Політологія - Логвина В.Л. - Тема 3. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ПРЕДСТАВНИКІВ ТЕОРІЇ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ

Головні питання, на які треба звернути увагу в процесі самостійної роботи:

1. Початок протестантизму в ідеях Реформації.

2. Соціальний рух під керівництвом М. Лютера.

3. Спрямованість ідей реформаторства проти католицької церкви.

4. Фаталізм Ж.Кальвіна та його система протестантизму.

При вивченні першого питання теми треба домогтися розуміння тоґо, що ідеї епохи Реформації періоду широкого антифеодального і антикатолицького руху в Європі стали важливим поштовхом у розвитку соціально-політичної думки XV - першої половини XVI ст. Реформація поклала початок протестантизму. Протестантизм - це третій після православ'я і католицизму різновид християнства, сукупність самостійних і різноманітних релігій, церкви, які відрізняються один від одного догмами і канонами. Головна риса, що відрізняє протестантизм від православ'я і католицизму, це вчення про безпосередній зв'язок Бога й людини. Студентам треба звернути увагу на діяльність таких особистостей цього періоду, як Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Жан Кальвін.

Вивчаючи друге і третє питання теми, підкреслимо, що мислителі Реформації велику увагу приділяли соціально-політичним проблемам і, перш за все, устрою держави, незважаючи на те, що соціальний рух проти феодалізму мав релігійний характер і наносив удар по католицизму й папству, відкидаючи культові атрибути католицької церкви.

Основу доктрин М. Лютера складало вчення про два світи -духовний і земний, в яких водночас живе і від влади яких залежить людина. Порятунок людини, стверджував М. Лютер, залежить від того, як вона вірить, і якщо люди були б добропорядні, то не потрібна була б влада і держава.. Але цього нема, тому люди повинні підкорятися владі і державі.

Зазначимо, що реформаторський рух розколовся на бюргерсько-князівський на чолі з М. Лютером і плебейсько-селянський на чолі з Томасом Мюнцером. Т. Мюнцер (1490-1528) був переконаний в тому, що реформаторство - це соціально-політичний переворот найбідніших верств суспільства - селян й міської бідноти. На його думку, всі люди рівні перед Богом, тому вони повинні бути рівні і на землі. Політична програма Т. Мюнцера була близька до комунізму: з гвинтівкою в руках боротися за "царство боже на землі", де не буде приватної власності, класів, державної влади, а буде повна рівність усіх.

Четверте питання теми присвячене радикальному вченню Жана Кальвіна (1509-1564), яке він виклав у "Напутствиях в христианской вере". Ж. Кальвін пропагував незалежність держави від церкви, а заснована ним система протестантизму -кальвінізм відображала потреби буржуазії. Аналізуючи форми держави (монархію, аристократію, демократію), Кальвін симпатизував аристократичному устрою держави і тлумачив це за допомогою релігійних догм, нібито історія і підтримка Бога довели доцільність аристократичного правління. Ідеальною моделлю держави він вважав республіку.

Таким чином, ознайомившись з ідеями протестантизму, які з'явилися в період Реформації, студенти мають змогу зрозуміти і проаналізувати ідеї сучасного протестантизму, який широко розповсюджений у Скандинавії, Німеччині, Швейцарії, Англії, США.

Для самоконтролю за вивченням теми студентам пропонується відповісти на такі контрольні запитання:

1. Як мислителі Реформації розуміли устрій держави?

2. У чому різниця політичних поглядів М. Лютера і Т. Мюнцера?

3. Чому Ж. Кальвін віддавав перевагу аристократичному устрою держави ?

Формою звіту про результати самостійного вивчення теми є реферати.

Тема 3. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ПРЕДСТАВНИКІВ ТЕОРІЇ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ

При вивченні теми студенти повинні звернути увагу на такі питання:

1. Суспільний договір та державна влада в уявленні Д. Дідро.

2. Особливості розуміння буржуазної держави П. Гольбахом.

3. Ідеалістичне вчення Г. Гроція про виникнення держави та права.

4. Вчення Б. Спінози про волю та форми влади.

