Педагогіка вищої школи - Курлянд З.Н. - Перше концептуальне положення

Перше концептуальне положення

Нова парадигма професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів створюється на основі врахування ієрархії державних, професійних та оперативних цілей, сутність яких полягає в оновленні як вищої професійно-педагогічної освіти, так і цілісного навчально-виховного процесу вищого навчального закладу шляхом вдосконалення, тобто модернізації, модифікації, раціоналізації.

В основу нової поліфункціональної парадигми покладено загальні цілі світоглядного, методологічного та ціннісного характеру, які є підґрунтям реформування вищої педагогічної освіти, а саме: фундаменталізація, гуманітаризація, гуманізація, інформатизація, інноватизація.

Фундаменталізація професійно-педагогічної підготовки дисциплін розглядається як єдиний комплекс наук про освіту, навчання та виховання людини, які дають змогу вчителю в умовах різнорівневої освіти задовольнити потреби суспільства у висококваліфікованих фахівцях, передбачає багатоступене-вість освітньої та професійної підготовки, підвищення академічного, наукового рівня педагогічних програм з урахуванням їх випереджаючого характеру щодо суспільного життя, інтеграцію педагогічної освіти у міжнародний освітній простір.

Гуманітаризація покликана забезпечити: загальнокультурний розвиток особистості майбутнього вчителя, спроможного трансформувати його в соціально-культурну програму індивідуального розвитку; утвердження пріоритетності загальнолюдських цінностей у межах сучасних світоглядних підходів: екзистенціалізму, педагогічної антропології, гуманістичної психології, прагматичної педагогіки, педагогіки всеєдності й гармонії; гармонізацію педагогічних відносин, соціальних відносин; формування у майбутніх вчителів цілісної картини світу, духовної та педагогічної культури.

Гуманізація професійно-педагогічної підготовки передбачає: доступність, багатоукладність, варіативність та альтернативність освіти; забезпечення можливостей і передумов для широкого вибору форм, методів, засобів навчання та виховання, які задовольнили б духовно-освітні запити особистості; запровадження варіативних компонентів змісту освіти, диференціації та індивідуалізації навчання.

Інформатизація професійно-педагогічної підготовки має забезпечити достатній рівень інформаційної культури майбутнього вчителя; підвищити ефективність навчально-виховного процесу на основі впровадження нових інформаційних технологій навчання (ШТН); удосконалити управління підготовкою майбутніх фахівців; інтенсифікувати наукові дослідження та методичну роботу.

Інноватизація підготовки передбачає: впровадження інноваційних технологій навчання, спрямованих на удосконалення цілісного навчально-виховного процесу вищого навчального закладу; стимулювання інноваційної, пошукової, творчої професійної діяльності; створення інноваційно-творчої атмосфери взаємодії між учасниками процесу підготовки; формування інноваційних здібностей, а саме інноваційного мислення, уяви тощо.

Друге концептуальне положення

Досягнення цілей світоглядного, методологічного та ціннісного характеру, покладених в основу нової поліфункціональної парадигми професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, можливе, якщо підготовка забезпечується такими функціями: навчальною, виховною, психосоціальною, технологічною, креативною, адаптивною, тестувальною.

Навчальна функція забезпечує засвоєння майбутніми вчителями системи знань, умінь та навичок на рівні державних і міжнародних стандартів, а також здатність до постійного оновлення цих знань, умінь, навичок.

Виховна функція сприяє розвитку культури мислення, почуттів, поведінки, національної самосвідомості, професійно значущих якостей, які є підґрунтям педагогічної культури.

Психосоціальна функція сприяє процесу самовдосконалення, оволодіння системою норм і цінностей.

Технологічна функція забезпечує оволодіння способами виробництва наукових знань і реалізації наукових програм.

Креативна функція передбачає формування творчої особистості, здатної до перетворювальної інноваційної діяльності.

Адаптивна функція має на меті швидке пристосування до змін у соціокультурній, економічній, управлінській, організаційній сферах тощо.

Тестувальна функція забезпечує реалізацію об'єктивного контролю досягнень за першою і другою функцією, а також встановлює рівень професійної компетентності та культуровідповідності.