Інформаційна безпека - Остроухов В.В. - 7.2.4. Організаційно-правові аспекти системи безпеки Китаю у сфері сучасного інформаційно-психологічного протиборства

У зазначеній оперативній обстановці керівництво КНР здійснює комплекс заходів, спрямованих на підвищення інформаційної безпеки країни та підготовку до можливої інформаційно-психологічної війни. Для вирішення цих завдань здійснюється реорганізація урядових структур, проводиться переоснащення збройних сил і розробляються принципи інтеграції інформаційної інфраструктури Китаю у світові системи.

КНР має намір розширювати міжнародне співробітництво з метою максимального прискорення процесу інформатизації держави, розвитку телекомунікаційної інфраструктури, усіх видів зв'язку, продовження реалізації космічних проектів. При цьому китайське керівництво планує використовувати ефективний механізм залучення передових закордонних технологій, створений під час проведення політики реформ і "відкритості9. В електронній промисловості Китаю вже нараховується 660 спільних підприємств, обсяг іноземних інвестицій в які становить 7 млрд дол.

З 1996 року при Держраді КНР діє Комісія з питань інформатизації у складі провідних експертів із 20 державних органів Китаю, її головною функцією є визначення і підтримка найбільш важливих напрямків розвитку інформаційної техніки.

У рамках реорганізації державних структур у березні 1998 р. прийнято рішення про утворення Міністерства інформаційної промисловості шляхом злиття міністерств електроніки, поштового зв'язку і комунікацій. Одним із основних завдань нового відомства є вирішення проблем інформаційної безпеки КНР.

Командування Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) визначає заходи підготовки до ведення інформаційної війни як головну тенденцію в реформуванні китайських збройних сил. Роблячи ставку на переоснащення збройних сил сучасними видами озброєнь, включаючи новітні засоби радіоелектронної боротьби та інформаційної протидії, а також системами командування, управління, зв'язку і розвідки, керівництво КНР прийняло рішення до 2010 року скоротити чисельність збройних сил на 500 тис. осіб. На передбачуваних театрах воєнних дій будуть обладнані інформаційні мережі з відповідним набором баз даних. Експериментальна модель подібної мережі обговорювалася у 1996 році на Третій всекитайській нараді працівників системи військової інформації. Для підтримки військових об'єднань створені бази даних, які містять більш 1 500 типових документів.

З 1996 року функціонує організований урядом КНР Центр військових стратегічних досліджень, який розглядає, зокрема, питання ведення інформаційних воєн, оцінює ефективність засобів інформаційного ураження і розробляє рекомендації з протидії можливим загрозам китайському суспільству.

У 1997 році Центральна військова рада КНР затвердила документ під назвою "Розширення міжнародного обміну у сфері військової електронної техніки і технологій та нарощування військових ресурсів Китаю". Відповідно до поставлених завдань планується розпочати кампанію за співробітництво з іноземними фірмами з метою залучення до Китаю закордонних технологій військового призначення для оснащення НВА КНР.

Проводячи політику широкої інтеграції у світові інформаційні системи, уряд КНР при цьому наполягає на необхідності перегляду тенденцій створення та удосконалення глобальних високошвидкісних мереж, здатних, на його думку, у нинішніх умовах породжувати конфлікти в міжнародних відносинах і нести загрозу підриву національних суверенітетів великої групи держав, зокрема Китаю. У цьому зв'язку невідкладним завданням є розробка міжнародного механізму, норм і правил інформаційного обміну, які виключають прояв мережного домінування. При цьому фахівці вважають, що Китаю необхідно очолити боротьбу більшості країн, що розвиваються, у тому числі членів "Руху неприєднання", за "справедливий інформаційний порядок".

За оцінками китайських експертів, установлення такого інформаційного обміну можливе лише за умови дотримання принципів рівності суверенітетів, відповідності інтересам більшості держав світу, усунення диктату однієї чи низки провідних індустріальних держав, які використовують для цього свої економічні та технологічні переваги.

Для країн, що розвиваються, зазначають китайські аналітики, необмежена інформаційна свобода поряд з одержанням певних дивідендів у сфері торгівлі несе загрозу негативного соціально-політичного і культурного впливу на них. Відзначається, що принципи, на яких нині ґрунтується створення глобальної високошвидкісної мережі провідних Західних держав, не відповідають вимогам безпеки більшості держав світу.

Швидке збільшення в КНР числа користувачів глобальної мережі Інтернет ставить перед керівництвом держави проблему збереження на колишньому рівні його контролюючих і регулюючих функцій, оскільки в міру розширення в КНР телекомунікаційної інфраструктури зростає число організацій і приватних осіб, у тому числі іноземних, які одержують можливість впливати на процес формування суспільної думки та спонукати до дій, спрямованих на зміни соціально-політичного ладу в державі.

