Важливою складовою аграрних відносин є рентні відносини. їх виникнення і функціонування насамперед пов'язано із специфікою землеволодіння і землекористування, В сільськогосподарському виробництві основним фактором виробництва є земля. Вона, як ми з'ясували, має суттєві відмінності порівняно з іншими факторами. Земля обмежена в розмірі, а отже, її пропозиція нееластична, бо можливостей довільно збільшити її розмір немає. Крім того, різні земельні ділянки суттєво відрізняються за якістю, що проявляється в їх різній родючості. При цьому розрізняють природну і штучну, або економічну родючість. Природною є родючість, зумовлена природними факторами. Так, піщані землі мають нижчу родючість, ніж чорноземи. Економічною є родючість, створена впливом людини на землю шляхом внесення добрив, використання досконалої техніки і технології, урожайніших сортів рослин і продуктивніших пород тварин.
Ці особливості позначаються на результативності сільськогосподарського виробництва. При однакових затратах економічних ресурсів на різних за якістю земельних ділянках обсяг отриманої продукції буде неоднаковий: на ділянках з кращими природними умовами буде одержано додаткову продукцію, реалізація якої приносить суб'єкту, що господарює на цих землях, додатковий дохід. На відміну від інших галузей виробництва, такий дохід у сільськогосподарському виробництві має постійний характер, бо довільно відтворити ділянки кращої якості практично неможливо. Виникає монополія виробника на виробництво на таких ділянках, яка і дозволяє йому постійно отримувати додатковий дохід.
Отже, специфіка сільськогосподарського виробництва зумовлює одержання певними виробниками додаткового доходу, який має постійний характер, на відміну від такого доходу в інших галузях економіки. Тому з приводу виробництва та присвоєння додаткового доходу виникають відносини, які називаються рентними відносинами, а додатковий дохід набуває форми земельної ренти. Рентні відносини виникають між власниками землі і землекористувачами з приводу виробництва і присвоєння додаткового доходу. Оскільки причиною, що його зумовлює, є земля, то її власник і присвоює додатковий
Схема 11.4. Форми земельної ренти
дохід. Отже, земельна рента є економічною формою реалізації земельної власності.
Земельна рента виникла давно. Вона існувала в рабовласницькому і феодальному суспільстві. З переходом до товарної форми організації виробництва рента набула виду, в якому вона існує в сучасних умовах. Розрізняють декілька форм земельної ренти (див. схему 11.4).
Диференціальна рента
Пов'язана з монополією на землю як об'єкт господарювання. Механізм її утворення такий. Виробництво сільськогосподарської продукції передбачає використання, крім землі як основного фактора виробництва, і інших ресурсів, що виступають у формі капіталу. Оскільки земельні ділянки мають різну якість як за родючістю, так і за місцерозташуванням від ринків збуту продукції, то при однакових затратах ресурсів на таких ділянках результативність, що виявляється у кількості виготовленої продукції, буде різною: на кращих та середніх за якістю ділянках вона вища, а на гірших - нижча. Такий результат приведе до того, що середні індивідуальні витрати виробництва на різних ділянках будуть неоднакові: найвищі - на найгірших, а найнижчі - на найкращих. Ринкова ціна такої одиниці продукції буде однаковою для всіх ділянок. її рівень визначатиметься умовами виробництва на гірших земельних ділянках, бо підприємець буде застосовувати свій капітал лише тоді, коли ціна, за якою реалізується вироблена продукція, дає змогу окупити витрати виробництва і отримати середній або нормальний прибуток. Тому ціна формується умовами виробництва на гірших земельних ділянках. Використання ж для виробництва таких ділянок зумовлюється тією обставиною, що продукції, виробленої на кращих земельних ділянках, недостатньо для задоволення попиту на таку продукцію. Суспільство вимушене використовувати гірші ділянки, бо кращих небагато і через невідтворюваність землі вони не можуть бути розширені. Підприємці, що здійснюють підприємницьку діяльність на кращих за якістю землях (родючіших чи розміщених ближче до ринків збуту) отримують так звану монополію на землю як об'єкт господарювання, що й стає основною причиною отримання додаткового доходу на таких землях.
Схема 11.5. Умови, причина, джерело та форми стягування диференціальної ренти
Оскільки середні індивідуальні витрати виробництва різні, то і прибуток, отримуваний при реалізації продукції з різних ділянок за однаковими цінами, буде неоднаковий - найвищий на кращих ділянках і найнижчий на гірших. З кожної одиниці продукції, одержаної на кращих за якістю земельних ділянках, буде отримано додатковий прибуток. Він є основою виникнення диференціальної ренти, яку і присвоюють власники землі. Наочно механізм формування диференціальної ренти зображено на схемі 11.5.
Отже, диференціальна рента виражає відносини між власником землі і землекористувачем з приводу розподілу додаткового прибутку, що створюється на кращих за якістю земельних ділянках. Валовий прибуток, отримуваний підприємцем на таких ділянках, поділяється на дві частини: нормальний (або середній) прибуток, який присвоюється підприємцем як землекористувачем і виступає у формі підприємниць
Схема 11.6. Види диференціальної ренти
кого доходу, та додатковий прибуток (або надприбуток), який набуває форми диференціальної ренти і присвоюється землевласником. Слід зазначити, що форми ренти надприбуток набуває лише за умов, що підприємець виступає землекористувачем, не будучи власником орендованої землі. Коли підприємницькою діяльністю на таких земельних ділянках займається їх власник, то форми ренти надприбуток не набуває.
Розрізняють два види диференціальної ренти (див. схему 11.6).
Диференціальна рента І
Диференціальна рента II
11.3. Агропромисловий комплекс, його структура і функції
ЧАСТИНА ІІІ. Макроекономіка
ТЕМА 12. Національна економіка. основні макроекономічні показники
12.1. Поняття національної економіки
12.2. Національний (суспільний) продукт і проблеми його грошового виміру
12.3. Поняття та способи обчислення валового внутрішнього продукту
12.4. Система національних рахунків