Зовнішня політика України - Чекаленко Л.Д. - Із Заяви Президентів Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації і України (щодо ЄЕП)

(19 вересня 2003 р.)

Ми, глави держав Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації і України, беручи до уваги попередньо досягнуті домовленості і підтверджуючи свою рішучість створити Єдиний економічний простір (ЄЕП), із задоволенням констатуємо успішне завершення роботи над основоположними документами ЄЕП.

Нами підписано угоду про формування Єдиного економічного простору, прийнято Концепцію формування ЄЕП і доручено Групі високого рівня доопрацювати і внести нам на підписання до 1 грудня 2003 року Комплекс основних заходів з формування ЄЕП...

Ми повні рішучості втілити в життя даний проект, який відповідає корінним інтересам наших народів, який покликаний сприяти їх економічному і соціальному прогресу.

З Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2005 року "Про формування Єдиного економічного простору" (15 червня 2005 р.)

Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю: Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2005 року "Про формування Єдиного економічного простору".

У зв'язку з рішенням Ради національної безпеки і оборони України:

1. Вважати основною метою участі України у формуванні та функціонуванні Єдиного економічного простору (далі — ЄЕП) створення зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень відповідно до статті 2 Угоди про формування Єдиного економічного простору, ратифікованої Законом України від 20 квітня 2004 року.

2. Визнати за необхідне забезпечення при формуванні ЄЕП відповідності укладених в рамках цього процесу міжнародно-правових документів нормам і принципам Світової організації торгівлі, а також вимогам, що випливають з інтеграції України до Європейського Союзу.

... подати для внесення на розгляд Саміту глав держав — учасниць Угоди про формування Єдиного економічного простору проект пропозицій української сторони щодо реалізації в рамках ЄЕП проектів, зокрема стосовно розвитку інфраструктури, у космічній галузі, галузі авіабудівної промисловості, транспортного та важкого машинобудування, а також у сфері гуманітарного співробітництва;

4) забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Плану невідкладних заходів щодо активізації участі України у формуванні Єдиного економічного простору, затвердженого статтею 3 цього Указу.

5) Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

і Єдиний економічний простір, відповідно з наміченими у названих документах етапами.

Стаття З

Органи для виконання цілей і завдань дійсного Договору в рамках ЄврАзЕС діють:

Міждержавна Рада (Міждержрада); Інтеграційний Комітет; Міжпарламентська Асамблея (МПА); Суд Співтовариства.



З Договору про заснування Євразійського економічного співтовариства

(10 жовтня 2000 р., Астана)

Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Російська Федерація і Республіка Таджикистан, далі — Договірні Сторони,

домовились про наступне:

Стаття 1 Заснування міжнародної організації Договірні Сторони засновують міжнародну організацію "Євразійське економічне співтовариство" (надалі — ЄврАзЕС або Співтовариство).

ЄврАзЕС має повноваження, які добровільно передаються йому Договірними Сторонами відповідно до положень дійсного Договору. Договірні Сторони залишаються суверенними й рівноправними суб'єктами міжнародного права.

Стаття 2 Цілі й завдання ЄврАзЕС створюється для ефективного просування процесу формування Договірними Сторонами Митного союзу і Єдиного економічного простору, а також реалізації інших цілей і завдань, визначених у вищезгаданих угодах про Митний союз, Договорі про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній сферах і Договорі про Митний союз

Запитання і завдання

1. Поясність причини створення Співдружності Незалежних Держав.

2. Які проблеми постали перед Україною під час розвитку Співдружності Незалежних Держав?

3. Розкрийте сутність міждержавного формування СНД та його особливості.

4. Які причини, на Ваш погляд, гальмують розвиток інтеграційних процесів у рамках СНД?

5. Розкрийте поняття "інституалізацгя", "регіоналізм", исубрегіоналізм". Наведіть приклади і розкрийте їх сутність.

6. Яким чином створювалися організації ЄврАзЕС, ЄЕП, ГУ(У)АМ?

7. Охарактеризуйте напрями діяльності основних функціональних структур простору СНД.

8. Які є інтеграційні можливості й перспективи України в європейському напрямі та євразійському?

9. Дайте порівняльні характеристики двом векторам української зовнішньої політики.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Батенко Т. Королі СНД: Портрети дванадцяти президентів (тенденції та закономірності розвитку в пострадянському просторі). Л., 2000.

Васильева Л. Д. Вплив регіоналізму на формування зовнішньої політики України // Віче. 1997. № 10.

Годин Ю. Ф. Россия и Белоруссия на пути к единению. М., 2001. ГУУАМ як міжнародна організація: проект чи реальність? К., 2001. Зленко А. М. Від внутрішніх потреб до зовнішніх пріоритетів. К., 2002.

Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980—2000 роки): Підручник / Л. Ф. Гайдуков, В. Г. Кремень, Л. В. Губерський та ін. К., 2001.

Руденко Г. М. Україна дипломатична. К., 1999.

Стратегії розвитку України: Теорія і практика. К., 2002.

Стратегія соціального і економічного розвитку України (2004—

2015 роки). Шляхом європейської інтеграції. К., 2004.

Україна: стратегічні пріоритети: Аналітичні оцінки. 2004. К., 2004.

Украина и проблемы безопасности транспортных коридоров в Чер-номорско-Каспийском регионе. К., 1999.

Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. К., 2001.

Чекаленко Л. Д. Регіональне об'єднання ГУУАМ: пошук само ідентифікації// Актуальні проблеми міжнародних відносин: 36. наук. пр. К., 2002. Вип. 34.

З Договору про заснування Євразійського економічного співтовариства
Розділ IV. Захист прав людини — імператив зовнішньої політики України
ГЛАВА 7. МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЕТНОПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
7.1. Українські трудові мігранти і співвітчизники за кордоном
7.2. Національна етнополітика як чинник зовнішньополітичної стабільності України
Міжнародні структури і захист прав національних меншин
Проблемні питання етнічної політики України та шляхи їх розв'язання
Політика захисту співвітчизників РФ за кордоном І позиція України
Закордонні українці
Росіяни України
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru