Меркантилізм - це перша концепція доринкової економічної теорії, перший вияв політекономії. У Західній Європі меркантилізм зародився на початку XVII ст. Головною умовою його виникнення були розпад феодалізму і зародження капіталізму. Зародження і розвиток капіталістичного виробництва привели до виникнення світового ринку. Початок формуванню світового ринку поклали Великі географічні відкриття XV-XVII ст. З розвитком світового ринку почали зростати перш за все обсяги зовнішньої торгівлі. Велику роль у розвитку капіталістичного виробництва відіграв торговельний капітал. Світова торгівля привела до зосередження багатства як у окремих осіб, так і в окремих держав. Разом із капіталістичними відносинами розвивалась і економічна думка. Розпад феодального устрою, розвиток товарно-грошових відносин, зародження капіталістичного ладу - все це привело до появи і розвитку течії економічної думки під назвою меркантилізм.
Меркантилізм - перша в історії економічної думки спроба теоретично обґрунтувати необхідний напрям національної економічної політики. Ця система економічних поглядів характеризується такими загальними ознаками: об'єктами дослідження є торгівля і грошовий обіг як джерела і сфера багатства; багатство ототожнюється із золотими і срібними грошима та скарбами; безпосереднім джерелом багатства вважається прибуток від зовнішньої торгівлі; нагромадження грошового багатства можливе тільки за відповідної економічної політики держави, яка бере під контроль зовнішню торгівлю.
21. Яких загальних принципів дотримувались меркантилісти?
Меркантилізм як течія економічної думки розвивався, ґрунтуючись на таких принципах: золото і срібло будь-якого роду є сутністю багатства; необхідність регулювання зовнішньої торгівлі з метою забезпечення припливу в країну золота і срібла; підтримка промисловості шляхом імпорту дешевої сировини; протекціоністські тарифи на імпортовані товари; заохочення експорту власної продукції.
22. Етапи розвитку меркантилізму: ранній меркантилізм (монетаризм); зрілий меркантилізм
Ранній меркантилізм виник ще до Великих географічних відкриттів і був актуальним до кінця XVI ст. На цьому етапі торговельні зв'язки між країнами були малорозвинені і мали епізодичний характер. Для досягнення позитивного сальдо в торгівлі ранні меркантилісти вважали за доцільне: 1) встановлювати максимально високі ціни на експортовані товари; 2) всебічно обмежувати імпорт товарів; 3) не допускати вивезення з країни золота і срібла. Для раннього меркантилізму (монетарного) характерна теорія грошового балансу (монетарна теорія), яка ставила два завдання: 1) зберегти гроші в певній країні; 2) залучити якомога більше грошей із-за кордону. Пізній меркантилізм охоплює період початку XVII - середини XVIII ст. Основними представниками були Т. Мен, А. Монкретьєн, А. Серра.
На цьому етапі торговельні зв'язки між країнами стають більш розвиненими, що було зумовлено заохоченням розвитку національної промисловості та торгівлі. Для пізнього меркантилізму характерна теорія активного торгового балансу, яка ґрунтується на таких основних положеннях: 1) джерелом національного багатства є прибуток від зовнішньої торгівлі; 2) держава збагачується тим більше, чим більше експорт товарів переважатиме над імпортом;
3) головними засобами збільшення активного торговельного балансу країни вважаються: посередницька торгівля, експортні галузі промисловості, які працюють на вітчизняній і дешевій імпортній сировині; 4) недоцільними визнаються заборони вивезення грошей за кордон і обмеження імпорту іноземних товарів.
22. Етапи розвитку меркантилізму: ранній меркантилізм (монетаризм); зрілий меркантилізм
23. Виявіть характерні риси ранніх меркантилістів
24. У чому полягають характерні риси пізніх меркантилістів?
25. Назвіть відмітні риси меркантилізму - першої економічної школи
Тема 3. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
3.1. Характерні особливості класичної політичної економії
3.2. Виникнення класичної політичної економії в Англії і Франції
3.3. Економічна теорія фізіократів у Франції
3.4. Економічне вчення А. Сміта