При вивченні першого питання зазначимо, що Д. Дідро (1713-1784) або "Дідерод", як його називали в Росії, був організатором і редактором Французької енциклопедії. Письменник, великий ерудит, політичний філософ, переконливий ворог феодального ладу та пригнічення народу, абсолютизму та церковного світогляду. Його політичні ідеї спиралися на теорію суспільного договору. Він був прибічником конституційної монархії, мріяв про справедливий суспільний устрій, демократичне правління, або правління на чолі з "освіченим" монархом, або республіку (хоч у нього були сумніви, що вона годиться для великих держав). Деякий час Дідро був у захопленні від російської імператриці Єкатерини II, пов'язував з нею надії на політичні реформи в Росії, але пізніше позбавився своїх царистських ілюзій. За розповсюдження своїх ідей був ув'язнений. Державна влада, на думку Дідро, виникає як продукт суспільного договору, який дає суспільству змогу утворення організованої політичної форми. Люди тільки частково передають державі свою істотну незалежність з метою забезпечення інтересів і об'єднання сили всіх. Головна мета держави - забезпечення прав людини, їх свободи і щастя.

Вивчаючи друге питання, студенти повинні розібратися в розумінні держави Полем Анрі Гольбахом (1723-1789).

Він був прибічником конституційної монархії, але інколи симпатизував освіченому абсолютизму. Буржуазну державу розумів як царство розуму. Інтереси особистої користі штовхають людей до утворення держави. Істотні закони ті, що випливають з природи людини, це - свобода, власність, безпека. У суспільстві, вважав П. Гольбах, існують основні закони, які зумовлені суспільним договором і вирішують взаємовідносини між сувереном і народом. Тому завдання законів обмежувати владу суверена і правити в інтересах суспільства. Студенти повинні звернути увагу на форми устрою держави, які пропонував П. Гольбах, і які він вважав раціональними.

При розгляді третього питання акцентуємо увагу на ідеях нідерландського історика, юриста й державного діяча Гуго Гро-ція (1583-1645). Його теорія суспільного договору - це ідеалістичне вчення про виникнення держави і права в результаті усвідомлено укладеного між людьми договору. Держава, з точки зору Гроція, це союз вільних людей, який вони заключили заради дотримання права й загальної вигоди. У додержавному житті існувала повна анархія і "війна всіх проти всіх", люди були необмежено вільні. Проте люди усвідомлено вирішили поступитися свободою на користь держави для забезпечення особистої безпеки, власності та інших особистих прав. Ідея Гроція про те, що право і держава мають земне походження, відіграла велику роль у звільненні теорії держави від теології й середньовікової схоластики.

Четверте питання теми присвячене ще одному нідерландському філософу-матеріалісту Баруху (Бенедикту) Спінозі (16321677), який був відлучений від єврейської церковної общини Амстердама за свої думки. Вчення Спінози формувалось у той історичний період, коли Нідерланди після звільнення від іга іспанської феодальної монархії стали передовою капіталістичною країною.

Кращою формою влади Спіноза вважав не монархію, а демократію, проте він обмежував всевладдя держави. Люди, на його думку, повинні були об'єднатися в цілісну спільноту й підкорятися загальній волі, підтримувати й допомагати один одному.

Таким чином, ознайомившись з запропонованими для самостійної роботи питаннями теми, студенти матимуть змогу краще орієнтуватися в питаннях розвитку політичної думки доби феодалізму і буржуазних революцій, які рекомендовані для вивчення за основною програмою курсу, тим більше, що політична думка Просвітництва не була однорідною. В ній були представники поміркованого, ліберально-демократичного, радикального, революційно-демократичного напрямків.

Для самоконтролю за вивченням теми студентам пропонується відповісти на такі контрольні запитання:

1. Як уявляли собі суспільний договір та державну владу Д. Дідро, П. Гольбах, Г. Гроцій, Б. Спіноза? Що спільного було у їх вченнях? Чим вони відрізнялися?

2. У чому суть політичного радикалізму в період кризи абсолютизму?