з алкоголізмом і наркоманією.

У позакласній виховній антинаркогенній роботі використовують бесіди, лекції, диспути, конференції тощо.

Для підготовки і проведення їх важливо передусім з'ясувати ставлення учнів до вживання тютюну, алкоголю і наркотиків.

В антинаркогенній виховній роботі важлива роль належить і церкві. Адже протистояти наркоманії, алкоголізмові може системне і цілеспрямоване духовно-моральне виховання, основою якого є релігійне виховання, оскільки прилучення дітей до віри забезпечує їм стійку світоглядну основу особистості. Тому нерідко віра в Бога допомагала молодим людям схаменутися, відмовитися від наркотиків і стати повноцінними громадянами.