Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 9. Дайте характеристику концепції розподілу доходів Ж.Б. Сея. Теорія "трьох факторів" виробництва

У створенні багатства нації Сей вирішальне значення надавав промисловості, машинному виробництву і технічному прогресові. Головною діючою особою економічного розвитку він проголосив підприємця, започаткувавши, услід за Р. Кантільйоном, теорію підприємництва й управління виробництвом, яка з того часу посіла гідне місце в теоретичних дослідженнях.

Підприємець, на думку Сея, - активний, цілеспрямований, освічений, талановитий винахідник, прогресивний землероб, промисловець, смілива ділова людина, готова йти на ризик заради зростання багатства. Підприємець комбінує фактори виробництва з метою створення продукту для задоволення потреб споживачів. Французький вчений вважав, що саме підприємці, а не всі капіталісти в широкому розумінні слова, а також землевласники і наймані робітники виробляють багатство, а тому домінують при його розподілі.

9. Дайте характеристику концепції розподілу доходів Ж.Б. Сея. Теорія "трьох факторів" виробництва

Помітне місце в дослідженнях Сея зайняла концепція розподілу, яку він побудував на ґрунті теорії витрат виробництва і яка нині широко відома під назвою теорії "трьох факторів" виробництва.

Спрощена схема розподілу продукту (багатства) згідно з концепцією Сея має такий вигляд: праця, капітал і земля розглядаються як основні виробничі фактори, що надають послуги зі створення вартості. На ринку виникає попит на ці продуктивні послуги з боку підприємців, які комбінують їх для виробництва необхідних корисних благ. При цьому підприємець є тільки посередником між продуктивними послугами і споживачами. Кожен із трьох факторів виробництва створює свою частку цінності продукту (багатства), який розподіляється у формі доходів: наймані робітники (носії праці) одержують заробітну плату, капіталісти (власники капіталу) - відсоток, земельні власники - ренту, підприємці - підприємницький дохід - за "діяльність, талант, дух порядку і керівництво".

Отже, дохід на капітал - прибуток - Сей розділив між власниками капіталу і підприємцями (керівниками виробництва) на відсоток і підприємницький дохід. При цьому в центрі механізму розподілу доходів стоїть підприємець.

10. Яке значення теорії ринків Ж.Б. Сея для сьогодення?

Чи не найбільше значення в теоретичній спадщині Сея має його теорія ринків, яка в економічній літературі одержала назву "закон Сея". "Продукти купуються за продукти" як у внутрішній, так і в зовнішній торгівлі - ось коротка сутність теорії ринків Сея. Така проста думка викликала справжній фурор, який не затихає й досі.

Квінтесенція "закону Сея" полягає в тому, що при досягненні суспільством усіх принципів економічного лібералізму виробництво (пропозиція) буде породжувати адекватне споживання (попит), тобто виробництво товарів і послуг за умов смітівського "природного порядку" обов'язково породжує доходи, на які ці товари і послуги вільно реалізуються. Сей передбачав, що гнучке і вільне ціноутворення на ринку вестиме до майже миттєвої реакції на зміну ринкової кон'юнктури, стаючи гарантією саморегулювання економіки. Відповідно, сукупний попит автоматично дорівнює сукупній пропозиції, що забезпечує рівновагу ринкової економіки за умов вільної конкуренції. При цьому всі доходи споживаються, тобто використовуються на купівлю товарів і послуг. Так, за Сеєм, стихійно й об'єктивно діє ринковий механізм ціноутворення, який і є механізмом саморегулювання ринкової економіки.

Тут можна назвати три обставини, які ґрунтуються на теоретичній спадщині А. Сміта:

1) "природний порядок" А. Сміта передбачає гнучкість цін і гнучкість заробітної плати, взаємовигідний за пасивної ролі грошей обмін працею та її результатами для всіх ринкових суб'єктів; іншого стану речей "закон Сея" не визнає;

2) "закон Сея" за принципами економічного лібералізму виключає будь-яке державне втручання в економіку;

3) теорія ринків Сея передбачає поступальний розвиток ринкових відносин на основі досягнень науково-технічного прогресу.

"Пропозиція створює відповідний їй попит" - так лаконічно сформулював "закон Сея" видатний економіст XX ст. Дж. М. Кейнс, водночас піддаючи його критиці.