Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А.І. - 2.11. Педагогічні інваріанти

Здійснюючи навчально-виховний процес, треба вдумливо зважати на такі об'єктивні чинники як інваріанти, інваріанти (від лат. invarians — незмінний) — величини, співвідношення, властивості тощо, які не змінюються від тих чи інших перетворень змінних, пов'язаних з ними. Французький педагог С. Френе у книзі "Педагогічні інваріанти" визначив і обґрунтував низку інваріантів, які не втратили своєї актуальності і в наш час. Виокремимо певну частину тих інваріантів, які, на наш погляд, заслуговують на особливу увагу.

1. Природа дитини така ж, як і природа дорослого.

2. Ніхто — і дитина, як і дорослий — не любить, коли йому наказують.

3. Ніхто не любить шикуватися за командою, тому що це означає пасивне підкорення чужим наказам.

4. Людина не любить виконувати будь-яку роботу силоміць, навіть якщо ця робота сама по собі їй не відразлива; спротив породжується саме примусом.

5. Будь-яка людина схильна сама обирати собі роботу, навіть якщо цей вибір їй не вигідний.

6. Ніхто не любить працювати, функціонувати подібно до робота, тобто виконувати дії і підкорятися задумам, які є чужими й незрозумілими.

7. Необхідно домагатися, щоб праця була вмотивованою.

8. Найефективніший шлях засвоєння знань — не спостереження, не пояснення і не демонстрація, які становлять основні прийоми традиційної школи, а експериментальне намацування — природний і універсальний метод пізнання.

9. Ніхто — ні дитина, ні дорослий — не любить нагляду і покарань, які завжди сприймаються як посягання на їх гідність, особливо коли це відбувається публічно.

10. Дитина не любить праці "в стаді", де кожний індивід підпорядкований "пастухові". Вона любить індивідуальну роботу або роботу в колективі, де панує дух співробітництва.

11. Нове життя школи будується на принципах співробітництва, тобто учням поряд з учителями надається право на керівництво життям і діяльністю школи.

12. Майбутня демократизація суспільства готується демократизацією школи; авторитарна школа не може сформувати майбутніх громадян демократичного суспільства.

13. В основі виховання лежить гідність особистості. Взаємна повага учителя й учня є однією з головних умов оновлення школи.

14. Пам'ять, якій школа надає такого великого значення, є великою цінністю тільки в тому разі, коли вона підключена до процесу експериментального намацування.

15. Знання здобуваються дослідним шляхом, а не вивченням правил і законів, як іноді думають. Братися передусім за правила й закони — все одно що ставити воза попереду коня.

16. Усупереч положенням схоластики інтелект є мисленнєвою здатністю, не відокремленою, що функціонує ніби у замкненому колі, а здатністю, яка тісно взаємодіє з іншими властивостями людини.

17. Традиційна школа розвиває тільки здібності до абстрактного мислення, далекі від запитів реального життя.

18. Дитина не любить слухати пояснення з кафедри.

19. Дитина не втомлюється від роботи, яка відповідає її функціональним життєвим потребам.

20. Говорити треба якнайменше.

21. У класі необхідно підтримувати порядок і дисципліну.

22. Переповнений клас завжди є педагогічним прорахунком.

23. Сучасна концепція великих шкільних комплексів (комбінатів) веде до анонімності як учителів, так і учнів; ця концепція хибна і є перешкодою на шляху до здійснення педагогічних цілей.

24. В основі виховання лежить гідність особистості. Взаємна повага вчителя й учня є однією з основних умов оновлення школи.

25. Важливим є інваріант, який підтверджує необхідність наших пошуків і виправдовує нашу діяльність, — це оптимістична віра в життя..