Серед основних завдань, що потребують вирішення Китаєм у процесі інтегрування у глобальні системи, фахівці виділяють захист інтелектуальної власності, а також блокування доступу до закордонної інформації, яка нав'язує, на їхню думку, неприйнятний для китайців спосіб життя, який підриває національні культурні традиції та морально-етичні норми. Крім того, вважається необхідним вжиття ефективних заходів щодо обмеження поширення в комп'ютерних мережах даних про діяльність урядових структур, а також розробка жорсткої системи правил, які регламентують доступ різних організацій та відомств до закордонних джерел.

Нинішня Комісія у справах інформатизації при Держраді КНР формує нове положення, яке регулюватиме діяльність національних структур, підключених до закордонних комп'ютерних мереж, і здійснюватиме більш жорсткі заходи державного контролю за цими процесами. Новими правилами, зокрема, передбачається обов'язкове ліцензування цієї діяльності з вказуванням кожним із китайських абонентів її конкретних цілей і змісту, а також системних адрес їх закордонних партнерів.

Створюючи національну систему інформаційної безпеки, Китай критично поставився до американського варіанту, взятого за основу деякими державами. Заходи підготовки до інформаційних воєн, які розпочинаються в КНР, відображають власну стратегію, яка враховує особливості функціонування китайського суспільства і необхідність протидії інформаційній експансії США.

Література до розділу 7

1. Bzezinski Z. Out of Control: Global Turmoil on the Eve of Twenty-first Century. - N.Y. - 1993. - P. X. (3. Бжезинський. Поза контролем. Нью-Йорк, 1993).

2. Бжезинский 3. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы) / Пер. О. Ю. Уральской. -М.: Междунар. отношения, 1998. - 223 с.

3. Бжезинский 3. Геостратегия для Евразии // Независимая газета. -1997. - 24 окт.

4. Волкогонов Д. А Психологическая война: Подрывные действия империализма в области общественного сознания. - 2-е изд., доп. -М.: Воениздат, 1984. - 320 с.

5. Косирев Д. Китайская дилемма Америки. Азиатская политика Билла Клинтона не устраивает многих в Вашингтоне // Независимая газета. - 1997. - 21 мар.

6. Кузьменко А. М. Глобалізація, національні духовні цінності, таємні операції спецслужб // Юридичний журнал. - 2006. - № 5.

7. Кузьменко А. М. Держава як суб'єкт розвідувальної діяльності // Юридичний журнал. - 2007. - № 4.

8. Кузьменко А. М. Інформаційно-психологічна війна епохи глобалізації (Частина 1. Гносеологічні корені та антологія проблеми, доктринальний підхід Сполучених Штатів Америки) // Юридичний журнал. - 2007. - № 5.

9. Кузьменко А. М. Інформаційно-психологічна війна епохи глобалізації (Частина 3. Доктринальні підходи Китайської Народної Республіки та Республіки Індія. Частина 4. Доктринальні підходи Ісламської Республіки Пакистан та радикальних мусульманських рухів) // Юридичний журнал. -2007. - № 7-8.

10. Кузьменко А. М. Особливості доктринальних основ розвідувальної стратегії і тактики США, суб'єкта розвідувальної діяльності в статусі "єдиної світової супердержави" // Юридичний журнал. -2008. - JNJg 4.

11. Кузьменко А М. Особливості формування розвідувальних технологій в епоху глобалізації // Юридичний журнал. - 2006. - № 7.

12. Кузьменко A. M. Сучасні оперативні технології прихованого вигідного впливу іноземної політичної розвідки на соціально-політичне життя суспільства та свідомість окремої особистості // Юридичний журнал. - 2008. - № 8.

13. Маначинський О.,Пронкін Є. Воєнно-політична обстановка у світі й суміжно-прилеглих з Україною державах: оцінка та прогноз: Наукова доповідь. - К.: НІСД, 1995. - С. 39.

14. Манойло А. В., Петренко А. Я., Фролов Д. Б. Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны. - 2-е изд., стереотип. - М.: Горячая линия. Телеком, 2006. - 541 с.

15. Петрик В. М., Кузьменко А. М., Остроухое В. В. Соціально-правові основи інформаційної безпеки: Навчальний посібник / За ред. В. В. Остроухова. - К.: Росава, 2007. - 495 с.

16. Петрик В. М., Осторухов В. В., ШтоквииіА,А. Информационно-психологическая безопасность в эпоху глобализации: Учебное пособие / Под ред. В, В. Остроухова. - К., 2008. - 544 с.

17. Руткевич М" член-корреспондент РАН, статья о конфликтологии // Вестник Российской АН. - 1994. - Т. 64. - С. 479-489.

18. Самбутян Ю. Китай стремится в "высшую лигу". Самая большая армия мира осваивает современную военную технологию // Независимое военное обозрение. -2000. - №36.-С. 3.

19. Соколовський М, США і Китай - гра тільки починається//Дзеркало тижня. - Лг2 16(340). - 2001. - 21 квіт. - С. 5.

20. Спеціальні служби іноземних держав //