Цільова спрямованість аналізу ЗЕД підпорядкована меті повного комплексного аналізу економічної діяльності металургійного підприємства. Мета аналізу зовнішньоекономічної діяльності полягає в виявленні, оцінці та мобілізації резервів подальшого підвищення її якості, ефективності та аналітичному супроводженні етапів технології прийняття управлінських рішень у цьому виді діяльності.
Поступове наближення до мети аналізу ЗЕД досягається вирішенням кожного аналітичного завдання. Завдання аналізу ЗЕД - це конкретна закінчена частина аналітичної роботи певного призначення, або етап у досягненні мети аналізу ЗЕД. Особливості та послідовність вирішення завдань аналізу ЗЕД визначаються потребами практики. Основні завдання аналізу ЗЕД наведені на рисунку 13.1.
Аналіз економічної ситуації в зовнішній торгівлі та на макрорівні проводиться, в основному, зовнішніми аналітиками - науковцями та фахівцями відділів або управлінь зовнішньоекономічної діяльності економічного регіону, галузі, національної економіки. Результати такого аналізу використовують усі суб'єкти господарювання.
Рис .13.1. Склад завдань аналізу ЗЕД металургійного підприємства
13.1.4. Особливості оцінки зовнішньоекономічних процесів
Виділення в комплексному повному економічному аналізі діяльності підприємства такого самостійного розділу, як аналіз зовнішньоекономічної діяльності, обумовлено його специфікою.
Однією з перших особливостей аналізу ЗЕД на сучасному етапі його розвитку є необхідність використання для всебічної аналітичної оцінки зовнішньоторговельних процесів і зв'язків системи показників, оскільки можливості окремого економічного показника обмежені тому, що він відображає лише одну сторону багатогранної зовнішньоекономічної діяльності об'єкта дослідження. Економічний показник це лише величина наданої інформації та ознак, які визначають економічну сутність, зміст та приналежність інформації. Необхідність використання сукупності взаємопов'язаних показників, тобто їхньої системи, обумовлено ще й тим, що усі види економічної діяльності підприємства, і ЗЕД у тому числі, є складовими його соціально-економічної системи, якій притаманні певні зв'язки і залежності.
Система показників оцінки ЗЕД складається з: торгового обороту, обсягів експорту (імпорту, реекспорту) в натуральних та грошових одиницях; зовнішньоторговельного сальдо; товарної структури та питомої ваги країн в обсягах торгових операцій. Ці показники дозволяють визначити об'ємну, кількісну оцінку результатів ЗЕД. Крім того, як свідчить практика, слід ураховувати такі факти, як порушення зобов'язань, антидемпінгові розслідування, бартерні та інші операції, які потребують аналізу та розробки заходів з їхнього усунення або зниження темпів розповсюдження.
Для об'єктивної оцінки ЗЕД необхідно вдосконалення існуючої системи її показників та принципів їхнього формування й диференціації. Напрямами удосконалення є:
- орієнтація на спільні інтереси;
- врахування інтересів усіх учасників зовнішньоекономічних зв'язків;
- комплексність оцінки;
- трансформація показників до ринкових умов;
- необхідність оцінки впливу ЗЕД на основні показники господарської діяльності об'єкта (підприємства, економічного регіону тощо).
Багатогранність оцінки потребує системного підходу до визначення показників, першим ступенем якого є їхня класифікація (таблиця 13.1).
Таблиця 13.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ПОКАЗНИКІВ ЗЕД
Ознака угрупування | Найменування показників | Аналітичне призначення показників |
1 | 2 | 3 |
1. Вимірник | 1.1. Натуральні (обсяг експорту, імпорту, реекспорту товарів;" | Для оцінки попиту, ємності ринку |
1.2. Вартісні (зовнішньоторговий оборот; обсяг експорту, імпорту, реекспорту та іноземних інвестицій) | Для об'ємної характеристики ЗЕД | |
1.3. Курси валют | Для перерахунків узагальненого обсягу ЗЕД і міжкраїнних порівнянь |
Закінчення табл. 13.1
Ознака угрупування | Найменування показників | Аналітичне призначення показників |
1 | 2 | 3 |
1.4. Відносні (структура ЗЕД, експортної, імпортної, реекспортної діяльності, іноземних інвестицій) | Для оцінки якості ЗЕД та її окремих видів; для порівнянь (міжкраїнних, регіональних, галузевих, підприємств) | |
2. Рівень управління | 2.1. Макроекономічні (індикативні ціни) | Для оцінки стану економіки країн; для оцінки зовнішньоекономічного потенціалу регіонів, галузей |
2.2. Мікроекономічні | Для оцінки внеску в результати ЗЕД підприємства його структурних підрозділів | |
3. Дотримання господарської дисципліни | 3.1. Показники ЗЕД згідно з умовами зовнішньоторговельних договорів (контрактів) | Для оцінки виконання договорів (контрактів) |
3.2. Показники обмеження ЗЕД (квоти, індикативні ціни) | Для оцінки дотримання принципів міжнародної торгівлі та стану контрактно-договірної дисципліни | |
3.3.Показники економічної відповідальності (штрафні санкції, пені, неустойки) | Для контролю ЗЕД з метою дотримання принципів міжнародної торгівлі | |
