Історія економіки та економічної думки - Юхименко П.І. - Класифікація інституціональних пасток

У сучасній економічній літературі до інституціональних пасток, які виникли в результаті ігнорування інституціональних обмежень, належать: поширення бартеру, неплатежі та корупція ухилення від податків (табл. 13.3).

Таблиця 13.3. Класифікація інституціональних пасток

Ранг пастки

Види пасток

Системний

Пастка адаптаційної економіки. Тіньова економіка. Корупція

Структурний

Адміністративні перешкоди. Давальництво.

Пастка заниженої оцінки основних фондів, які приватизуються. Ресурсно-інституціональна.

Пастка деградації інститутів державного управління.

Пастка консервативних форм регулювання соціально-трудових

відносин.

Постприватизаційна.

Пастка моделі соціального контракту за організації виробництва освітніх послуг

Фінансовий

Бартер. Неплатежі.

Ухилення від податків. Пастка процентних ставок. Валютна.

Пастка низької оплати праці.

Інфляційна спіраль непродуктивної економіки.

Пастка низької норми нагромадження.

Стагнаційна.

Пастка тіньових виплат заробітної плати.

Пастка неефективного зростання банківського сектору

Запропонована класифікація інституціональних пасток дає змогу ліпше зрозуміти їх за значущістю у суспільстві. Для комплексного вивчення скористаємося матрицею дослідження інституціональних пасток, яка може бути необхідним інструментом, що дає змогу в єдиному форматі розглядати найрізноманітніші їх види незалежно від джерел виникнення і специфічних особливостей функціонування. У табл. 13.4 наведено практичне значення застосування запропонованого інструменту для характеристики більшості відомих інституціональних пасток.

Аналіз матриці дає змогу виявити такі закономірності: 1) простежується взаємозв'язок між макроекономічною політикою та інституціональною структурою, в тому числі між макроекономічним управлінням і

Таблиця 13.4. Матриця дослідження інституціональних пасток в Україні в перехідний період

Матриця дослідження інституціональних пасток в Україні в перехідний період

економічними інститутами: макроекономічні впливи можуть зумовити суттєві зміни інституціональної структури;

2) виявляється провідна роль підготовленості або послідовності реформ, адже їх успіх багато в чому залежить від первісного (початкового) стану економічної системи;

3) наявний взаємозв'язок між економічною політикою, інституціональними пастками і типом ринкової економіки та суспільства, що формуються внаслідок трансформації.

За оцінками українських економістів, обсяг трансакційних витрат для великих державних промислових підприємств у 90-ті роки XX ст. у процесі інституціональної трансформації економіки, тобто з урахуванням відповідних інституціональних пасток, становив майже 85 %. Якщо здійснювати підрахунки з огляду на складники реальної собівартості, то трансакційні витрати такого підприємства передбачали: витрати, пов'язані з корупцією, — 10 %; витрати бартерних розрахунків порівняно з грошовим обігом — 30; витрати, що пов'язані з адміністративними перешкодами, — 3; витрати, пов'язані з тіньовою частиною робочого часу, — 12; витрати, пов'язані з урядовими взаєморозрахунками (держава розраховувалась із великими підприємствами значною мірою грошовими заліками, дисконт за якими становив майже 30 %), — 30 %. Тому в процесі інституціональної трансформації значна частина підприємств працювала в режимі "проїдання" раніше нагромаджених активів. У такій ситуації забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки — головне завдання, а оцінки трансакційних витрат потрібно враховувати з метою формування адекватної економічної політики.

Під впливом докорінних економічних змін в Україні виокремилися головні проблеми економічної думки на сучасному етапі:

1) аналіз, оцінювання й обґрунтування питань формування ринкової економіки, шляхів і моделей переходів до ринку;

2) переосмислення досягнень сучасних світових економічних теорій;

3) дослідження конкретних макро- і мікроекономічних проблем в економіці (інфляція, безробіття, ефективне використання ресурсів і природної ренти, приватизація та ін.);

4) з'ясування проблем економічної безпеки України в умовах переходу до економіки ринкового типу і вступу в СОТ;

5) аналіз особливостей і тенденцій розвитку світового господарства, визначення місця і ролі країни у світовому економічному товаристві;

6) пошук та обґрунтування нової парадигми вітчизняної економічної теорії. Аналіз зазначених проблем здійснюється з позицій сучасних головних напрямів економічної теорії в сукупності позитивного та нормативного підходів.

Отже, можна говорити про те, що українська економічна думка відроджується з урахуванням новітніх досягнень світової економічної науки. В цьому аналізі помітно зростає значення інституціоналістського та неоінституціоналістського підходу.

13.2. Розвиток підприємництва та специфікація прав
Типи фірм та їх переваги
Приватні права власності
Структура прав власності фірми
Специфікація приватних прав власності в корпорації
Державні і загальні права власності
Спільні права власності
13.3. Формування інституціонально-інформаційної економіки
Функції держави в новій постіндустріальній економіці

© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru