Педагогіка - Фіцула М.М. - Класні батьківські збори

Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії по школі, організовують виставки, вечори, читацькі конференції. В одних школах день відкритих дверей для батьків проводять що семестру, в інших - щомісяця. Роботу з його підготовки очолює батьківський комітет і комісія з питань педагогічної пропаганди. Його доцільно починати з лекції, доповіді, конференції, в яких задіяні всі батьки. Відтак вони працюють диференційовано. Хоч би якою була програма, батьки повинні отримати вичерпні відомості про своїх дітей і поговорити з директором, його заступниками, учителями, класними керівниками, шкільним лікарем, органами дитячого самоврядування.

Класні батьківські збори

Є важливим колективним видом роботи класного керівника з батьками учнів. їх проводять 1-2 рази на семестр. Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив.

Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання, умовами навчально-виховної роботи в класі, рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків. Збори можуть відбуватися у формі лекцій або доповідей класних-керівників, виступів батьків у обміну досвідом виховної роботи із залученням учнів, показом їхніх класних робіт і художньої самодіяльності, демонструванням кінофільмів.

Підготовка зборів залежить від змісту і форми їх проведення. Готуючись до них, класний керівник визначає порядок денний; продумує форму їх проведення та призначає осіб, відповідальних за підготовку; безпосередньо готує збори відповідно до наміченого плану (доповідь, виступи батьків, учителів та учнів, організація виставки, підготовка рішення зборів); забезпечує явку батьків на збори. Крім добре оформлених оголошень у школі, в місцях роботи батьків, слід своєчасно надіслати спеціальні запрошення додому. їх оформляють самі учні. У запрошенні зазначають ім'я, по батькові та прізвище обох батьків, час, місце і порядок денний зборів.

Учитель ще до зборів повинен поговорити з окремими батьками, звернути їхню увагу на виставку дитячих робіт, стенди з літературою, спеціально випущену стінгазету. Доповідь або виступ вчителя слід виголошувати вільно. Зважаючи на особливості аудиторії, учитель має бути тактовним, не допускати повчального тону, різкості у критиці помилок. Якщо збори проводять у формі обміну досвідом виховання дітей у сім'ї, треба уважно і спокійно вислухати всі виступи і зауваження батьків. У заключному слові вчитель тактовно відповідає на запитання й висловлює конкретні пропозиції. Рішення, прийняті батьківськими зборами, стосуються і батьків, які з певних причин не змогли прийти на збори. Тому при зустрічі з ними вчитель повинен ознайомити їх із змістом зборів та прийнятими рішеннями.

Подібну підготовчу роботу проводять і перед загальношкільними батьківськими зборами, на яких обговорюють питання, що стосуються всіх батьків: про підсумки навчально-виховної роботи з учнями за півріччя або навчальний рік, про літній відпочинок школярів тощо.

З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують бесіди і лекції на педагогічну тематику. їх проводять або для батьків учнів одного класу, або окремо для батьків учнів початкових класів, середніх і старших класів, що дає змогу враховувати вікові особливості дітей. Ці заходи ефективні лише тоді, коли спираються на конкретні факти, проілюстровані цікавими прикладами з питань сімейного виховання.

Глибшому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань та відповідей, на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління.

Для педагогічної пропаганди серед батьків використовують також диспут. Він найприйнятніший за умови, що в класі або в школі сформувався дружний батьківський колектив і кожен може відверто висловитися стосовно обговорюваної проблеми. Диспут не лише збагачує батьків знаннями з педагогіки, більш сприяє тісним контактам з учителями, а й створює додаткові можливості для врахування індивідуальних особливостей батьків при засвоєнні ними педагогічної інформації.

Для пропагування педагогічних знань практикують конференції, на яких батьки обмінюються досвідом сімейного виховання 3 певної проблеми.

