Перед федеральним урядом стоїть завдання поліпшити й здешевіти свої послуги шляхом створення орієнтованого на людей електронного уряду, який значно підвищить ефективність федерального уряду, і збільшити його значимість для всіх громадян країни. Необхідність переходу до електронного Уряду зумовлена тим, що федеральний уряд є одним із найбільших споживачів інформаційних і комунікаційних технологій.
Хоча застосування інформаційних і комунікаційних технологій дає близько 40% зростання продуктивності праці у приватному секторі економіки США, 48 млн дол., які витратив у 2002 році уряд США на інформаційні і комунікаційні технології, не призвели до відповідного збільшення продуктивності в суспільному секторі американської економіки.
Це зумовлено чотирма основними причинами.
1. Урядові установи зазвичай оцінюють свої інформаційні і комунікаційні технології з позиції використання їх для обслуговування власних потреб і не беруть до уваги потреби громадян. Корисність систем зазвичай визначається їхніми функціями, а не перевагами, від їхньої дії. У цілому урядові установи не співвідносять свої інформаційні системи з тими стандартами, які відповідають їх профілю і функціям.
2. Аналогічно тому, як на початку 80-х років приватні компанії прагнули використовувати комп'ютери як друкарські машинки і калькулятори, так і урядові установи у 90-х роках використовували інформаційні і комунікаційні технології для автоматизації своїх робочих процесів, а не для вироблення нових і більш ефективних рішень. Хоча ІКТ надають можливості для того, щоб зламати застарілі бюрократичні структури, проте більшість урядових установ часто сприймають їх як загрозу і йдуть на марнотратні і зайві інвестиції, для того щоб зберегти своє командне положення.
3. Фінансові системи, як правило, автоматизуються незалежно від систем постачання, які у свою чергу відділені від систем управління людськими ресурсами. Усе це значно збільшує витрати і зменшує обсяги потенційної економії. Крім того, як правило, урядові установи не намагаються консолідувати такі функції, як платежі.
4. У більшості випадків урядові установи не забезпечують можливостей спільної роботи своїх ІКТ-систем. Яскравий приклад тому – Департамент ветеранів, де нова он-лайновая форма не здатна взаємодіяти з уже працюючими в офісах системами.
Адміністрація президента США, розробляючи стратегію електронного уряду, має намір підтримувати проекти, які поліпшать спільну роботу урядових закладів, у тому числі електронне постачання, електронні гранти (e-grants), електронне регулювання (e-regulation), електронний підпис. Вона керуватиме проектами електронного уряду, здійснюючи більш ефективне фінансування, наполягаючи при цьому на більш продуманому плануванні інвестицій у ІКТ з боку урядових установ. З цією метою була створена спеціальна робоча група, яка разом із президентською радою відслідковує найбільш вигідні проекти електронного уряду. Ця ж робоча група систематично визначає перепони на шляху розвитку електронного уряду.
Серед інших завдань робочої групи такі:
· створення суспільних пунктів доступу до урядових послуг для окремих громадян;
· зниження тягаря звітності для бізнесу за рахунок застосування протоколів комерційних електронних транзакцій;
· підвищення оперативності та узгодженості у спільному використанні інформації між владними структурами всіх рівнів – федерального, штатів, місцевих – а також поліпшення співробітництва з іноземними урядовими інститутами;
· автоматизація діловодства для скорочення внутрішніх витрат у межах усього федерального уряду шляхом поширення між міністерствами і відомствами накопиченого позитивного досвіду.
З метою підтримки зусиль робочої групи, Офіс управління і бюджету ретельно розглядає федеральні інвестиції в інформаційні і комунікаційні технології, щоб гарантувати максимальну можливість взаємодії мереж і мінімізувати зайві витрати. У президентському бюджеті у 2002 р. було виділено 20 млн дол. США на фінансування електронного уряду з метою забезпечення можливості спільної роботи усіх відомчих ліній.
20 листопада 2002 року Акт про Електронний Уряду який протягом тривалого часу розглядався американськими законодавцями, був нарешті схвалений палатами Конгресу США, і після підписання президентом країни став чинним законом. Конгресмени вирішили, що країні потрібен спеціальний Офіс Електронного Уряду, і змогли домовитися про його фінансування. Згідно з Актом, в США створено Офіс Електронного Уряду при Офісі Управління й Бюджету. Керівник нового Офісу призначається безпосередньо президентом. Для підтримки Офісу у 2003 році був створений фонд з капіталом у 45 млн дол. США зі збільшенням його до 150 млн дол. у 2006 році. Ці гроші витрачаються на проекти, що розробляються на замовлення уряду установами, підлеглими Офісу. Голова Комітету з урядових справ, сенатор-демократ із Коннектикуту Джозеф Ліберман висловив своє задоволення результатами голосування. "Прийняття законопроекту Конгресом – це кульмінація декількох років роботи. Як наслідок, уряд зможе приділяти повноцінну увагу Інтернету та іншим інформаційним технологіям і забезпечити громадськість простими й безпечними он-лайновими послугами та інформацією"*118.
