Інформаційна політика - Почепцов Г.Г. - Смарт-карти для електронного доступу

Політика лібералізації в Європейському Союзі ринку телекомунікацій та телекомунікаційних послуг, яка розпочалася 1 січня 1998 року, спричинила зниження цін та зростання споживчого попиту в цій сфері, що підтверджує правильність обраного курсу. Проте умови для реалізації переваг конкуренції в різних країнах Європейського Союзу не однакові. Загальноєвропейський сервіс все ще є недорозвинутим, в основному через суттєві розбіжності в ліцензійному законодавстві держав. Тому Рада Європи та Європарламент закликають зробити все можливе для прискорення законотворчих процесів, адже держави Євросоюзу можуть своїми рішеннями впливати на лібералізацію ринку.

Прискорення впровадження е-комерції

Обсяг е-комерції, тобто продажу/купівлі товарів з використанням Інтернету, в країнах Європейського Союзу оцінюється приблизно в 17 млрд євро. За прогнозами експертів, до 2003 року цей показник збільшиться до 340 млрд євро. Однак у США прибуток від використання е-комерції у тричі більший. Водночас, Європа має сильні позиції у низці пріоритетних напрямків, наприклад, у технологіях забезпечення безпеки та шифруванні даних, а також у сфері електронного банківського забезпечення. Масове використання євро для електронних транзакцій суттєво сприятиме розвитку загальноєвропейського електронного ринку.

Європі необхідно прискорити процес практичної реалізації е-комерції шляхом залучення у цю сферу малих та середніх підприємств, а також створення умов для того, щоб вони сприймали територію Європи як власний сегмент ринку. Це завдання потребує, у свою чергу, реалізації правового регламенту внутрішнього ринку, котрий має забезпечити правову основу для цього виду комерції та ліквідувати наявні міждержавні бар'єри. Європі також необхідна державна адміністрація для управління електронними торгами для постачання товарів та послуг з метою задоволення державних потреб.

Швидкий Інтернет для дослідників та студентів

Інтернет надає винятково широкі можливості для дослідницької роботи і дає змогу реалізовувати абсолютно нові підходи для навчання у формі організації системи е-освіти, коли студентам надається доступ в он-лайновому режимі до академічних та наукових матеріалів. Спілкування за допомогою е-пошти та передача інформації через мережу стали базовими аспектами академічного та професійного життя. Незважаючи на це, он-лайнове співробітництво в Європі ще не ввійшло в повсякденну практику. Окремі держави Євросоюзу модернізували свої дослідницькі та навчальні мережі, але справа в тому, що ракурс з'єднань географічно варіюється. В результаті, багато дослідників та студентів позбавлені можливості спілкуватись зі своїми колегами, що у свою чергу обмежує пан-європейське співробітництво, оскільки користувачі не в змозі реалізувати потенціал цифрового спілкування повною мірою.

Швидкий Інтернет особливо активний як засіб організації та реалізації спільних інтерактивних досліджень, коли його учасники географічно віддалені один від одного. В цьому випадку вони отримують можливість колективного використання даних чи інструментів для генерації нових знань; ця технологія знаменує появу нової форми наукової роботи – е-дослідження. Для підтримки такого виду досліджень потрібно надати кінцевим споживачам мультимедійні комунікації гарантованої якості, забезпечити розробку інноваційного контенту, а також методів та засобів для демонстрації досягнень віртуальних товариств та інститутів.

Смарт-карти для електронного доступу

Смарт-карти – зручний і вигідний інструмент для проведення електронних платежів за медичні послуги, мобільний Інтернет, громадський транспорт, платні програми телебачення і багато інших інформаційних та комунікаційних послуг. Таку карту повинен мати кожен громадянин, а головна вимога до неї пов'язана із забезпеченням надійності і безпеки збереження та передачі даних. Ці карти можуть бути індивідуальними, багатофункціональними, або ж вмонтованими в різноманітні пристрої. Якщо Європа зможе розробити такі технології, утвориться масштабний ринок, який стане перспективним для великої кількості споживачів та для бізнесу загалом.

Проте, для того, щоб досягти успіху в даному напрямку, необхідно сформувати нову інфраструктуру підтримки цих технологій у межах Європейського Союзу. Для успішного вирішення цього завдання потрібно налагодити співробітництво європейських провайдерів та державних органів влади з метою розроблення загальних принципів організації мобільного зв'язку, забезпечення безпеки, встановлення прав власності та організації споживчого контролю.

