Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 5.3. Оцінка аудиторського ризику

При розробці аудиторського плану перевірки аудитор повинен оцінити властивий ризик з урахуванням реальності показників фінансової звітності та на бухгалтерських рахунках. Це також враховується при розробці програми.

При оцінці властивого ризику аудитор повинен враховувати:

* чесність управлінського персоналу;

* досвід і знання управлінського персоналу;

* не звичайний тиск на управлінський персонал зі сторони вищестоящих осіб;

* характер бізнесу суб'єкта господарювання;

* фактори, що впливають на галузь (економічні, конкурентні, технологічні).

При розгляді записів на рахунках аудитор повинен оцінити:

- правильність записів на рахунках, які можуть бути чутливими до викривлень;

'- складність основних операцій та інших подій, що можуть потребувати роботи експерта;

- рівень судження, необхідного для визначення сальдо рахунків;

- здійснення не звичайних складних операцій;

- операції, що не підлягають звичайній обробці.

Особливу увагу аудитор повинен звернути на стан системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Аудитор вивчає:

* чи здійснюються операції тільки з дозволу управлінського персоналу;

* чи всі операції та інші події відразу обліковуються в точних сумах на відповідних рахунках та в належних звітних періодах;

* чи дозволяється доступ до активів та облікових записів лише за розпорядженням управлінського персоналу;

* чи порівнюються з наявними активами активи, які відображені в обліку.

При оцінці ризику контролю відбувається оцінювання ефективності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб'єкта господарювання стосовно запобігання суттєвим викривленням, а також виявлення та виправлення їх.

Певний ризик контролю завжди існує внаслідок властивих обмежень будь-якої системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Після уточнення стану бухгалтерського обліку і контролю, аудитор уточнює наявність ризику по кожній господарській операції.

Аудитор оцінює ризик при наявності таких обставин:

- система бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю не є ефективними;

- оцінка ефективності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб'єкта не є дійсною.

Особливо важлива попередня оцінка ризику контролю. При розгляді і оцінки ризику контролю аудитор повинен відобразити підсумки перевірки в робочих аудиторських документах. Можна використовувати різні методи документування інформації, стосовно систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Обрання конкретного методу є предметом судження аудитора.

З метою отримання аудиторських документів щодо ефективності організації систем обліку і внутрішнього контролю протягом певного періоду аудитори використовують тести.

Тести контролю можуть містити:

o перевірку документів, які підтверджують операції та інші події (наприклад, перевірка наявності дозволу на здійснення операції);

o запити щодо заходів внутрішнього контролю та спостереження за ними;

o повторне застосування заходів внутрішнього контролю (наприклад, звірення банківських рахунків для того, щоб упевнитися в їх вірному веденні суб'єктом господарювання).

Під час проміжного відвідування суб'єкта господарювання до закінчення звітного періоду аудитор може вирішувати кілька тестів контролю.

Однак, потрібно одержати додаткові докази стосовно частини звітного періоду.

Тому необхідно розглянути:

- результати проміжних тестів;

- тривалість періоду, що залишився;

- зміни в системах бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю протягом періоду, що залишився;

- характер і суму операцій а також інших подій та відповідних залишків на рахунках;

- середовище контролю, особливо наглядові заходи;

- процедури перевірки по супі, що їх аудитор планує провести. Для запобігання викривлення та для виявлення і виправлення викривлень необхідно знати причини появи властивого ризику і ризику контролю, тому вони тісно взаємозв'язані.

Рівень ризику невиявлення тісно пов'язаний з аудиторськими процедурами. Оцінка властивого ризику і ризику контролю впливає на характер, строки й обсяг аудиторських процедур, які слід здійснити для зменшення ризику невиявлення. Ризик невиявлення може бути, якщо навіть аудитор перевірить сто відсотків залишків на рахунках (або операцій цього класу). Аудитор повинен розглянути оцінені рівні властивого ризику та ризику контролю, визначаючи характер, час та обсяг процедур по суті, необхідних для зменшення аудиторського ризику до низького рівня.

При цьому аудитору необхідно розглянути:

* характер процедур по суті (наприклад, проведення тестів, які орієнтовані на незалежні сторони за межами суб'єкта господарювання);

* час виконання процедур по суті (наприклад, їх проведення наприкінці звітного періоду, але не раніше);

* обсяг процедур по суті (наприклад, використання більшого обсягу вибірки).

5.4. Моделі ризику
5.5. Внесення корективів у план аудитора
5.6. Прогнозування аудиторської діяльності
5.7. Визначення напрямів і сфери діяльності
5.8. Оцінювання системи внутрішнього контролю
5.9. Організація внутрішнього аудиту, його сутність, об'єкти і суб'єкти
5.10. Завдання внутрішнього контролю
5.11. Аудиторські міркування стосовно суб'єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги
5.12. Методика перевірки системи внутрішнього аудиту
5.13. Методика аудиту облікової політики
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru