Інформаційна безпека - Остроухов В.В. - Ефект присутності

Ефект "бумеранга" - це ті граблі, на які регулярно наступають угрупування, що мають владу. Організовуючи тотальне цькування свого опонента, вони "забивають" його до такого ступеня, що в результаті він починає викликати жалість і симпатію в широкої аудиторії. Те саме трапляється, коли власті раптом вирішують боротися з циркулюючими в суспільстві негативними чутками - довіра до чуток тільки посилюється.

"Бумеранг"- ефект може мати й протилежну дію. Наприклад, перенасиченість ефіру рекламою того чи іншого кандидата починає викликати роздратування аудиторії.

Ефект "ореолу"

Ефект "ореолу" базується на підступній психологічній властивості - людській схильності мислити хибними аналогіями. Він складається з двох поширених стереотипів-помилок.

1. "Поряд - значить разом". Унаслідок цього феномену знаходження поряд із знаменитою або високопоставленою людиною дещо підвищує статус особи в очах оточуючих. Не випадково ті, хто відображений на фото поряд в "великими людьми", із задоволенням демонструють ці фотографії всім друзям і знайомим. Мовляв, я з ними на короткій возі...

2. Суть цього стереотипу полягає у тому, що людину, яка досягла вагомих успіхів у конкретній сфері, оточуючі вважають здатною на більше й у інших справах. Численні факти доводять, що це всього лише поширена помилка. Є безліч прикладів, коли люди, які блискуче роблять одну справу, в усьому іншому є абсолютно безпорадними.

Ця нехитра думка всіляко замовчується тими ЗМІ, які влаштовують пропагандистську істерію на честь чергового "рятівника вітчизни".

Ефект присутності

Прийом був введений у практику нацистською пропагандою. Включає ряд трюків, які повинні імітувати реальність. їх постійно використовують у "репортажах з місць боїв" та в кримінальній хроніці, фабрикуючи заднім числом зйомку "реального затримання" бандитів або автокатастрофи. Ілюзію "бойової обстановки" створюють, наприклад, різкими рухами камери та збиттям з фокусу. В цей час перед камерою біжать якісь люди, чутні постріли та крики. Все виглядає так, ніби оператор у страшному хвилюванні, під вогнем знімає реальність.

Ілюзія достовірності надає найсильнішого емоційного впливу і створює відчуття великої автентичності подій, ніхто не підозрює, що це всього лише дешевий трюк. Це примітивний, але дієвий прийом "захоплення аудиторії".

Інформаційна блокада

Позбавити противника можливості публічно проголосити свою позицію - одне з головних завдань пропагандистської війни.

Інформаційна блокада завжди тісно пов'язана з інформаційним домінуванням. Це дві сторони однієї медалі. До них вдаються як у разі військових дій, так і за мирного часу (наприклад, під час виборів). Заангажовані ЗМІ створюють інформаційний ажіотаж тільки навкруги переважного кандидата. При цьому його опонент повністю позбавляється можливості проголосити в ЗМІ свою позицію, відповісти на випади в свою адресу.

Інформаційна блокада широко використовується не тільки з політичною, але й з економічною метою.

Використання медіаторів

Ця техніка ґрунтується на двох постулатах. По-перше, спеціальні дослідження встановили, що найбільшого ефекту щодо формування в "середньостатистичної людини" думки з якого-небудь питання досягають не масовані пропагандистські кампанії в ЗМІ, а міфи, чутки і плітки, що циркулюють у суспільстві. Другий постулат витікає з першого: ефективний інформаційний вплив на людину здійснюється не безпосередньо від засобів масової комунікації, а через значущих для нього, знайомих йому авторитетних людей ("лідерів думки") - трансляторів думок і чуток.

Сьогодні цілі газети, журнали й телепередачі під прикриттям розповсюдження новин повністю присвячені створенню та розповсюдженню правдоподібних чуток. Останніми роками з'явилися й спеціалізовані інтернет-проекти, орієнтовані на це завдання.