Природна, або необхідна, заробітна плата, за Міллем, визначається вартістю життя робітника. Ринкова заробітна плата та "сукупні фонди" орієнтуються на цей рівень. Дж. С. Мілль поділяє погляди Т. Мальтуса на проблему народонаселення і його висновки, що зі зростанням населення індивідуальна заробітна плата має тенденцію до зниження. Чинники, які сприяють поліпшенню цієї ситуації, - зростання розмірів капіталу та стримування народжуваності.
16. Яка сутність теорії вартості Дж. С. Мілля?
Теорію вартості Мілль викладає в третій книзі "Обмін", де аналізує цю проблему поряд із категоріями ціни, грошей, кредиту, регулюванням валют та ін. На його думку, тему вартості вичерпано, вона вже не має важливого значення і лише інколи можна скористатися нею для пояснення окремих положень щодо цін та грошей.
Якщо класики, починаючи з У. Петті, вважали, що основою мінової вартості й ціни є витрати праці, а дія всіх інших факторів спричиняє лише деяке відхилення цін від цієї основи, то Мілль фактично ігнорує це положення класиків. Він усі проблеми політекономії пов'язує з рухом цін. Тому саме цей об'єкт висувається на чільне місце в його вченні.
Класична теорія вартості у Мілля поєднується із суб'єктивною теорією обміну. Ціна в нього часто трактується як вартість або мінова вартість, а вартість визначається через витрати. Тобто Мілль, як і багато інших економістів, не надавав особливого значення розмежуванню категорій вартості та ціни, оскільки вважав, що суттєвою є форма, в якій виступає вартість, - ціна, що основою розвитку є реалізована вартість, відображена в доходах. Обмін відбувається згідно з цінами, а ціни формуються під впливом пропозиції та попиту.
17. Який внесок зробив Дж. С. Мілль у теорію міжнародної торгівлі?
Дж. С. Мілль не тільки розвинув оригінальну теорію А. Сміта та Д. Рікардо, а й пішов далі (ця проблема розглядалася ним і раніше - у "Нарисах про деякі невирішені питання політичної економії"). Висновки цього дослідження про вирівнювання міжнародного попиту не відповідають принципам торгівлі, визначеним у політичній економії його попередників.
Мілль стверджував, що переваги обміну між націями означають можливість отримувати більшу кількість товарів за незмінної кількості праці та капіталу, тобто кожен виграє, коли за таких самих витрат можна придбати більшу кількість товарів, ніж виробити у власній країні.
18. Як Дж. С. Мілль розглядав проблему ролі держави в суспільному прогресі?
Розглядаючи проблеми впливу держави на прогрес суспільства, Мілль виділяє обов'язкові та необов'язкові її функції, зробивши багато винятків із принципу невтручання держави в економіку.
Основним економічним важелем впливу держави на процес виробництва та розподілу Мілль вважає податки.
Податкова система, на думку Мілля, - це єдиний економічний важіль впливу держави на економіку. Використовуючи його, держава повинна провадити політику, яка не шкодила б підприємництву та сприяла б прогресу нових галузей, а також забезпечувала конкурентоспроможність товарів на світовому ринку.
Водночас Мілль рішуче заперечує втручання держави в економічні процеси, якщо необхідність цього не доведена у кожному окремому випадку. Він посилається на важливий об'єктивний закон - закон особистої зацікавленості, - згідно з яким усе раціональне через зіткнення інтересів торує собі шлях. Різниця інтересів - це і є свобода, що стає гарантом інших свобод: конкуренції, праці, зовнішньої та внутрішньої торгівлі, норми відсотка, банківської діяльності. Саме індивідуалізм протидіє будь-якому втручанню держави в економічну сферу.
18. Як Дж. С. Мілль розглядав проблему ролі держави в суспільному прогресі?
19. У чому полягає сутність основних ідей соціальних реформ Дж. С. Мілля?
20. Дж. С. Мілль збирався написати оновлений варіант "Багатства народів". Якою мірою вдалося йому здійснити цей задум?
21. У чому полягає сутність теорії "гармонії інтересів" Г.Ч. Кері?
22. Прокоментуйте вираз "справедливий розподіл є проявом "гармонії інтересів" за Г.Ч. Кері
23. Прокоментуйте погляди Г.Ч. Кері щодо міжнародної торгівлі
Тема 5. КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ
5.1. С. Сісмонді - родоначальник економічного романтизму
5.2. Економічна концепція П.Ж. Прудона