Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. - Меланхолік.

Це слабкий тип. Для нього характерні нерішучість, невпевненість, труднощі вибору. Схильний до боязні з приводу і без приводу, важко вступає в контакти з незнайомими людьми. Меланхолік пасивний, уразливий. Найменша неприємність здатна вивести його з рівноваги. Голос у нього тихий, мова повільна. Надає перевагу правилам і авторитетам. Напередодні будь-яких змін у житті хвилюється, часто безпідставно.

Він не борець і ладен пливти за житейськими хвилями. Якщо потрапляє у важкі умови, то йому складно вирішити нові завдання. Те, що змітає на своєму шляху холерик, не помічає флегматик, обходить сангвінік, як правило, стає перепоною для меланхоліка. Він розгублюється, опускає руки. У такі моменти йому потрібні співчуття і допомога тих, хто його оточує. Між іншим, у справжнього меланхоліка потреба в цьому майже постійна. Але помиляється той, хто вважає меланхоліка ні на що не здатним. Він — прекрасний працівник, коли для нього створені необхідні умови, є чіткі інструкції, а його самого заохочують і підтримують.

Меланхоліка порівнюють з чутливою фотоплівкою, для якої згубне сильне світло. Цьому темпераментові протипоказані сильні або довготривалі подразники. Але такий недолік покривається важливою перевагою: високою чутливістю нервової системи. Меланхолік запасливий і передбачливий.

Меланхоліку корисно знати можливі небезпеки у зв'язку з власним темпераментом і вміти їх уникати. Безумовно, навчання і виховання відіграють свою роль, і людина успішно справлятиметься з конкретною справою, але ціна за невластиву їй поведінку може бути надто високою. Меланхоліка дуже важко розворушити, однак потім йому нелегко вдається контролювати свої емоції, поведінку. Тому він більше за інших потребує навичок психологічного захисту від перевантажень, причому не лише фізичних, але й інтелектуальних, емоційних.

Педагоги (батьки, вчителі-вихователі та інші особи, які спілкуються з дітьми) стикаються з труднощами в роботі з під* літками (12—15 років). Тому важливо знати особливості поведінки хлопчиків і дівчаток цієї вікової групи та ще й з урахуванням типу темпераменту1.

Вікові особливості хлопчиків-підлітків

1. Потреба гідного становища у колективі ровесників і у сім'ї.

2. Підвищена втомлюваність.

3. Прагнення мати "вірного товариша".

4. Прагнення уникнути ізоляції як у класі, так і в первинному колективі.

5. Підвищений інтерес до питання про "співвідношення сил" у класі.

6. Відсутність авторитету дорослих.

7. Стійкість першого враження.

8. Відраза до необгрунтованих заборон.

9. Сприйнятливість до помилок учителя.

10. Переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається в далекому майбутньому.

11. Неадаптованість до невдач.

12. Відсутність адаптації до "гіршого" становища.

13. Тенденція піддаватися мріям.

14. Боязнь за зневажання його мрії.

15. Підвищена емоційність.

16. Вимогливість до відповідності слова справі.

17. Підвищений інтерес до спорту.

18. Захоплення колекціонуванням.

19. Захоплення силовими іграми.

Особливості дівчаток підліткового віку

1. Не так часто вдаються до негативізму для утвердження себе серед однокласників.

2. Рідко вдаються до свавілля.

3. Охоче виконують доручення вчителів.

4. Більшою мірою, ніж хлопчики, вдаються до маскування усвідомлених недоліків, рідше бравують ними.

5. У їх середовищі трапляються "смислові бар'єри" у ставленні до вимог.

6. Часто має місце "смисловий бар'єр" стосовно людини.

7. Надмірно чутливі до впливів, які принижують гідність учнів.

8. Схильні до того, щоб успіхами у навчанні заслужити повагу тих, хто оточує.

9. Порівняно рідко утверджують себе в колективі однокласників за допомогою впертості.

10. Надмірно чутливі до будь-якої спроби ділити людей на групи за статевими ознаками.

11. Не влаштовує нейтралітет учителя в їх боротьбі за гідне становище в класному колективі.

12. Більшість дівчаток здатна належно оцінити не лише чиїсь, але й свої недоліки.

13. Характерна неадекватно висока самооцінка.

14. Дівчаткам не імпонує роль "класного блазня".

15. Вони надто емоційні.

16. Досить вразливо реагують на свою незграбність.

17. Схильні зіставляти поведінку з певними нормами.

18. Здатні вносити корективи у свою діяльність.

19. Виявляють достатньо високу виконавську ретельність.

20. Схильні до прояву відповідальності за доручену справу й турботи про інших.