Історія економіки та економічної думки - Козюк В.В. - Основні теоретичні положення вчення Дж.М. Кейнса

Вчений обґрунтовував власну економічну теорію, полемізуючи з поглядами класиків і неокласиків щодо функціонування ринкової економіки. Він наголошував на невідповідності існуючим економічним умовам таких тез: 1) ринкова економіка здатна автоматично забезпечувати економічну рівновагу і повною мірою використовувати всі наявні економічні ресурси - виробничі потужності, робочу силу, заощадження, оскільки пропозиція товарів породжує адекватний попит, порушення ринкової рівноваги може мати лише тимчасовий характер і швидко усувається за допомогою системи гнучких цін; 2) реальна зарплата дорівнює граничній важкості праці за умов існуючої зайнятості: 3) рівень зайнятості на ринку праці визначається автоматично розміром зарплати у точці рівноваги попиту і пропозиції незалежно від величини зайнятості; отже, перешкод у досягненні повної зайнятості немає; є два види безробіття: фрикційне (у нестатичній економіці тимчасове безробіття "між двома роботами") і добровільне, залежне від власного вибору робітника.

Вихідним пунктом теорії Кейнса є положення, що ринкова економічна система в принципі нерівноважна. Динаміка виробництва національного доходу та рівень зайнятості залежать не стільки від чинників сукупної пропозиції {обсяги праці, капіталу, їх ефективність), скільки від чинників сукупного попиту, які забезпечують реалізацію продукту і відповідно визначають міру залучення економічних ресурсів у суспільне виробництво та рівень доходів в економіці.

Теорія зайнятості та безробіття. Відправними моментами теоретичного аналізу Дж.М. Кейнса є поняття ефективного попиту та вимушеного безробіття, рівноважний стан економіки в короткостроковому періоді (незмінні стан техніки, обсяги використаних ресурсів, витрати, зайнятість трудових ресурсів), урахування фактора економічної невизначеності та очікування.

Аналізуючи принцип ефективного попиту, Дж.М. Кейнс стверджував, що за умови незмінних чинників пропозиції зайнятість на окремому підприємстві та в галузі залежить від попиту, в національному господарстві - від сукупного попиту, який визначав як "очікувану виручку" від реалізації виробленої продукції за даних обсягів зайнятості. Досліджуючи функціональну залежність між сукупною пропозицією, сукупним попитом і зайнятістю, вчений ввів у науковий аналіз поняття "ефективного попиту", величина якого "відповідає точці перетину кривої функції сукупного попиту та кривої функції сукупної пропозиції. Функція сукупного попиту виражає відношення між різними гіпотетичними рівнями зайнятості та виручкою, яку передбачається отримати, ефективний попит є функцією сукупного попиту, що фактично реалізується,... відповідає рівню зайнятості, за якого підприємець здатний максимізувати розмір очікуваного прибутку1. Отже, ефективний попит - це сукупний попит на блага, що дорівнює (максимально наближається) сукупній пропозиції, забезпечує повне завантаження виробничих потужностей та повну зайнятість, а отже, макроекономічну рівновагу.

Ефективний попит визначає стан економічної системи, його недостатність порушує рівновагу через виникнення пропозиції надлишкових ресурсів, є причиною циклічного спаду, що породжує вимушене безробіття. Підприємці в умовах скорочення попиту на свої товари віддають перевагу зменшенню обсягів виробництва за даної ціни та скороченню зайнятості, а не зниженню цін і заробітної плати при збереженні попередніх обсягів виробництва та зайнятості. Визнання існування вимушеного безробіття заперечувало положення класичної економічної теорії про здатність ринку праці до саморегулювання.

Дж.М. Кейнс головну увагу приділив аналізу причин недостатності ефективного попиту, обґрунтовуючи взаємозв'язок між рівнем зайнятості та величиною сукупного реального доходу, споживання та заощаджень.