Економічна теорія. Політекономія - Семененко В.М. - Тема 11. Підприємство та підприємництво в сучасній економічній системі

11.1. Підприємництво, його суть, форми та функції.

11.2. Підприємство як первинна ланка економіки.

11.3. Стійкість функціонування підприємства в умовах ринку.

11.4. Управління підприємством і підприємницькою діяльністю.

11.1. Підприємництво, його суть, форми та функції

З'ясувавши концепцію переходу до ринкової економіки, ми дійшли висновку, що, По-перше, законами, декретами і указами будь-якої владної структури побудувати ринок ніколи і нікому не вдавалося; По-друге, ринок є об'єктивною категорією і вищою формою організації товарного виробництва.

Для того щоб у країні була побудована цивілізована ринкова економіка, функціонував реальний цивілізований ринок, який виконував би притаманні йому функції мають бути відтворені умови, які перевірені і випробувані світовою практикою.

Однією з таких умов є формування розвинутої системи підприємництва, розвиток і нарощування підприємницького потенціалу в Україні.

Підприємництво - самостійна, ініціативна, ризикована діяльність суб'єкта господарювання з виробництва товарів та надання послуг з метою одержання прибутку.

Таке розуміння підприємництва сформувалося не відразу. Різні дослідження і дослідники протягом двох століть робили свої внески у визначення цієї категорії. Серед них: Рене Кантільйон, Макс Вебер,Вернер Зомбарт, Йозеф Шумпетер.

Вперше цей термін застосував французький банкір на початку XVIII ст. Рене Кантільйон. До підприємців він відносив тих, хто був зайнятий своєю справою в умовах нестабільності, а отже, був змушений ризикувати.

У Шумпетера підприємець - це не тільки звичайний хазяїн, це новатор, це економічний лідер, це людина яка:

1) виробляє нові блага або удосконалює якість існуючих;

2) впроваджує нові засоби виробництва;

3) опановує нові ринки збуту;

4) використовує нові джерела сировини;

5) створює промислові організації нового типу.

Підприємництво як явище господарського життя завжди розвивається у певному соціально-економічному та історичному середовищі. Саме тому для його безперервного відтворення необхідні певні передумови: економічні, політичні, юридичні, психологічні (рис. 11.1; 11.2).

Економічні передумови підприємництва полягають у тому, щоб у суспільстві функціонували багатосуб'єктні власники (приватні, колективні, державні). Це сприятиме свободі підприємницької діяльності, можливості на свій страх і ризик приймати рішення про використання продукції, фінансових ресурсів, вибір господарських контрагентів. Шляхом створення таких економічних передумов у нашій державі є роздержавлення і приватизація власності, демонополізація господарської діяльності.

Політичні передумови полягають у створенні в країні сприятливого політичного клімату для підприємництва. Цього можна досягти на основі розробки і здійснення стабільної економічної політики в країні.

Така політика має надати усім господарюючим суб'єктам:

- гарантії збереження їхньої власності;

- виключення можливостей націоналізації та експропріації;

- владні структури мають захищати всі види власності ;

- створювати сприятливий підприємницький клімат завдяки відповідній податковій, кредитній, фінансовій, інвестиційній, митній та іншій політиці.

Юридичні передумови підприємництва ґрунтуються на законодавстві,

нормативно-правових актах, розроблених у країні. Останні мають створити для усіх учасників ринкових відносин однакові "правила гри", тобто надавати однакові права і повну економічну свободу, не допускати втручання органів державного управління в господарську діяльність будь-якого суб'єкта, за винятком законодавчо обумовлених випадків.

Отже, йдеться про те, що підприємці можуть діяти самостійно, вільно але в межах закону.

В Україні прийняті і діють ряд нормативних актів, які заклали підґрунтя для формування підприємництва. Важливе місце серед них належить Господарському кодексу України.

Згідно з ним підприємництво здійснюється за такими принципами:

- вільний вибір діяльності на добровільних засадах, залучення до здійснення підприємницької діяльності майна і коштів як юридичних, так і фізичних осіб;

- самостійне формування програм діяльності, вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, становлення цін відповідно до законодавства;

- вільне наймання працівників, залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів;

- вільне розпорядження прибутком, що залишається після виплати платежів, установлених законодавством;

- самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємцями і використання належної частки валютної виручки на свій розсуд.

Перелічені умови потребують ще однієї досить важливої - психологічної передумови.

Сутність її полягає в позитивній, суспільній думці щодо підприємництва і не тільки думці, а його економічній, матеріально-технічній і організаційній підтримці. Саме з реалізацією цієї передумови пов'язано багато проблем. За даними соціологічних служб, 40% опитуваних відповіли, що підприємці - це люди, які обходять закон, 26% вказали на схильність до махінацій і шахрайств, 12% відповіли, що вони не дотримуються угод і правил гри на ринку. Інші 16% відзначили працездатність, новаторство та партнерство підприємців. 6% не знали що відповісти. Така оцінка підприємницької діяльності не випадкова, і тут довго розбиратися не доводиться, оскільки негативне ставлення до підприємців формувалось в Україні декількома поколіннями і враз змінити його неможливо.

