У звіті ООН за 2002 рік зазначається, що в усіх 190 країнах-членах спостерігалася активність щодо впровадження ініціатив е-уряду. У підсумку, 167 країн у 2001 році запровадили певні рівні надання онлайнових інформації і послуг. У більшості країн ці кроки були безпосередньо пов'язані із соціальними, політичним та економічними компонентами. Не є таємницею, що найбільш багаті країни у цьому відношенні випереджають менш розвинені.
В останні роки значна кількість консультантів приватного сектору також аналізували впровадження е-уряду у світі. Яскравим прикладом такого аналізу є контрольне дослідження "Урядовий он-лайн: міжнародні перспективи", опубліковане Тайлором Нельсоном Софріс у листопаді 2001 р. Головною метою цього дослідження став аналіз впливу Інтернету на уряд як на глобальному, так і на національному рівнях. Завдяки цьому дослідженню, було встановлено, що серед 27 країн, включаючи Північну Америку, Європу та Тихоокеанську Азію, Найвищий рівень використання послуг е-уряду в Новергії (понад 53% населення використовували їх за попередні 12 місяців). Високий рівень використання послуг е-уряду також у Данії, Канаді, Фінляндії, США, Гонконгу, Австралії та Голландії. Серед досліджуваних країн середній рівень використання е-уряду становив 26% до загальної кількості населення: від 3% у Туреччині до 53% у Норвегії.
Найбільша кількість користувачів е-уряду – серед громадян віком від 25 до 34 років, і менша – серед 35–54 річних. Переважає серед послуг е-уряду пошук інформації (20%). Так, як мінімум 41% норвежців отримували інформацію через урядовий веб-сайт за попередні 12 місяців. За цей же період 9% всього населення використовувало Інтернет для роздруковування урядових форм, у той час як 7% використовувало його для надання власної чи домашньої інформації урядові. Лише 6% всього населення здійснювали транзакції через урядові сервіси чи продукти он-лайн, включаючи використання кредитних карток чи банківських рахунків. 19% норвежців використовували Інтернет для цього типу транзакцій – це найвищий рівень у світі.
На рис. 7.1 (за даними Taylor Nelson Sofres, November 2001. Published with permission) показано, в яких країнах відбуваються найбільш активні інтеракції з урядовими он-лайн, тобто громадяни якої країни більш активно використовують урядові портали і вебсторінки, а також отримують відповідні послуги.
Слід зазначити, що кожна країна проходить власний шлях формування електронного уряду, враховуючи свою специфіку: як ментальний аспект, так і матеріальну, технічно-логічну, фінансову спроможність. З кожним роком кількість країн, що мають намір активно впроваджувати е-уряд, зростає. Наведемо лише деякі з них та їхні основні ініціативи*111.
*111: { Див. інформацію на сайті: http://www.developmentgateway.org/ e-government/dg-contribute/item}
· Стратегія е-уряду для Індії – в цій Білій книзі уряду Індії аналізується е-готовність управління в країні. Розглядається взаємозв'язок і застосування інформації, знання, інформаційних систем, інформаційних і комунікаційних технологій в урядових процесах.
· План дій е-уряду республіки Словенії – в цьому офіційному документі, який прийнято у жовтні 2002 року, визначаються цілі, е-послуги та перманентні технологічні завдання щодо впровадження е-уряду до 2004 року і встановлюються механізми його впровадження і моніторингу. Ці дії зумовлені стратегією адаптації щодо вимог Європейського Союзу до майбутніх країн-членів.
· Бунд-онлайн 2005: Ініціатива е-уряду німецького федерального уряду – ця ініціативна має чіткі завдання: всі послуги федеральних адміністрацій мають бути доступні он-лайн до 2005 року. У листопаді 2001 року Федеральний Кабінет затвердив конкретний план впровадження, котрий визначає 367 послуг федеральних адміністрацій, які знайдуть своє місце в Інтернеті у наступні декілька років.
·
Е-уряд в Мальті – це офіційний портал електронних послуг уряду Мальти. Він включає доступ до послуг основних урядових інститутів (здоров'я, освіта, житлове господарство тощо), прес-релізи та урядові тендери. Він також охоплює вичерпну інформацію про місію, принципи, цілі, е-послуги (включаючи мобільний уряд) і очікуваний прогрес від програми е-уряду Мальти. Деякі основні послуги мають бути доступними до кінця 2002 року.
Е-уряд в Новій Зеландії – цей сайт вміщує вичерпну інформацію про процес розвитку стратегії е-уряду та його впровадження у Новій Зеландії. Всі документи, доповіді і презентації стосуються е-уряду цієї країни і розміщені на сайті. На обговорення виставлені питання безпеки е-уряду, ефективності, доступності, е-можливостей тощо. Сайт також має можливість зворотного зв'язку та удосконалення нової секції.
Е-постачання в Ірландії – стратегія надання удосконалених послуг усім зацікавленим колам. Це дослідження того, як ірландський уряд закладає підвалини для своєї майбутньої стратегії е-постачання в публічному секторі, в якому, сподівається, будуть потенційно накопичуватися заощадження на суму понад 400 млн євро у 2007 році, з потенційними відповідними щорічними заощадженнями понад 175 млн євро. Ця стратегія буде також впроваджувати більш удосконалені послуги для користувачів, покупців та постачальників завдяки новій політиці постачання, практиці, стандартизації процесу і документації.
Проект американського урядового порталу "FirstGov"
Загальні положення і принципи перебудови федерального управління Америки
Ініціатива щодо розвитку електронного уряду
7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"
План дій "е-Європа 2002"
Пріоритетні напрямки програми "е-Європа 2002"
Дешевий доступ в Інтернет
Прискорення впровадження е-комерції
Швидкий Інтернет для дослідників та студентів