*118: { http: // it/for-ua.com/rus/news/2002/11/20/171656/html}
Закон також забезпечує фінансування щодо удосконалення федерального Інтернет-порталу "FirstGov", обов'язкове розміщення федеральними судами інформації про свою роботу на відповідних сайтах, відкриває доступ до не таємної інформації з приводу витрачання федеральних фондів на наукові дослідження і встановлює поліпшений рівень захисту конфіденційної інформації, яка знаходиться в урядових мережах.
Заслуговує на особливу увагу модель, запропонована урядом США для фінансування проектів електронного уряду*119. Так, федеральний уряд наполегливо заохочує частково заощаджувальні контракти*120 для федеральних агентств як модель фінансування і забезпечення стабільності проектів у галузі електронного уряду. Сутність цих контрактів полягає в тому, що постачальник послуг державним органам у сфері інформаційних і комунікаційних технологій одержує винагороду після реалізації проекту із коштів, зекономлених завдяки впровадженню проекту, або з прибутку, який було отримано внаслідок реалізації цього проекту.
*119: { Див.Електронний уряд, http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ publish/category}
*120: { Від англ. ehare-in-eavinge contracts}
Акт про електронний уряд 2002 року дає змогу федеральним агентствам самостійно розпоряджатися прибутком чи коштами, зекономленими або тими, що з'явилися в результаті реалізації проектів у сфері ІКТ, якщо ці кошти використовуються для подальшого інвестування в подібні проекти. Таким чином, ця модель перекладає всі ризики на постачальника послуг. З іншого боку, його винагорода, як правило, набагато більша, ніж у звичайних контрактах. Однак, відповідно до цього Акту, протягом року агентства можуть реалізовувати не більш 10 таких контрактів. Хоча керівництво окремих штатів широко використовує цю можливість фінансування проектів електронного уряду, на федеральному рівні вона практично не використовується. Одна з головних причин – це протидія значної частини конгресменів і вищої бюрократії, зумовлена з одного боку острахом невдач, нецільової витрати коштів, а з іншого – небажанням втрачати контроль над значними ресурсами. Уряд наполегливо рекомендує федеральним відомствам використовувати можливості цієї моделі при розробці проектів у сфері електронного уряду. Урядом також були розроблені спеціальні правила, які регулюють умови таких контрактів.
Для довідки. У своєму бюджетному посланні Конгресу Буш запросив 59,7 млрд дол. США на послуги, програмне забезпечення й устаткування для федерального уряду у 2004 році. Ця сума усього на 1% більше обсягу коштів, схвалених Конгресом у 2003 році. Водночас, витрати на оборону збільшуються на 7% (до 402 млрд дол.), на національну безпеку – на 10% і на боротьбу ФБР з тероризмом – на 11%. Система ПРО одержить 10,2 млрд дол. – майже на 1,2 млрд дол. більше, ніж торік.
Послання президента охоплює 621 проект у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, які потребують збільшення фінансування. Акцент у бюджеті 2004 року робиться на безпеку інформаційних технологій і систем. Передбачається досягнення трьох основних цілей:
· до грудня 2004 року федеральні агентства мають ініціювати процес з усунення недоліків у системі безпеки ІКТ;
· до кінця року всі приватні компанії, залучені в урядовий сектор ІКТ, мають стати принаймні на 80% безпечними, так само як і федеральні системи;
· агентства мають інтегрувати свої витрати на безпеку в обсязі вартості своїх основних програм.
Представлений бюджет продовжує тенденцію недофінансування електронного уряду, що сформувалася протягом останніх
З років. За оцінками, повне задоволення потреб федерального уряду передбачає виділення додаткових 45 млн дол. Утім, у посланні є пропозиція спрямовувати прибуток/економію коштів федерального агентства із закупівель на покриття витрат на електронний уряд.
Крім того, слід зазначити, що Офіс Управління і Бюджету Білого Дому, який відповідає за здійснення програми електронного уряду, складає щорічний рейтинг федеральних агентств. А саме: ті, котрі цілком виконали вимоги, одержують зелену оцінку, що виконали частково – жовту, а ті, які мають серйозні проблеми – червону. Лише два агентства з 26 одержали зелену оцінку – Офіс управління персоналом і Національна наукова фундація. Ситуація поліпшилася у двох агентства – Департаменті транспорту й Адміністрації загальних послуг. 13 агентств одержали червону оцінку. Зокрема, федеральний Офіс управління персоналом розробив і запровадив програму обміну менеджерами ІКТ між державним і приватним секторами. Програма спрямована на поліпшення знань і навичок персоналу федеральних органів щодо використання ІКТ для розвитку електронного уряду.