Ризиковий капітал для високотехнологічних середніх та малих підприємств

Часто перспективні ідеї, які пропонують європейські підприємці і провайдери контенту, студенти університетів та працівники компаній, не одержують належної фінансової підтримки і тому не можуть бути реалізованими. В США, де культура підприємництва сприяє ризиковим вкладам, де початковий капітал інноваційних компаній у три-чотири рази більший, аніж в Євросоюзі, ситуація дещо інша, і досвід цієї країни свідчить про те, що комерційна реалізація передових ідей сприяє створенню тисяч додаткових робочих місць.

Європа опинилася позаду, оскільки тут є серйозні перешкоди щодо ризикових та початкових вкладів. Деякі з наявних перешкод вже визначені в Плані дій у сфері ризикового капіталу та фінансового сервісу, розробленому Єврокомісією. Але загалом реальна ситуація в Європейському Союзі поки що не сприяє припливу ризикового капіталу на ринки Європи, а відтак знижує темпи наближення ЄС до нової економіки. На даному етапі необхідно зміцнити взаємодію між провайдерами ризикового капіталу і генераторами ідей, що мають комерційну перспективу. Кожна зі сторін має усвідомлювати взаємні потреби, це дасть змогу максимізувати віддачу від вкладених інвестицій.

Залучення в електронне суспільство непрацездатних громадян

Розвиток цифрових технологій сприяє подоланню різноманітних бар'єрів (соціально-економічних, географічних, культурних, часових тощо), які перешкоджають соціальній адаптації непрацездатних людей. Завдяки розвитку сучасних технологій такі люди отримують можливість брати повноцінну участь у суспільному та професійному житті. Однак, виявилося, що європейська індустрія не здатна миттєво забезпечити інвалідів продуктами та послугами.

Ця ситуація може дещо змінитись завдяки кардинальним заходам, що вживаються, зокрема, в межах втілення нових принципів конструювання для всіх ("Design-for-All"). За цього підходу, ще на етапі концептуальної розробки виробів до уваги беруться особливі потреби інвалідів та громадян, що належать до категорії непрацездатних. Держави Євросоюзу вже взяли на себе конкретні зобов'язання щодо задоволення особливих потреб цієї частини населення в Декларації 22 Амстердамського договору. Зараз потрібно підтримати зусилля щодо реалізації цих зобов'язань у сфері інформаційного суспільства.

Особливу увагу необхідно приділити покращенню освіти та перекваліфікації цієї категорії громадян, а також забезпеченню їх повноцінної участі в житті суспільства. Медичні мережі мають передбачати спеціальний багатомовний онлайновий сервіс, а цифрові технології в цілому – спростити формальності, пов'язані з використанням приватних та громадських систем соціального обслуговування.

Онлайнова медицина

Надання ефективних та якісних медичних послуг громадянам є однією з найбільших турбот європейських урядів. Потреби в наявності технологій щодо охорони здоров'я швидко зростають. Уряди зіткнулися з такими проблемами, як загальне старіння населення та збільшення видатків на охорону здоров'я. Зростаюча суперечність між необхідністю покращення якості медичних послуг та зростанням їх вартості неможливо подолати без модернізації медичних систем та широкого використання цифрових технологій. Однак, цей потенціал не використовується – лише 1% всіх видатків в галузі охорони здоров'я спрямовується на розвиток інформаційного суспільства.

Поруч з цим, сегментування європейського ринку досить сильно перешкоджає інноваціям і поширенню досвіду, хоча охорона здоров'я і є одним з основних видів бізнесу. Держави Європейського Союзу витрачають на охорону здоров'я приблизно 8% ВНП, тому створення єдиного ринку медичних продуктів та послуг має сприяти підвищенню глобальної конкурентоздатності Європи.

У цьому напрямі Європейський Союз вже зробив важливі кроки щодо захисту та удосконалення сфери охорони громадського здоров'я. Однак повної гармонізації цієї сфери на європейському рівні досягнути не вдалось, і тому необхідно продовжити спільну роботу органів охорони здоров'я європейських країн щодо підтримки наукових досліджень, погодження стандартів та специфікацій продуктів і створення загальноєвропейської медичної бібліотеки.

Інтелектуалізація транспорту

Обсяги перевезень людей та вантажів в Європі різними видами транспорту постійно зростають, і разом з тим зростають транспортні проблеми. В минулому році в країнах Європейського Союзу внаслідок дорожніх пригод загинуло приблизно 43 тис. людей, а 1,6 мли отримали травми. Зростають економічні втрати від перевантаження доріг, значна кількість авіарейсів виконується з відхиленням від розкладу, підвищується негативний вплив транспорту на навколишнє середовище. Цифрові технології дають змогу зробити транспорт більш безпечним і кардинально підвищити якість управління громадським транспортом.