Шляхи формування, правовий статус та повноваження органів державної влади в Україні визначають Конституція та відповідні закони України (рис. 12.1).
Законодавча влада
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. Вона складається з 450 народних депутатів, яких обирають на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням терміном на п'ять років, працюють на постійній основі й не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі, а також займатися іншими видами прибуткової діяльності, окрім викладацької, наукової та творчої. Депутати не мають права поєднувати депутатський мандат з роботою в уряді. Народні депутати юридично невідповідальні за результати голосування та не можуть бути без згоди Верховної Ради притягненими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими. Але якщо депутати обрані від політичних партій до парламенту і не входять до складу фракції тієї партії чи блоку, або виходять з неї, їх може бути позбавлено мандату.
Народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу, проживає в Україні впродовж останніх п'яти років та не має непогашеної і не знятої у встановленому законом порядку судимості.
Вибори до парламенту відбуваються на пропорційній основі. За результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу парламенту. Коаліція у парламенті формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання парламенту. Засади формування організації діяльності та припинення діяльності коаліції встановлюють Конституція та Регламент Верховної Ради.
Верховна Рада обирає зі свого складу Голову парламенту, його першого заступника і заступника та відкликає їх. Верховна Рада затверджує перелік парламентських комітетів, які здійснюють законопроектну роботу та попередній розгляд питань, віднесених до повноважень Верховної Ради; обирає голів цих комітетів. Також Верховна Рада може створювати тимчасові спеціальні комісії.
Функції, що здійснює Верховна Рада України, можна поділити на:
— законодавчі;
— номінаційні;
— контролюючі;
— фінансові.
До законодавчих повноважень Верховної Ради належить внесення змін до Конституції України в межах і в порядку, передбачених розділом ХІII Конституції. При цьому зміни не можуть стосуватися скасування чи обмеження прав і свобод людини та громадянина і не можуть бути спрямованими на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України. Лише Верховна Рада України визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики України; затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; усуває Президента України з поста в порядку імпічменту; розглядає і приймає рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів України. Лише закони України регулюють питання прав і свобод людини та громадянина, громадянства, прав корінних народів і національних меншин, основ соціального захисту, правового статусу власності, територіального устрою України, судоустрою і судочинства; засади використання природних ресурсів, засади зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності; основи національної безпеки, організації Збройних сил і забезпечення громадського порядку; порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів Збройних сил інших держав на території України, одиниці ваги, міри й часу; порядок використання і захисту державних символів.
Номінаційні функції Верховної Ради стосуються впливу на формування інших органів державної влади: призначення виборів Президента; призначення уряду (прем'єр-міністра призначає Верховна Рада України за поданням Президента України, кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України Президент вносить за пропозицією Коаліції Депутатських Фракцій у Верховній Раді України, яка становить більшість у парламенті. Міністра оборони України, міністра закордонних справ України призначає Верховна Рада України за поданням Президента України, інших членів Кабінету Міністрів України призначає Верховна Рада України за поданням Прем'єр-міністра України. Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України), депутати призначають та звільняють із посад голову Антимонопольного комітету України, голову Державного комітету телебачення та радіомовлення України, голову Фонду державного майна України; призначають на посади та звільняють за поданням Президента голову Служби безпеки України. Також депутати мають право призначати та звільняти за поданням Президента голову Національного банку України, а також половину складу Ради Національного банку України; призначати на посади та звільняти з посад половину складу Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення; призначати на посади та звільняти з посад членів ЦВК за поданням Президента; давати згоду на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального Прокурора України; призначати на посади та звільняти з посад третину складу Конституційного Суду України, обирати суддів безстроково.
Реалізація контролюючих функцій Верховної Ради передбачає здійснення контролю за діяльністю інших органів державної влади: здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів, розгляд питання про його відповідальність та ухвалення резолюції недовіри йому; висловлення недовіри Генеральному прокурору, що спричиняє його відставку з посади; ратифікація підписаних Президентом і Урядом міжнародних договорів та угод; проведення парламентських слухань та звернення із запитами до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Повноваження Верховної Ради у фінансовій галузі передбачають затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за його виконанням, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про отримання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням. Винятково закони України встановлюють: систему оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти та іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів.
Президент України — глава держави, що виступає від імені України, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, дотримання Конституції, прав і свобод людини та громадянина. Президента обирають громадяни України на основі загального, рівного і прямого виборчого права терміном на п'ять років, не більше, ніж на два терміни поспіль. Президентом може бути обрано громадянина України, який досяг віку 35 років, має право голосу, проживає в Україні упродовж останніх 10 років та володіє державною мовою. Президент України користується правом недоторканості на час виконання повноважень. Повноваження Президента достроково припиняються у разі: відставки; смерті; усунення з поста в порядку імпічменту; неможливості виконувати повноваження за станом здоров'я (рішення щодо цього приймає Верховна Рада більшістю голосів від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України — за зверненням Верховної Ради, і медичного висновку).
До повноважень Президента України належать: забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави; представництво держави в міжнародних відносинах, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів України; припинення повноважень Верховної Ради України, якщо протягом ЗО днів у Верховній Раді України не буде сформовано Коаліцію депутатських фракцій; протягом 60 днів після відставки Уряду не буде сформовано персонального складу Кабміну; протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України ухвалює Президент України після консультації з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій і груп. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припиненими Президентом в останні шість місяців терміну повноважень BP. Призначення за поданням Прем'єр-міністра членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припинення їхніх повноважень на цих посадах; призначення та звільнення за згодою Верховної Ради на посаду Генерального прокурора та половини складу Ради Національного банку України; призначення на посади та звільнення з посад за згодою Верховної Ради голови Антимонопольного комітету, голови Фонду державного майна, голови Державного комітету телебачення і радіомовлення. Окрім цього, він є Верховним головнокомандувачем Збройних сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних сил, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах Національної Безпеки та Оборони держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України; призначає третину складу Конституційного Суду; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із подальшим поверненням їх на повторний розгляд; здійснює помилування. На основі та на виконання Конституції і законів України Президент видає укази та розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Зміни до Конституції передбачають, що у разі дострокового припинення повноважень Президента, виконання його обов'язків покладено на Голову Верховної Ради України.
Судова влада
12.3. Система стримувань і противаг
12.4. Система місцевого самоврядування
Розділ 13 ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ
13.1. Сутність, передумови виникнення, ознаки та функції політичних партій
13.2. Типологія партійних систем
13.3. Становлення та розвиток багатопартійності в Україні
Розділ 14 ВИБОРИ І ВИБОРЧІ СИСТЕМИ
14.1. Поняття та типологія виборів