4. Функціональ не призначення | 4.1. Нормативні (акцизний збір, курси валют) та стандартні | Для державного регулювання та контролю ЗЕД, для оцінки виконання завдань з якості |
4.2. Планові | Для постановки стратегічних та тактичних завдань із ЗЕД | |
4.3. Фактичні | Для оцінки стану ЗЕД | |
5. Мета та інформаційне забезпечення | 5.1. Зовнішні | Для рейтингової оцінки, для оцінки потенційних можливостей об'єкта |
5.2. Внутрішні | Для виявлення резервів підвищення ефективності ЗЕД, для оцінки договірних зобов'язань, контрактів | |
6. Цільова спрямованість | 6.1. Показники оцінки обсягів (оборот) | Для узагальнення кількісної оцінки ЗЕД у статиці та динаміці |
6.2. Показники якості ЗЕД | Для порівняльної та рейтингової оцінки | |
6.3. Показники ефективності ЗЕД | Для порівняльної та рейтингової оцінки | |
6.4. Показники стимулювання ЗЕД (пільги, знижки, приплати) | Для забезпечення сталих зв'язків у зовнішніх відносинах | |
6.5. Показники обмеженості ЗЕД або її ембарго | При виборі ділових партнерів; для контролю дотримання міжнародних правил зовнішньої торгівлі |
Другою особливістю аналізу ЗЕД є його розширений часовий горизонт. Так, оцінка тенденцій ЗЕД, яка проводиться в трендовому аналізі й охоплює тривалий період часу, необхідна для наступного перспективного аналізу та розробки стратегії розвитку діяльності підприємства на міжнародних ринках. Крім того, з урахуванням цієї особливості здійснюється аналітична підтримка обгрунтування бізнес-планів ЗЕД і проводиться маркетинговий аналіз зовнішніх контрактів, роль якого зросла на стадії їхнього укладення та при оцінці виконання, яка здійснюється в рамках оперативного аналізу.
До третьої особливості аналізу ЗЕД належить необхідність надавати аналітичні оцінки її результатів з урахуванням інтересів різних учасників ринку: держав; резидентів і нерезидентів; посередників у міжнародних стосунках; територіальних і галузевих органів управління; митної і податкової служб; трудового колективу та ін.
Четвертою особливістю аналізу ЗЕД є необхідність оцінки її впливу на показники діяльності підприємства та їхнє урахування в загальних показниках діяльності, що обумовлює використання вітчизняної грошової одиниці. У той же час необхідність визначення внеску окремого підприємства в міжнародну торгівлю потребує оцінки результатів його ЗЕД в найбільш прийнятій у світовій практиці грошовій одиниці або в валютах країн, на території яких функціонують партнери зі ЗЕД.
П'ята особливість аналізу ЗЕД полягає в необхідності оцінки впливу коливання курсів валют на показники ЗЕД і загальні результати економічної діяльності підприємства.
Шоста особливість аналізу ЗЕД обумовлена значною кількістю факторів, які впливають на її результати. Класифікація цих факторів наведена в таблиці 13.2.
Таблиця 13.2
КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЗЕД
Ознака угрупування | Вид чинника | Приклади |
1. Сила впливу фактора | 1.1.Основні | Рівень витрат на виробництво |
1.2.Другорядні | Витрати на рекламу | |
2. Складність фактора | 2.1.Прості | Чисельність персоналу |
2.2. Складні | Індикативні та договірні ціни; розмір акцизного збору | |
3. Економічна суттєвість фактора | 3.1.Техніко-економічні | Технічний рівень виробництва |
3.2.Соціально-економічні | Якість менеджменту | |
3.3. Екологічні | Якість менеджменту |
Закінчення табл. 13.2
Ознака угрупування | Вид чинника | Приклади |
4. Наслідки впливу фактора на показник | 4.1.Позитивного впливу | Якість металопродукції та її конкурентоспроможність. Підвищення частки наукоємної продукції в експорті |
4.2.Негативного впливу | Інфляція. Фінансово-економічна криза | |
5. Форма зв'язку між фактором і показником | 5.1.Прямого впливу | Вплив технічного стану підприємства на фінансові показники |
5.2.Зворотного впливу | Вплив показників фінансового стану на технічний рівень підприємства |
До сьомої особливості належать розбіжності в законодавстві та правових актах різних країн, що необхідно ураховувати при аналізі.
Слід зазначити, що великий вплив на обсяги і результати ЗЕД мають як міжнародні, так і внутрішні політичні ситуації, що теж слід враховувати при проведенні аналізу зовнішньоекономічної діяльності.
13.1.6. Аналіз іноземних інвестицій
13.2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності в системі маркетингу
13.2.1. Аналіз світового та вітчизняного ринків металопродукції
13.2.2. Аналіз цінової політики металургійного підприємства
13.2.3. Аналіз якості та конкурентоспроможності експортної металопродукції
13.2.4. Аналітичні розділи бізнес-планів підприємств з іноземними інвестиціями
13.3. Особливості комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями
13.3.1.Складові комплексного економічного аналізу спільних підприємств з іноземними інвестиціями
13.3.2. Оцінка впливу коливань курсу валют (курсових різниць) на показники діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями