Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 7. З чого виходить У. Петті, стверджуючи, що рівень заробітної плати робітників має мінімальну величину?

Шукаючи відповідь на запитання, чим вимірюється вартість праці, Петті обґрунтував свою концепцію заробітної плати, яка стала одним із класичних варіантів в економічній теорії. Величину заробітної плати англійський дослідник трактував через "природну ціну праці", рівень якої визначається фізіологічним мінімумом засобів існування найманого робітника і членів його сім'ї. Звідси він робить два важливих висновки: по-перше, рівень заробітної плати визначається економічними, а не правовими чинниками, по-друге, працівник отримує тільки частину створеної ним вартості, а решту присвоює власник підприємства.

8. Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі?

Петті значну увагу приділяв розгляду проблем земельної ренти і ціни землі. Ренту він розглядав з двох боків: як загальну форму привласнення додаткового продукту, під яким розумів надлишок над витратами виробництва, і як власне диференціальну земельну ренту, що виникає у зв'язку з відмінностями в родючості земельних ділянок та їх розташуванні відносно ринків збуту продукції.

На основі ренти Петті намагався розв'язати питання про ціну землі, яку він визначав як суму ренти з цієї ділянки за 21 рік (час спільного життя трьох поколінь, який починається тоді, коли фермерові, що орендує цю землю, 50 років, його синові - - 28, а внукові - 7 років). Отже, ціну землі Петті розглядав як наперед закуплену певну кількість річних рент, або як капіталізовану ренту.

9. Назвіть основні напрямки "системи" реформ П. Буагільбера

"Система" реформ П'єра Буагільбера складалася із трьох основних напрямків.

По-перше, він вважав за необхідне провести докорінну податкову реформу. Не заглиблюючись у деталі, можна зазначити, що він пропонував замінити стару, яскраво виражену регресивну систему пропорційним або прогресивним оподаткуванням. Ці принципи оподаткування зберегли свою актуальність донині, тому слід сказати про них кілька слів. За регресивної системи чим більший прибуток має певна особа, тим менше у неї у відсотковому відношенні податкове вилучення; за пропорційної системи вилучена частка прибутку однакова; за прогресивної - вона зростає разом зі збільшенням прибутку. Пропозиція Буагільбера була надзвичайно сміливою для свого часу: адже, напевно, церква тоді зовсім не сплачувала податків, а він пропонував оподатковувати її в такій же пропорції, як і бідняків.

По-друге, він пропонував звільнити внутрішню торгівлю від обмежень: за його висловом - "очистити дорогу" (від митних застав). Від цього заходу Буагільбер очікував розширення внутрішнього ринку, поглиблення поділу праці, розширення обігу товарів і грошей.

Нарешті, по-третє, Буагільбер вимагав ввести вільний ринок зерна і не стримувати природного підвищення цін на нього. Він вважав, що економіка буде розвиватися краще в умовах вільної конкуренції, коли товари зможуть знаходити на ринку свою "справедливу ціну".

Ці реформи Буагільбер вважав необхідною умовою піднесення і підвищення добробуту країни і народу. Тільки таким шляхом можна збільшити прибутки держави - переконував він уряд.

10. П. Буагільбер зазначав, що найважливішою умовою економічної рівноваги і прогресу є пропорційні, або нормальні, ціни. Розкрийте зміст цього вислову

Прагнення сформулювати закон утворення і зміни цін проходить через усю економічну теорію, починаючи з Арістотеля. Буагільбер зробив у цей багатовіковий пошук своєрідний внесок. Він підійшов до цього питання з позицій, за словами сучасників, "оптимального ціноутворення". Буагільбер писав, що найважливішою умовою економічної рівноваги і прогресу є пропорційні, або нормальні, ціни.

Передусім - це ціни, що забезпечують у середньому в кожній галузі покриття витрат виробництва і певний прибуток, чистий дохід. Також, це ціни, за яких буде підтримуватися стійкий споживчий попит. Нарешті, це ціни, за яких гроші "знають своє місце", обслуговують платіжний обіг і не набувають тиранічної влади над людьми.

Розуміння закону цін, тобто, по суті, закону вартості як виразу пропорційності народного господарства, було цілком новою і сміливою думкою. З цим пов'язані інші основні теоретичні ідеї Буагільбера.