Зовнішня політика України - Чекаленко Л.Д. - Ядерні гарантії

Україна сподівається, що засади міжнародного права, система міжнародної безпеки зможуть гарантувати недоторканність її території і непорушність кордонів. Про це, зокрема, нагадував і Президент України, який неодноразово наголошував, що Росія, як і інші ядерні держави, взяла на себе зобов'язання гаранта територіальної цілісності України, яка відмовилася від ядерної зброї. Нагадаємо, що Україна відмовилась від другого за обсягом ядерного арсеналу, який розташовувався на її території з часів Радянського Союзу, за умов надання їй відповідних гарантій провідними ядерними державами світу. З вересня 1993 р. під час переговорів двох Президентів України і Росії була досягнута домовленість про ліквідацію всієї ядерної зброї, що розташовувалася в Україні. Угода між Урядом РФ і Урядом України про утилізацію ядерних боєзарядів, а також документи про основні принципи утилізації ядерних боєзарядів Стратегічних ядерних сил, дислокованих в Україні, були підписані керівниками урядів двох країн.

Верховна Рада України прийняла Постанову про ратифікацію Договору між СРСР і США про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного в Москві 31 липня 1991 p., і протоколу до нього, підписаного в Лісабоні від імені України 23 травня 1992 р. з певними застереженнями, без урахування яких ратифікації не відбудеться. Серед застережень привертають увагу такі:

· нерухомість, стратегічні і тактичні ядерні сили, в тому числі ядерні боєзаряди, розташовані на території України, оголошено власністю України (пункт 1);

· Україна, яка стала власником ядерної зброї, наслідуваної від колишнього СРСР, здійснює адміністративне управління стратегічними ядерними силами (пункт 3);

· Україна як держава-власник ядерної зброї просуватиметься до без'ядерного статусу і поетапно вивільнятиметься від розміщеної на її території ядерної зброї за умов одержання нею надійних гарантій її національної безпеки, в яких ядерні держави візьмуть на себе зобов'язання ніколи не використовувати ядерну зброю проти України, не використовувати проти неї звичайні збройні сили і не застосовувати погрози силою, поважати територіальну цілісність і недоторканність кордонів України, утримуватися від економічного тиску з метою розв'язання будь-яких спірних питань (пункт 5);

· Україна виконає свої зобов'язання по Договору у передбачені ним строки... Враховуючи нинішній кризовий стан економіки України, виконання цих зобов'язань є можливим лише за умов надання достатньої міжнародної фінансової і технічної допомоги (пункт 7);

· умови компенсації розповсюджуються і на тактичну ядерну зброю, яка була вивезена в Росію з території України у 1992 р. (пункт 10);

· Верховна Рада України рекомендувала Президенту України затвердити графік ліквідації стратегічних наступальних озброєнь і забезпечити контроль над його виконанням (пункт 12).

14 січня 1994 р. в Москві Б. Єльцин, Б. Клінтон і Л. Кравчук підписали "Тристоронню заяву Президентів Росії, США і України", якою підтвердили процес деактивації стратегічних сил на території України. Президенти визнали важливість компенсації Україні, Казахстану і Білорусі вартості високозбагаченого урану в ядерних боєзарядах, розташованих на їхніх територіях, і виробили домовленості про надання справедливої і своєчасної компенсації цим країнам. Президенти прийняли рішення про одночасні дії щодо виведення ядерних боєзарядів з України із наданням компенсації Україні у вигляді тепловиділяючих зборок для атомних електростанцій. Президенти Б. Єльцин і Б. Клінтон інформували Л. Кравчука про те, що Росія і США готові надати Україні гарантії безпеки. Як тільки Договір СНО-1 набуде чинності і Україна стане державою-учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), яка не володіє ядерною зброєю, Росія і США:

· підтвердять Україні свої зобов'язання відповідно до принципів Заключного акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони держав-учасниць НБСЄ і визначати, що зміни кордонів можуть бути здійснені тільки мирним шляхом і за домовленістю;

· підтвердять свої зобов'язання утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави і що жодні їхні збройні сили ніколи не будуть застосовуватися, крім цілей самооборони відповідно до Статуту ООН;

· підтвердять Україні свої зобов'язання відповідно до принципів Заключного акта НБСЄ утримуватися від економічного примусу, спрямованого на те, щоб підпорядкувати своїм власним інтересам реалізацію іншим учасником НБСЄ прав, притаманних його суверенітету;

· підтвердять свої зобов'язання домагатися термінових дій Ради Безпеки ООН по наданню допомоги Україні як державі-учасниці ДНЯЗ, яка не володіє ядерною зброєю, у випадку якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погроз агресії із застосуванням ядерної зброї.

Президенти Б. Єльцин і Б. Клінтон інформували Президента Л. Кравчука про те, що відбулися консультації зі Сполученим Королівством, воно готове надати Україні такі самі гарантії безпеки, як тільки Україна стане державою-членом ДНЯЗ, що не володіє ядерною зброєю.

Президент Б. Клінтон підтвердив зобов'язання США надати технічну і фінансову допомогу для безпекового і надійного демонтажу ядерних сил і збереження ядерних матеріалів (в рамках програми Нанна-Лугара на це передбачалось як мінімум 175 млн. доларів).

У Додатках до "Тристоронньої Заяви Президентів Росії, США і України" від 14 січня 1994 р. йшлося про технічні питання надання й застосування технічної допомоги: протягом десяти місяців Росія надасть для атомних електростанцій України близько 100 т низько збагаченого урану, а Україна вивезе на територію Росії 200 ядерних боєзарядів ракет для розукомплектування. Україна протягом семи років забезпечить ліквідацію всієї ядерної зброї, включно зі стратегічною наступальною зброєю. Росія і США сприятимуть виробленню і схваленню в МАГАТЕ угоди про постановку під гарантії МАГАТЕ всієї ядерної діяльності України.

З лютого 1994 р. Верховна Рада України прийняла постанову про виконання парламентських рекомендацій (застережень) з приводу ядерної зброї з боку Президента і Уряду України, в якій зняла застереження і доручила Уряду України здійснити обмін ратифікаційними грамотами про міждержавні угоди.

Зазначимо, що письмові гарантії Україні щодо запобігання загрозам ядерних держав були отримані Україною під час Будапештського саміту НБСЄ (у грудні 1994 р. підписано Меморандум дій), але механізм упровадження цих гарантій і досі не розроблено. Певним чином саме така ситуація надає змогу Російській Федерації час від часу погрожувати Україні й зазіхати на її територіальну цілісність. Отже, згадані положення щодо гарантій безпеки Українській державі потребують подальшого опрацювання і затвердження на найвищому рівні, оскільки, як показала практика, ці гарантії вразливі своєю неясністю щодо рівня ескалації конфлікту, після якого держава, що надала гарантії, зможе втрутитися у конфлікт.

Триває співробітництво України та Росії в ядерній галузі, що спирається на низку міждержавних угод і договорів, у тому числі угоду про постачання Росією ядерного палива Україні. Росія постачає Україні паливо для атомних електростанцій, які дають країні близько 50 відсотків усієї електроенергії. Безперечно, дуже складним питанням є захоронения ядерних відходів, тобто відпрацьованого матеріалу. Росія переробляє їх за певні кошти, відбираючи цінні елементи. За останніми домовленостями більшість відпрацьованого палива направляють до Красноярського краю РФ.