Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 13. У чому сутність "природного порядку" Ф. Кене?

Буагільбер вважав, що за допомогою вільної конкуренції встановлюються правильні пропорції у поділі праці між різними галузями виробництва. Він розрізняв "істинну вартість", в основі якої лежить кількість витраченої праці, і ринкову ціну, яка відхиляється від цієї вартості внаслідок обігу грошей, що опосередковують обмін товарів. Отже, гроші є причиною того, що товари обмінюються не за "істинною вартістю". Тому він пропонує замінити метал у ролі грошей паперовими грошима, сподіваючись таким чином повернутися до справедливого обміну. Він був єдиним серед усіх представників наукової політичної економії, хто вважав за можливе і необхідне скасування грошей, які порушують, на його думку, обмін товару за "істинною вартістю". Будучи "загальним податком", гроші, за його словами, "оголошують війну всьому роду людському".

12. У чому полягає сутність поглядів представників школи фізіократів?

Завершує перший етап у розвитку класичної школи політичної економії школа фізіократів.

Фізіократія (від гр. physis - природа, kratos - влада) означає владу природи.

Фізіократи - невелика група французьких економістів-теоретиків другої половини XVIII ст., які на основі спільності вчення вперше в історії економічної думки об'єднались у наукову школу. Школа фізіократів виникла як негативна реакція на меркантилізм, існувала всього 22 роки (з 1756 по 1778 р.), але її ідеї набули значного поширення в Європі.

Економічна школа фізіократів генетично належить до класичної політичної економії, її представниками були Ф. Кене, А. Тюрго, В. Мірабо, В. де Гурне, П. Мерсьє де ла Рів'єр та ін., але особливий інтерес викликають погляди двох перших - Ф. Кене й А. Тюрго. Фізіократів уперше в історії економічної думки почали називати економістами.

Роль фізіократів полягає в тому, що вони піддали нищівній критиці меркантилізм, принципи якого у Франції мали велике практичне застосування, перенесли центр теоретичних досліджень, услід за П. Буагільбером, зі сфери обігу, де багатство тільки розподіляється, у сферу виробництва, де воно створюється, вперше проаналізували капітал, чистий продукт і розподіл доходів, поставили проблему продуктивної і непродуктивної праці, започаткували теорії відтворення і корисності. Цим самим вони заклали основи для подальшого наукового аналізу економічних явищ і процесів. Школа фізіократів створила першу в історії політичної економії систематизовану наукову концепцію, тобто економічне вчення.

Обмеженість економічного вчення фізіократів полягає в помилковості його центральної ідеї про сільське господарство як єдину сферу створення багатства. Такий підхід був зумовлений аграрним характером економіки Франції, певними традиціями тамтешньої політичної економії, зокрема поглядами П. Буагільбера, а також наслідками фінансової авантюри Джона Ло. Звідси виникла ціла низка сумнівних теоретичних положень і практичних висновків.

13. У чому сутність "природного порядку" Ф. Кене?

Фундатором економічної школи фізіократів став Франсуа Кене (1694-1774).

У вченні про "природний порядок" Кене виклав філософську платформу економічного світогляду фізіократів. "Природний порядок" полягає в тому, що суспільство підпорядковується природним законам, які є універсальними і незаперечними, вічними і незмінними, встановленими Богом для щастя і блага людей. Основою "природного порядку" в суспільстві є визначення права власності та поваги до влади. Проте недостатньо знати про існування "природного порядку", розмірковував Кене, його необхідно пізнати, пристосуватись до нього, діяти за його вимогам, тому що він най ви гідніший для людського роду. Кожна людина зуміє знайти найдоцільніший і вигідний для неї шлях, дотримуючись "природного порядку". Сутність його така, наголошував Кене , що приватний інтерес одного ніколи не може бути відокремленим від загального інтересу всіх, а це можливо тільки за повної свободи. "Світ рухається сам собою, - писав Кене, - варто тільки надати йому повну свободу".