Банківські операції - Ковальчук К.Ф. - 10.5. Маржинальний підхід до аналізу витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)

Мета маржинального аналізу (тобто аналізу "усіченої" собівартості продукції або аналізу витрат - обсягу - прибутку): порівняльна оцінка різних варіантів можливих управлінських рішень, які приймаються в умовах конкуренції, задля вибору найефективнішого з альтернативних варіантів.

Відмінність цього виду аналізу від класичного економічного аналізу витрат полягає в тому, що змінюється його спрямованість: відмова від умовного розподілу непрямих накладних витрат і віднесення постійних витрат на зменшення маржі.

Маржа - це різниця між ринковою ціною та змінною частиною собівартості продукції:

см_а = II- Ус, (10.16)

де см_а - маржа на одиницю продукції, грн./т, грн./шт., ін; Ц - ціна, грн./т, грн./шт. ін.;

ус - змінні витрати на одиницю продукції, грн./т, грн./шт., ін. Роль маржі полягає у відшкодуванні (компенсації) постійних витрат та генерації прибутку, тобто:

СМ_а = РС + N1, (10.17)

де СМ_а - маржа на весь обсяг реалізації, грн.;

¥С - постійні витрати на весь обсяг реалізації, грн.; N1 - прибуток на весь обсяг реалізації, грн.;

або

СМ_а = Ц*0 - УС = РП- УС, (10.18)

де 0 - обсяг проданої металопродукції в натуральних вимірниках, т, шт., ін.;

УС - змінні витрати на весь обсяг реалізації, грн.;

РП - дохід від реалізації металопродукції, грн.

Таким чином, відмінність даного виду аналізу полягає в тому, що для визначення прибутку (збитку) непрямі витрати без їхнього розподілу відносяться на зменшення маржі, тобто (з формули 10.17):

N1 = СМ_а - РС. (10.19)

Вказана вище мета маржинального аналізу досягається рішенням окремих аналітичних задач.

Задачі маржинального аналізу витрат на виробництво зводяться до наступного.

1. Щодобове або щоденне визначення для основних видів металопродукції й по підприємству в цілому:

- "точки беззбитковості" (або порога рентабельності);

- зони прибутків і збитків.

Ця задача необхідна для забезпечення виживання підприємства в кризових умовах (при переході на вільні ціни).

2. Визначення впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на зміну результатів виробничої діяльності підприємства.

Показники-фактори, які впливають на зміну результату (тобто прибутку або збитків):

- ціна реалізації (Ц, грн./т, грн./шт. ін.);

- кількість проданої металопродукції (д, т, шт. ін.);

- змінні витрати: на весь обсяг (УС, грн.), на одиницю продукції (ус, грн./т, грн./шт. ін.);

- постійні витрати: на весь обсяг (ЕС, грн.), на одиницю продукції (/с, грн./т, грн./шт. ін.).

Таким чином, використання порогу рентабельності дозволяє переглянути політику та стратегію підприємства залежно від різних внутрішніх і зовнішніх факторів й визначити вплив цих факторів на зміну результату.

Для практичного застосування аналізу "усіченої" собівартості продукції необхідно:

1. Визначати загальні витрати виробництва та обігу, поділяти їх на змінні та постійні витрати.

2. Визначати змінні витрати за виробами на 1 гривню ринкових цін.

3. Визначати постійні витрати на конкретну продукцію, на їхні групи, на 1 гривню ринкових цін, по їхній питомій вазі в цілому по підприємству.

4. Визначати маржу в цілому по підприємству, по кожному виробу і по їхніх групах.

Переваги аналізу "усіченої" собівартості продукції: простота практичного застосування; можливість визначення оптимальних управлінських рішень у кризових умовах, визначення "мертвої точки" (або точки беззбитковості) дозволяє ухвалювати рішення про економічну політику підприємства оперативно (щодня, щонеділі, щомісячно, відразу після продажу партії металопродукції).

Недоліки аналізу "усіченої" собівартості продукції: превалювання кількісної оцінки; потрібні зміни в існуючій системі обліку та в розподілі непрямих витрат; використовувати цей метод доцільно тільки в умовах автоматизації облікових і аналітичних операцій.

При проведенні аналізу "усіченої" собівартості продукції використовується традиційна система показників, але основним вартісним показником є показник критичного обсягу реалізації продукції (або поріг рентабельності). Підприємство досягає порога рентабельності, коли фінансовий результат від реалізації металопродукції дорівнюватиме нулю. Це означає, що загальна сума маржі (тобто з розрахунку на весь обсяг реалізації (ВЕР)) тільки покриває загальну суму постійних витрат за відповідний період (з формул 10.17, 10.18):

ВЕР = ц*0_К - УС_К= ЕС_К + 0, (10.20)

ВЕР = РП_К - УС_К = ЕС_К + 0, (10.21)

де 0_К; РП_К - критичний обсяг реалізації металопродукції в натуральному і вартісному виразі відповідно, т, шт. ін.; грн.;

УС_К - змінні витрати на весь критичний обсяг реалізації, грн.;

ЕС_К - постійні витрати на весь критичний обсяг реалізації, грн.

Методики для розрахунків решти показників наведені нижче.

Особливості методики аналізу "усіченої" собівартості продукції.

1. Розраховується обсяг виробництва металопродукції в натуральному виразі (0_К, т, шт.), який необхідний для досягнення порога рентабельності, тобто критичний обсяг реалізації продукції в натурі:

0к = ЕС_К : (ц- ус_г) = ІС_К : см_а, (10.22)

а також в грошових вимірниках:

РП_К = ц o 0_К, (10.23)

де РП_К - вартість обсягу виробництва металопродукції в ринкових цінах, грн.

Поріг рентабельності - є інструментом короткострокового прогнозування. Він дозволяє розраховувати наступні економічні показники, які орієнтують процес управління на ухвалення стратегічних рішень (або на корегування раніше прийнятих).

2. Маржа безпеки (£М_В, грн.) - це різниця між фактичним або плановим (РП, грн.) і критичним обсягом реалізації (РП_К, грн.). Вона надає кількісну оцінку можливому зменшенню обсягу реалізованої металопродукції до досягнення підприємством нульової рентабельності або межі збитковості:

8М_Б = РП - РП_К. (10.24)

3. Індекс безпеки (Ї_Б, част.од.) дозволяє визначити можливу частку (або відсоток) зниження обсягу реалізації, після якого підприємство потрапляє в зону збитковості:

!_Б = РП_К: РП. (10.25)

4. Плановий обсяг продаж (або плановий обсяг реалізації д>", т, шт.), якого потрібно досягти, щоб одержати суму дисконтованого прибутку (може, заплановану суму прибутку) в натуральних вимірниках визначається за моделлю:

де РП" - плановий обсяг продаж, грн.

5. Вплив зміни цін і структури реалізації металопродукції:

- на результат (тобто на прибуток або збитки);

- на "мертву точку".

6. Обсяг реалізації, якого потрібно досягти, щоб він відповідав рівню минулого періоду у разі зміни перемінних або постійних витрат.

7. Показники-фактори, які впливають на зміну результату (прибутку або збитків): зміна ціни реалізації; зміна обсягу реалізованої металопродукції; зміна перемінних витрат.

Практичне використання маржинального підходу до аналізу собівартості продукції розглянуте в імітаційній вправі.

Імітаційна вправа № 10.4.

Постановка задачі: виконати аналіз витрат на виробництво маржинальним методом, обгрунтувати висновки. Початкові дані наведені в таблиці 10.6.

Таблиця 10.6

ПОКАЗНИКИ ПОТОЧНОГО ПЕРІОДУ

Вирішення задачі:

1. Розрахуємо показники, яких не вистачає: 1.1. Дохід від реалізації металевих виробів:

- план: 7,10 х 13000 = 92300 грн.;

- факт: 7,20 х 12400 = 89280 грн.

1.2. Маржа (різниця між ринковою ціною і перемінною частиною витрат) розраховується за моделлю 10.18 і складає:

- план: 7,10 - 3,10 = 4,00 грн./ шт.;

- факт: 7,20 - 3,30 = 3,90 грн./ шт.

1.3. Постійні витрати на одиницю продукції:

- план: 8600 : 13000 = 0,66 грн./шт.;

- факт: 8650 : 12400 = 0,69 грн./шт.

2. Розрахуємо показники методики аналізу "усіченої" собівартості продукції.

2.1. Кількість металевих виробів, необхідна для досягнення порога рентабельності (або показник критичного обсягу реалізації продукції ()к, шт.) розраховується за моделлю 10.22 і складає:

- план: 8600 : (7,10 - 3,10) = 8600 : 4,00 = 2150 шт.;

- факт: 8650 : (7,20 - 3,30) = 8650 : 3,90 = 2218 шт.

2.2. Критичний обсяг реалізації продукції (РП_К, грн.) розраховується за моделлю 10.23 і складає:

- план: 7,10 х 2150 = 15265 грн.;

- факт: 7,20 х 2218 = 15970 грн.

2.3. Маржа безпеки (вступ до зони збитків) розраховується за моделлю 10.24 й дорівнює :

- план: 92300 - 15265 = 77035 грн.;

- факт: 89280 - 15970 = 73310 грн.

2.4. Індекс безпеки (або можливий відсоток зниження обсягу реалізації, після якого підприємство потрапляє у зону збитків) розраховується за моделлю 10.25 і дорівнює:

- план: 77035 : 92300 = 0,83 част.од. або 83% ;

- факт: 73310 : 89280 = 0,82 част.од. або 82%. Результати розрахунків зведемо в аналітичну таблицю 10.7.

Таблиця 10.7

МАРЖИНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ГРУПИ "ВИТРАТИ - ДОХІД - ПРИБУТОК"

Закінчення табл. 10.7

Висновок: як видно з таблиці 10.7, фактичний індекс безпеки знизився на 0,01 част. од., або на 1%, що викликано збільшенням питомих змінних витрат на 0,2 грн./шт., падінням обсягів реалізації на 600 шт. і зростанням питомих постійних витрат на 0,03 грн./шт., що здебільшого було компенсовано зростанням ціни на 0,1 грн./шт. Для покращання ситуації підприємству першочергово необхідно виявити резерви зниження змінних витрат, оскільки від їхнього рівня залежить і розмір маржі, і величина критичного обсягу реалізації.

Основні терміни та поняття

Поточні витрати; класифікація витрат; невиробничі витрати підприємства; мета управлінського аналізу витрат; завдання аналізу витрат; система показників оцінки витрат; граничний рівень витрат; ліміт матеріальних витрат; собівартість металопродукції; методи аналізу виробничих витрат; калькуляція собівартості металопродукції; кошторис витрат на виробництво; фактори витрат на виробництво; класифікація факторів витрат для їхнього внутрішнього аналізу; класифікація факторів витрат у зовнішньому аналізі. Аналіз структури собівартості продукції; джерела інформації; об'єктивні та суб'єктивні фактори собівартості металопродукції; методи оцінки впливу факторів собівартості металопродукції; маржинальний аналіз; маржа; мета та задачі маржинального аналізу; показники-фактори фінансового результату; постійні та змінні витрати; критичний обсяг продукції (поріг рентабельності); особливості методики маржинального аналізу; маржа безпеки; індекс безпеки.