Підприємницька діяльність різноманітна, як і різноманітні людські потреби. Усі численні вияви підприємництва можна згрупувати в певні види. Серед них:

- виробниче підприємство - здійснюється підприємцями, які виготовляють різноманітну продукцію, виконують роботи, надають послуги, створюють духовні блага (навчання, музика);

- комерційне підприємництво, тобто товарно-грошові, торговельно-обмінні операції (купівля-продаж предметів споживання та засобів виробництва);

- посередницьке підприємництво - надання інформаційних, консультативних та маркетингових послуг. Агентами посередницьких фірм є брокери, маклери, дилери. Посередницька фірма може здійснювати торгівлю на власний розсуд, у тому числі за попередньою домовленістю - ф'ючерсні угоди;

- фінансове підприємництво - різновид комерційного, особливістю якого є те, що об'єктом купівлі-продажу є специфічний товар - гроші, валюта, цінні папери;

- страхове підприємництво - особлива форма кредитно-фінансових відносин. Його необхідність спричинена ризиком, який є невід'ємною рисою ринкової економіки. Воно захищає бізнес і населення від ризикових ситуацій, забезпечує прибуток.

Підприємцем можна стати за будь-якої форми власності й навіть не маючи власності. В економіці є три типи підприємців:

1) підприємець-власник

2) підприємець-орендар

3) підприємець-менеждер

У першому випадку підприємець є власником або співвласником усього підприємства, всього капіталу або його частини. Орендар може стати підприємцем, не маючи власності на землю або на підприємство, а гроші взяти в кредит. Підприємець-менеджер - людина високої кваліфікації, широких спеціальних та загальних знань, не має ні власного, ні орендованого майна, а працює за наймом на підприємствах, здійснюючи управління. Багато найвідоміших фірм своїми успіхами зобов'язані саме культурі менеджменту.

Основною метою підприємця і підприємництва є не тільки отримання і привласнення прибутку, не тільки задоволення особистих корисних потреб. Підприємницька діяльність, якщо вона налагоджена відповідно до законодавства держави, регулюється і направляється відповідними владними структурами , має і суспільну корисність.

По-перше, оскільки підприємець безпосередньо і особисто зацікавлений у результатах своєї справи, то це змушує його працювати на межі власних можливостей, шукати і використовувати все нове, а отже, сприяти розвитку науково-технічного прогресу. Серед королів бізнесу, найбагатших людей світу на перший план вийшли ті підприємці, які, скориставшись мікроелектронною революцією 50-х років, фактично підтримавши і вдосконаливши її, заклали підвалини і власного, і суспільного багатства. В 1995 р. в США, найбагатшій країні світу, нараховувалося понад 2 млн мільйонерів. Це стільки, скільки їх в усіх інших країнах світу. Практично, саме США задають тон у перетворенні підприємця в "героя суспільства". Не випадково в середині 80-х років у цій високорозвинутій країні щорічно створювалося в середньому 600 тисяч нових підприємств: і за 20 останніх років їх кількість збільшилася майже в 2,5 разу. Цьому сприяло багато факторів, але основним є увага і підтримка держави.

По-друге, як людина, що працює в умовах невизначеності, підприємець зацікавлений сприяти стабілізації суспільних відносин, дотримуючись юридичних норм і угод, повазі до партнерів.

По-третє, оскільки бажання збільшити власне багатство досягається на ґрунті задоволення потреб споживачів, оскільки це спонукає до пошуку незадоволених потреб, а отже, до піднесення рівня добробуту суспільства.

Отже, досвід розвинутих країн світу переконливо свідчить, що зараз підприємництво - найпрогресивніша система господарювання незалежно від соціально-економічного устрою суспільства.

У сучасних умовах підприємництво виконує такі основні функції.

1. Ресурсну. Вона передбачає, що воно націлено на мобілізацію матеріальних, людських та фінансових ресурсів і їх ефективне використання з урахуванням досягнення в економіці, управлінні та організації виробництва.

2. Організаційна функція підприємництва зводиться до поєднання ресурсів виробництва в оптимальних пропорціях і здійснення контролю за їх раціональним використанням. Ця функція розкриває специфічний господарсько-організаційний талант, який притаманний підприємцю:

- він повинен вміти об'єднувати людей для досягнення єдиної мети;

- бути професійно підготовленим для здійснення компетентних розрахунків;

- бути гнучким і наполегливим у прийнятті рішень;

- бути готовим іти на постійний ризик і відповідати за свої дії.

3. Творча функція підприємництва полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних наукових розробок і проектів.