Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції - Ліпкан В.А. - ПЕРЕДМОВА

Становлення інформаційної цивілізації потребує докорінної зміни ставлення не лише до формування інформаційної політики, а в її межах політики інформаційної безпеки, що містить вивчення та опанування теоретичних підвалин даних процесів.

Стрибкоподібний розвиток демократичних процесів, помітне збільшення напруги у геополітичному просторі світу, безпеко-трансформаційні процеси, внаслідок яких формується нова геобезпекова конфігурація світу, активізація процесів формування інформаційного суспільства потребують адекватної реакції як наукового, так і педагогічного співтовариства.

Декларація України про намір входження до євроатлантичних структур, прагнення вступу до Всесвітньої торговельної організації, а також намагання створити регіональну систему безпеки, яка б стала основою загальноєвропейської системи безпеки, спричинили небувалу хвилю проведення проти нашої держави інформаційних операцій різного рівня інтенсивності.

Відтак, важливого значення у процесі становлення інформаційного суспільства в Україні набувають питання формування національно орієнтованої інформаційної політики з урахуванням кращих європейських взірців у цій сфері.

Недостатнє вивчення цього питання українськими дослідниками, необхідність більш широкого залучення до розв'язання кола зазначених проблем молоді й спонукало авторів до написання даного навчального посібника "Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції".

Системно (макрорівень) ця навчальна дисципліна входить до циклу націобезпекознавчих дисциплін, поряд з такими, як "Теорія національної безпеки (націобезпекознавство)", "Національна безпека України", "Інформаційна безпека України", "Державна інформаційна політика", "Воєнна безпека України", "Безпекознавство", "Економічна безпека України", "Міжнародна безпека", "Право національної безпеки", "Право

міжнародної безпеки", "Право європейської безпеки", "Сили спеціальних операцій", "Основні системи безпеки сучасності" тощо, які мають викладатися на кафедрі національної та міжнародної безпеки. Місце даного курсу в системі націобезпекознавчих дисциплін обумовлено євро- інтеграційними прагненнями України.

Архітектоніка (мезорівень) відповідає націобезпекознавчому підходу, обумовлена специфікою об'єкта дослідження і становить собою 10 взаємопов'язаних розділів, які у своїй органічній сукупності закладають підвалини для формування цілісного уявлення про інформаційну безпеку України та Європи, а також підходи до підвищення ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України в контексті євроінтеграції.

Структурно (мікрорівень) кожний розділ являє собою лекційний матеріал до теми. Складовими розділу є вступ, у якому обґрунтовується необхідність аналізу даної теми, її зв'язок із загальною темою навчальної дисципліни, основні питання, в яких розкривається зміст розділу, висновок, в якому підбивається підсумок розглядуваного матеріалу.

З урахуванням підвищення вимог до теоретичної освіти, у кінці кожного розділу нами запропоновано перелік ключових понять і термінів до теми, при чому для полегшення роботи студента, усі визначення надаються у відповідному тезаурусі в кінці підручника.

Мета дисципліни:

o ознайомити з основними проблемами сучасної інформаційної політики, становлення інформаційного суспільства в Україні та Європі;

o розкрити сутність і значення системи забезпечення інформаційної безпеки, розглянути європейський досвід розв'язання даних питань;

o ознайомити студентів з основними проблемами формування інформаційного суспільства в Європі;

o сформувати уявлення про основні напрями здійснення державної інформаційної політики в Україні та Європі.

Завдання дисципліни:

o надати знання щодо сучасних особливостей здійснення державної інформаційної політики в Україні та інших країнах світу;

o ознайомити слухачів з основними концепціями забезпечення інформаційної безпеки України та Європи;

o надати базові знання з таких важливих питань інформаційної безпеки, як сутність та зміст інформаційної безпеки, національні інтереси в інформаційній сфері, інформаційна безпека Євросоюзу, безпека інформаційного суспільства Євросоюзу, адаптація стандартів Євросоюзу до українського інформаційного законодавства;

o сформувати у слухачів уміння та навички щодо аналізу та формування критеріїв адаптації стандартів Європи у сфері інформаційної політики до України.

Після вивчення дисципліни слухачі повинні:

o розробляти пропозиції щодо визначення стратегічних цілей і завдань щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні;

o контролювати виконання заходів по реалізації інформаційної політики, виконання законодавчих та підзаконних актів в обумовлені терміни;

o забезпечувати інформаційну безпеку, виходячи з національних інтересів в інформаційній сфері, потенційних і реальних загроз та небезпек, а також європейських стандартів здійснення цієї діяльності;

o готувати рекомендації, пропозиції до проектів зовнішньо та внутрішньополітичних стратегій України, спрямованих на адекватну відповідь реальним та потенційним загрозам національній безпеці України;

o визначати вплив факторів зовнішнього та внутрішнього інформаційного середовища на діяльність органів державної влади, імідж країни;

o вміти використовувати понятійно-категорійний апарат при аналізові інформаційної сфери національної безпеки, виборі та реалізації концептуальних підходів із забезпечення інформаційної безпеки;

o вміти формувати доктрину інформаційної безпеки на підставі аналізу положень інформаційної політики України та європейських стандартів з урахуванням методології адаптації законодавства у зазначеній сфері, а також Концепції національної безпеки;

o вміти формувати алгоритм проведення інформаційних операцій;

o володіти загальними методами виявлення ознак проведення проти України спеціальної інформаційної операції;

o на основі моніторингу та аналізу діяльності органів влади пропонувати інформаційні засоби підвищення ефективності діяльності управлінських структур, у тому числі сил інформаційної безпеки.

Стратегія навчання та вивчення дисципліни побудована на читанні лекцій, проведенні практичних (семінарських) занять із використанням активних форм навчання, а також проведенні " круглого столу" з проблемних питань інформаційної безпеки України. Проведенню підсумкового заняття може передувати обговорення письмових проектів з даної дисципліни.