Адміністрація Буша також має намір поліпшити використання веб-сайтів у діяльності федерального уряду. Буде розширено і поліпшено сайт www.FirstGov.gov, який надає громадянам зручний доступ до урядових послуг. Поряд з цим Офіс управління і бюджету залучає міністерства і відомства, а також уряди штатів і місцеві органи влади для поліпшення функціонування веб-сайтів з метою допомогти громадянам знайти потрібну інформацію й одержати послуги, які відповідають їх потребам і не залежать від бюрократичних перепонів.
Урядові заклади зобов'язані при використанні федеральної інфраструктури публічних ключів (Federal Public Key Infrastructure) застосовувати цифровий підпис для виконання транзакцій у межах федерального уряду, між урядом та бізнесом і між урядом і громадянами. Використання цифрового підпису координується на рівні урядів штатів і місцевих органів влади, а також у приватному секторі. До кінця 2002 р. усі державні структури стали використовувати єдиний портал електронного постачання (e-procurement, www.FedBizOpps.gov) для одержання доступу до необхідних повідомлень вартістю від 25 тис. дол. США і вище.
Першим кроком на шляху переходу уряду на електронні бізнес-процеси і на електронне постачання є повна урядова присутність в Інтернеті і формування загальноурядового стандарту на цю діяльність. Наступним кроком передбачається використання державними установами єдиного порталу з метою консолідувати і розширити участь електронного уряду в управлінні ланцюгами постачань. Державні структури зможуть одержувати федеральні кредити в он-лайновому режимі через загальний сайт, який буде спрощувати управління кредитами й оцінювання зайвих витрат аналогічно тому, як єдиний портал постачання буде спрощувати закупівлі.
Основні регулюючі структури використовуватимуть веб-сайти для того, щоб інформувати громадян про необхідність виконання тих або інших дій, забезпечити доступ до розробки правил і зробити більш прозорими прийняті рішення, подібно до того, як це вже реалізовано Департаментом транспорту.
Передбачається також, що розвиток електронного уряду спростить для громадян одержання високоякісних послуг від федерального уряду й одночасно зменшить вартість цих послуг. Зусилля зі створення федеральної інфраструктури публічних ключів гарантуватимуть, що електронні транзакції знайдуть застосування у взаємодії з урядом та в самому уряді і будуть безпечними та доступними. Портали електронного постачання і керування грантами зроблять транзакції з урядом або одержання фінансової допомоги від уряду простішими, прозорішими, швидшими і більш вичерпними. Робота з управління ланцюгами постачань надасть можливість державним структурам уникнути непотрібних дій і зберегти ресурси.
Перехід федеральних регулюючих процесів на он-лайнові технології забезпечить громадянам спрощений доступ до багатьох важливих політичних рішень, поліпшить поінформованість громадян і підвищить ефективність дій уряду.
Таким чином, передбачається, що у цілому поліпшення інформаційного і технологічного управління, спрощення бізнес-процесів та уніфікація інформаційних потоків у лініях зв'язку в державних установах сприятимуть:
· високій якості обслуговування клієнтів незалежно від того, як громадяни контактують із державною структурою – по телефону, особисто або через веб-сайт;
· зниження витрат і зменшення трудомісткості при взаємодії бізнесу з урядом;
· скороченню урядових операційних витрат;
· наданню доступу до урядових сайтів і додатків людям з фізичними недоліками;
· підвищенню прозорості і відповідальності уряду тощо.
Яскравим свідченням ефективності політики США щодо впровадження електронного уряду є зростання популярності серед громадян і підприємців країни такої послуги, як можливість подання податкових декларацій за допомогою мережі Інтернет. Так, The Internal Revenue Service (податкова адміністрація країни) оголосила, що до кінця лютого 2004 року кількість декларацій, поданих в режимі он-лайн, уже перевищила на 9% відповідний показник попереднього року. Понад 33,5 млн декларацій було подано по телефону, за допомогою комп'ютера або через податкових консультантів. Майже 7,7 млн платників податків подали декларації за допомогою персональних комп'ютерів (на 23% більше, ніж торік), тоді як консультанти надали більш 23 млн декларацій в електронному вигляді.
План дій "е-Європа 2002"
Пріоритетні напрямки програми "е-Європа 2002"
Дешевий доступ в Інтернет
Прискорення впровадження е-комерції
Швидкий Інтернет для дослідників та студентів
Смарт-карти для електронного доступу
Онлайновый уряд
7.4. Електронний уряд Великої Британії
7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)