Соціальна педагогіка - Богданова І.М. - 1.1. Наукова організація праці студента та її основні складові

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ АУДИТОРНОГО ВИВЧЕННЯ

Тема 1. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СТУДЕНТА1

Ще на початку XX от. значного поширення набули дослідження з наукової організації праці (НОП). Вони мали за мету визначити найбільш досконалу форму організації трудових процесів на виробництві відповідно до наукових знань про закономірності трудової діяльності. Тоді ж були визначені загальні умови успішної праці: економні прийоми праці, правильна організація робочого місця та зручні інструменти, а також режим праці. Було встановлено, що є три періоди працездатності. Спочатку вона підвищується — це період входження в роботу. Упродовж другого періоду працездатність тримається на більш-менш сталому рівні. Це період усталеної працездатності. Протягом третього періоду працездатність знижується внаслідок стомлення. Виходячи з цієї загальної закономірності можна дійти висновку про необхідність започаткування будь-якої праці в помірному темпі, поступово його нарощуючи, а також про доцільність короткотривалого перепочинку задля подолання початкових проявів утоми.

1 Тема 1 підготовлена доктором педагогічних наук, професором, завідувачем кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету З.Н. Курлянд.

Явище, пов'язане з поновленням працездатності, отримало назву "ефект Сєченова". Згідно з дослідженнями І.М. Сєченова для поновлення працездатності потрібна активна діяльність: активний, а не пасивний відпочинок. Подальші дослідження вчених у цьому напрямку дали змогу переконатися, що найкращим способом поновлення працездатності є зміна діяльності. Особливо доцільно чергувати фізичну і розумову працю.

Багато дослідників підкреслюють, що швидке стомлення від праці пов'язане з невмінням правильно її організовувати. Так, видатний фізіолог М.Є. Введенський підкреслював: "...стомлюються та знемагають не тільки від того, що багато працюють, а й від того, що погано (нераціонально) працюють!" На основі знань про закономірності нервової діяльності М.Є. Введенський визначив п'ять умов високої продуктивності праці, які стосуються як фізичної, так і розумової праці.

1. Під час виконання будь-якої роботи зусилля слід збільшувати поступово.

2. Необхідно дотримуватися звичного ритму роботи.

3. Доцільно зберігати звичну послідовність та системність роботи, дотримуватися встановленого для себе розпорядку дня, плану роботи.

4. Необхідно правильно чергувати працю та відпочинок, який має бути активним.

5. Для того, щоб праця завжди була продуктивною, необхідне щоденне тренування, яке сприяє формуванню навичок і звичок та їх закріпленню.

1.1. Наукова організація праці студента та її основні складові

Наукова організація праці (НОП) студента — це вивчення й організація праці, що ґрунтується на основних положеннях педагогіки, психології, фізіології стосовно вимог до діяльності студента, ураховує можливості та вікові особливості його організму і створює сприятливі умови для розвитку. Вимоги НОП охоплюють усі сторони життя студентів як у сфері навчально-пізнавальної діяльності, так і у сфері вільного часу.

Провідною діяльністю студентів у вищих навчальних закладах (ВНЗ) є навчальна. Вона полягає у мотивованій активності в процесі досягнення цілей навчання. Навчальна діяльність студентів на відміну від навчальної діяльності учнів має професійну спрямованість. Суттєвим у їхній навчальній діяльності також є посилення ролі професійних мотивів самоосвіти та самовиховання.

Наукова організація праці студентів педагогічних ВНЗ має подвійний характер, оскільки майбутні вчителі повинні не лише засвоїти головні принципи навчальної діяльності, а й оволодіти основами наукової організації педагогічної праці, уміннями НОП школярів. Складовими НОП студента є уміння визначати мету своєї діяльності та шляхи її реалізації, планувати процес діяльності, контролювати її результати і відповідно до цього намічати подальшу самоосвітню діяльність.

Зовнішній бік НОП ґрунтується на вміннях раціонально організовувати режим навчальної діяльності або вільного часу, доцільно розподіляти різні види діяльності (зокрема навчальну діяльність), визначати послідовність їх виконання, готувати робоче місце тощо.

Внутрішній бік НОП студента полягає у визначенні мети своєї роботи, з'ясуванні її засобів, правильному доборі прийомів здійснення (планування) контролю (контроль та самоконтроль) і, в разі необхідності, корекції подальшої діяльності.

Слід зазначити, що формування вмінь наукової організації праці відбувається поетапно. На першому етапі необхідно чітко визначати освітнє завдання, яке задає умови подальшої пізнавальної діяльності. Далі формуються вміння виконувати певну діяльність з урахуванням наявного рівня знань. При цьому поступове ускладнення організаційної складової діяльності відбувається за рахунок широкого використання у навчально-пізнавальній діяльності різноманітних пізнавальних задач, які включають: аналіз умов задачі та питань до неї, актуалізацію знань стосовно конкретного питання, висунення гіпотези розв'язання, визначення плану вирішення та його здійснення, перевірку результатів діяльності. Слід зазначити, що для створення умов, за яких формуються організаційні функції студентства, необхідні перебудова мотиваційної сфери студентів та включення до їхньої діяльності соціальних мотивів, ідеалів, життєвих планів. У такому випадку процес учіння набуває особисто значущих рис і зумовлює активність позиції студентів, що сприяє появі більш гнучких організаційних форм праці студентів.