Банківські операції - Ковальчук К.Ф. - 13.3.1.Складові комплексного економічного аналізу спільних підприємств з іноземними інвестиціями

13.3.1.Складові комплексного економічного аналізу спільних підприємств з іноземними інвестиціями

Комплексний, або повний, економічний аналіз діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями поділяється в залежності від його мети на внутрішній та зовнішній (див. рис. 13.4).

Рис. 13.4. Складові комплексного економічного аналізу діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями

Аналіз результатів діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями за змістом і методичним забезпеченням здійснюється, в основному, аналогічно аналізу результатів діяльності вітчизняних підприємств. Відмінності полягають у тому, що:

- є необхідність поєднання різноманітних методів аналізу для оцінки діяльності резидентів і нерезидентів;

- інформаційне забезпечення аналізу діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями значно ширше, оскільки його нормативна база включає дані за країнами, в яких розташовані інвестори-нерезиденти;

- слід визначати вплив курсових різниць на вартісні показники діяльності;

- необхідно аналізувати діяльність кожного контрагента та давати консолідовану оцінку діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями.

Внутрішній аналіз формування, розподілу та використання доходу спільних підприємств з іноземними інвестиціями здійснюється за такою схемою.

При аналізі формування доходу досліджується попит на продукцію, що виготовляється спільним підприємством з іноземними інвестиціями, а також здійснюється аналіз ресурсів, потрібних для її виробництва. Аналіз проводиться як на стадії формування зовнішньоекономічних договорів (контрактів), так і під час їхнього виконання.

При дослідженні розподілу доходу проводиться аналіз:

- фінансових результатів і фінансового стану СП;

- нарахованих і сплачених податків;

- прибутку;

- виробництва;

- витрат і собівартості продукції;

- використання ресурсів;

- ефективності діяльності підприємства.

При аналізі використання доходу розглядається, яка частка доходу використовується на виплату дивідендів; на розвиток виробництва, науки та техніки; на стимулювання праці; на соціальний розвиток колективу підприємства; на створення резервних фондів та ін.

Крім традиційних аналітичних завдань, здійснюються:

- порівняльний аналіз структури та динаміки собівартості напівфабрикатів та комплектуючих, які виробляють контрагенти;

- аналіз динаміки та структури цін у різних регіонах;

- порівняльний аналіз технічних характеристик і економічних показників роботи обладнання, яке можливо придбати в різних регіонах.

У ході внутрішнього аналізу враховуються особливості в організації оплати праці та соціального захисту, в нормах амортизаційних відрахувань, митному та податковому законодавствах, кредитній політиці та ін. На підставі аналізу обґрунтовуються управлінські рішення щодо оптимізації виробничої програми задля максимізації прибутку спільного підприємства з іноземними інвестиціями.

Зовнішній аналіз діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями виконується міжнародними, державними, галузевими та регіональними органами управління ЗЕД, аудиторськими фірмами, податковими службами, постачальниками та споживачами. Зміст зовнішнього аналізу визначається метою його проведення.

13.3.2. Оцінка впливу коливань курсу валют (курсових різниць) на показники діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" операції в іноземній валюті відображаються як в національній грошовій одиниці України, так і у валюті розрахунків і платежів за кожною іноземною валютою. Тому в обліку та аналізі вартісних показників діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють ЗЕД, проводиться перерахування показників у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України (НБУ) на той час, коли були проведені господарські операції.

Під валютним курсом розуміється ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни. В Україні валютний курс установлюється НБУ. Поняття курсової різниці полягає у різниці між сумами, отриманими при перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти у валюту звітності, тобто у грошову одиницю України, із застосуванням валютного курсу НБУ на дату здійснення операцій (наприклад, отримання цінностей та їхня оплата або отримання цінностей і перерахунок їхньої вартості заборгованості за них на дату балансу). Курсова різниця визначається стосовно монетарних активів і пасивів балансу підприємства, тобто таких, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їхніх еквівалентів.

Оцінка впливу курсових різниць на вартість монетарних активів і пасивів балансу підприємства здійснюється за формулою:

±ЛХ_К = (КВ_К-КВ") o Х'_п, (13.1)

де +ЛХ_К - зміна будь-якого вартісного показника внаслідок впливу курсу іноземної валюти, грн.;

КВ_К - курс іноземної валюти на кінець звітного періоду або дату погашення, грн. на одиницю іноземної валюти;

КВ" - курс іноземної валюти на початок звітного періоду або на дату здійснення операції, грн. на одиницю іноземної валюти;

Х'_п - вартісна величина показника в іноземній валюті на початок періоду або на дату здійснення операції, одиниця іноземної валюти.

Зміна вартісного показника внаслідок його руху або зміни його розміру в грошовій одиниці іноземної валюти (+Д Х_с) розраховується як:

±ЛХ_С = (Х'_к-X') o КВ_п" (13.2)

де Х'_к - вартісна величина в іноземній валюті на кінець звітного періоду або дату погашення, одиниця іноземної валюти.

Загальна абсолютна зміна вартісного показника визначається для перевірки результатів розрахунків:

±ЛХ= Х_к-Х" = ±ЛХ_К ±ЛХ_С, (13.3)

де В_к та В" - значення вартісного показника відповідно на кінець звітного періоду або дату погашення і на початок звітного періоду або на дату здійснення операції, грн.

Приклад 1. Підприємство має монетарну кредиторську заборгованість, яка впродовж звітного періоду не погашалась і дорівнює $2500. Курс НБУ: на початок звітного періоду - 8,24 грн./$, на кінець - 7,98 грн./$. Виявити курсову різницю.

Перерахунок кредиторської заборгованості:

- на кінець звітного періоду 2500-7,98 = 19950,00 грн.;

- на початок звітного періоду -2500-8,24 = 20600,00 грн. Курсова різниця складає: 19950,00 - 20600,00 = -650 грн.

Тобто за рахунок впливу зміни курсу валют (об'єктивного фактора) кредиторська заборгованість зменшилась на 650 грн.

Приклад 2. На основі даних, наведених в таблиці 13.6, визначити вплив коливання курсу валют на зміну дебіторської заборгованості, забезпеченої валютними векселями.

Таблиця 13.6

ВИХІДНІ ДАНІ, тис. гри.

Рішення

1. Дебіторська заборгованість в іноземній валюті:

- на початок періоду 120,60 : 8,24= 14,636 тис.$;

- на кінець періоду 200,15 : 7,98 = 25,081 тис.$.

2. Зміна суми дебіторської заборгованості внаслідок впливу зміни суми по векселях: (25,081- 14,636) - 8,24 = +86,07 тис.грн.

3. Зміна суми дебіторської заборгованості внаслідок зміни курсу валюти: (7,98- 8,24) - 25,081= - 6,52 тис.грн.

4. Перевірка: абсолютна зміна дебіторської заборгованості за векселями, отриманими внаслідок дії обох факторів: 200,15 - 120,60 + +86,07+ (-6,52)= =+79,55 тис.грн.

Таким чином, зменшення курсу валюти на 0,26 грн./$ викликало зменшення дебіторської заборгованості на 6,52 тис.грн. при загальному її збільшенні на 79,55 тис.грн.