Активно співпрацюють школи з батьками під час проведення усних журналів, прес-конференцій, зустрічей "за круглим столом", батьківських університетів, вечорів сімейних традицій та ін. Використовують також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань. До нетрадиційних належать: педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах); дерево родоводу (зустрічі поколінь); у сімейному колі (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання); народна світлиця (звернення до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей); вечір великої розмови (участь педагогів, батьків, учнів в організації відпочинку, ігри, вистави та ін. (альбом-естафета "Як ми відпочиваємо" - досвід організації відпочинку в родині)); дискусійний клуб; клуб послідовників сім'ї Нікітіних; клуб "Сімейні традиції"; сімейна скринька (з досвіду родинного виховання); аукціон ідей сімейної педагогіки; батьківський ринг (вирішення педагогічних ситуацій); батьківська школа (клуб, в якому проводяться диспути, обмін досвідом, випускаються газети, бюлетені та ін.); азбука родинного виховання (обговорення проблем виховання, виступи спеціалістів); дні довіри (консультації різних фахівців); сімейні свята в класі (спільні святкування днів народження дітей, календарних, народних свят).

Відповідну роль у педагогічному навчанні батьків відіграє їх самоосвіта - читання науково-популярної літератури з питань сімейної педагогіки, тематичні радіо- і телепередачі.

Педагогічна освіта батьків має бути цілеспрямованою, системною, послідовною. Досягти цього можна, дотримуючись чіткої програми педагогічного всеобучу батьків, яка може охоплювати такі питання:

- 1 -4 класи: завдання і зміст родинного виховання в сучасних умовах розвитку незалежної України; анатомо-фізіологічні особливості дітей 6-7-річного віку і їх врахування при вступі до школи; вікові особливості дітей молодшого шкільного віку та їх врахування в сімейному вихованні; роль батька і матері у вихованні дітей в сім'ї. Методи родинного виховання; розумовий розвиток дітей молодшого шкільного віку і надання їм допомоги у навчанні; режим дня молодшого школяра; особливості читацьких інтересів молодших школярів і завдання батьків в організації домашнього читання; організація дозвілля в родині; традиції української родини і їх виховне значення; типові помилки родинного виховання; культура спілкування в родині; роль родини у формуванні в дітей рис громадянина України; виховання у дітей любові і готовності до праці; роль гри у житті молодшого школяра; виховання у молодших школярів любові до природи і бажання берегти її; можливості сім'ї в естетичному вихованні дитини; турбота батьків про фізичний розвиток і здоров'я дитини; вплив родинних традицій на виховання школярів;

- 5-8 класи: психолого-фізіологічні особливості дітей середнього шкільного віку і їх врахування у родинному вихованні; розумове виховання і розвиток пізнавальної активності і самостійності підлітків; здійснення морального виховання в родині; естетичне виховання у родині; засоби і методи виховного впливу на підлітків в родині; заохочення і покарання в родинній педагогіці; роль родини у формуванні в підлітка потреби у систематичній праці; гігієна побуту, розумової і фізичної праці підлітка в родині; авторитет, особистий приклад і педагогічний такт батьків; роль родини у запобіганні появі шкідливих звичок у підлітків: духовний світ підлітка і його формування в родині; вплив родинних стосунків на виховання у підлітків культури спілкування і поведінки; педагогічна занедбаність підлітків і шляхи її подолання; формування у підлітків національної самосвідомості; виховання екологічної культури підлітка в сім'ї; формування у підлітків читацьких інтересів і смаків; телебачення і підліток; організація дозвілля і розумного використання вільного часу підлітка в родині; особливості статевого виховання підлітків в родині; форми роботи батьків з виховання інтересу у підлітків до навчання; роль батька в родинному вихованні підлітків; керівництво самовихованням підлітків у родині;

- 9-12 класи: особливості юнацького віку та їх врахування в родинному вихованні; особливості методів і засобів виховного впливу на старшокласників у родині; роль родини у відродженні національної школи; пріоритетні напрями виховання дітей в національній школі і місце сім'ї в національному вихованні школярів; спілкування зі старшокласниками в родині; привчання старшокласників до розумного проведення вільного часу, організації дозвілля; традиції української родини і їх виховні можливості; родини і трудові традиції та їх вплив на вибір професії старшокласниками; моральний клімат в родині та формування загальнолюдських моральних якостей у старшокласників; формування естетичної культури у старшокласників; фізичне виховання старшокласників у родині; організація самоосвіти та самовиховання старшокласників в родині; підготовка старшокласників до сімейного життя; підготовка юнаків у родині до служби в армії; засади співпраці школи і родини у вихованні старшокласників; робота батьків з виховання у старшокласників відповідальності" за якість навчання; роль сім'ї у формуванні в старшокласників патріотичних почуттів та національної самосвідомості.