На сучасному етапі розвитку світової економіки виявилась тенденція інтенсифікації міжнародного обміну технологіями, який супроводжується заміною експорту продукції експортом нематеріальних активів та послуг. Політика багатьох країн у сфері зовнішньоекономічної діяльності заснована на ідеї загального партнерства, що дозволяє:
- запобігати дублюванню наукових досліджень і пошуку необхідної інформації, завдяки чому виникає можливість економити кошти та час;
- отримувати пільгові можливості використання певних послуг, надавати можливість розвитку виробництва та укладати угоди на гарантовані довгострокові постачання, що особливо актуально для вітчизняних підприємств в умовах недостатності фінансових ресурсів для поповнення обігових коштів;
- забезпечити отримання передових технологій, апробованих підходів до реформування зовнішньої торгівлі та економіки в цілому.
Необхідно також зазначити, що реалізація державної стратегії регіонального розвитку України передбачає розширення міжнародного співробітництва, що також підсилює роль аналізу зовнішньоекономічної діяльності регіонів, галузей та підприємств. Металургійна галузь є екпортноорієнтованою. Особливості зовнішньоекономічної діяльності обумовлюють необхідність виявлення та обгрунтування підходів до її аналізу на рівні підприємств та на макрорівні.
13.1. Методика аналізу загальних показників зовнішньоекономічної діяльності
13.1.1. Роль та значення аналізу зовнішньоекономічної діяльності
Досвід аналізу зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) українських суб'єктів господарювання дістався від командно-адміністративної системи управління економікою країни, для якої характерна централізація зовнішніх зв'язків та торгівлі. Переваги такої форми організації ЗЕД полягають у: захищеності підприємств з боку держави; централізованому фінансуванні; матеріально-технічному забезпеченні підприємств; участі держави та галузевих міністерств у вирішенні найбільш важливих питань, пов'язаних із міжнародною кооперацією. Недоліки ж полягають у: орієнтації на макроекономічний рівень управління; обмеженості прав або повній відсутності самостійності підприємств у виборі партнерів; директивному ціноутворенні та ін.
Адаптивне управління ЗЕД, тобто з врахуванням вітчизняного досвіду, його переваг та недоліків, дозволяє скоріше трансформуватися до міжнародної практики аналізу цього виду діяльності. За роки незалежності в Україні впроваджено нові форми співробітництва в міжнародних економічних відносинах: довгострокові угоди з обумовленою заздалегідь формою розрахунків; коопераційні та компенсаційні форми партнерства; спільні виробничі та збутові підприємства.
Національною програмою розвитку гірничо-металургійного комплексу України поряд із задоволенням власної потреби в металопродукції передбачається входження національної металургії в світовий ринок та закріплення в ньому на підставі створення власної високоякісної та конкурентоспроможної металопродукції. Підсилення експортної орієнтації металургійної галузі викликає необхідність удосконалення економічної оцінки зовнішньоекономічної діяльності як на макрорівні, так і на підприємствах.
13.1.2. Місце аналізу зовнішньоекономічної діяльності в системах менеджменту та економічного аналізу
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності охоплює відокремлений вид економічної діяльності, пов'язаний зі стадіями виробництва продукції та обігу. ЗЕД є часткою економічної діяльності підприємства, що обумовлює її місце в системі повного комплексного аналізу виробничо-господарської діяльності як тематичного аналізу.
В управлінні зовнішньоекономічною діяльністю аналіз ЗЕД відіграє важливу роль, оскільки він одночасно є:
- однією з основних підфункцій контролю за ЗЕД;
- конкретною функцією менеджменту, для виконання якої створюється аналітичний підрозділ відділу ЗЕД;
- важливим елементом технології управлінських рішень із ЗЕД на всіх етапах - від виявлення та аналізу зовнішньоекономічних проблем до оцінки фактичних результатів упровадження прийнятих рішень.
Об'єктивна оцінка результатів зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання (підприємств, комерційних банків, страхових компаній, навчальних закладів, наукових організацій та ін.), їхніх об'єднань, економічного регіону, галузей народного господарства та країни обумовлює точність, повноту та адекватність висновків аналізу і дозволяє встановити їхній внесок у міжнародну зовнішню торгівлю. Така важлива роль аналізу ЗЕД потребує постійного удосконалення методів оцінки її результатів, методик проведення та правового, нормативного, технічного, інформаційного й програмного забезпеченя.
13.1.2. Місце аналізу зовнішньоекономічної діяльності в системах менеджменту та економічного аналізу
13.1.3. Мета та завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльності
13.1.4. Особливості оцінки зовнішньоекономічних процесів
13.1.5. Особливості методики аналізу узагальнюючих показників зовнішньоекономічної діяльності
13.1.6. Аналіз іноземних інвестицій
13.2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності в системі маркетингу
13.2.1. Аналіз світового та вітчизняного ринків металопродукції
13.2.2. Аналіз цінової політики металургійного підприємства
13.2.3. Аналіз якості та конкурентоспроможності експортної металопродукції