Сен-Симон намагався зрозуміти сутність поступального розвитку людства, вважаючи, що воно проходить три стадії (формації): рабовласницьку, феодальну і промислову, або індустріальну. Перехід від однієї стадії до іншої здійснюється через зростання обсягу знань і вдосконалення господарства, що й становить сутність історичного прогресу.
Кожна формація, на думку Сен-Симона, у свою чергу проходить через два етапи: органічний, або рівноважний, і критичний, коли рівновага розвитку порушується. На органічному етапі при владі перебуває клас, що має в цей час найбільше господарське значення; на критичному етапі до влади прагне інший клас, економічна сила якого постійно зростає. Наслідком політичної боротьби між ними стає зміна суспільної формації.
Сен-Симон вважав, що на початку XIX ст. на стадії індустріального суспільства влада належала невиробничій (торговельній) буржуазії, однак майбутнє цієї формації він пов'язував із великим індустріальним виробництвом і промисловим класом, під яким розумів союз підприємців, робітників і вчених: підприємці управляють виробництвом із одного центру за єдиним планом, що розробляється вченими. Конкуренцію змінить асоціація, всі будуть зобов'язані працювати, а праця кожного оцінюватиметься за принципом: "від кожного - за здібностями, кожному - за його внеском". Однак для створення такого справедливого суспільства недостатньо змінити матеріальні умови виробництва і життя, потрібне ще й духовне перевиховання людей і підвищення їх освіченості.
13. На думку К.А. Сен-Симона, "асоціація" змінить форму розподілу. Поясніть цей вираз
Економічною формою нового суспільства, що вирішить проблему узгодження трьох складових суспільного розвитку, на думку Сен-Симона, стане асоціація.
Формування асоціації відбуватиметься створенням промислових угруповань на базі наявних капіталів та виробництв. Це буде об'єднання промисловців, торговців, банкірів, фермерів, робітників і вчених.
Сен-Симон підкреслює, що "національну асоціацію" потрібно розглядати як "промислове підприємство", усі члени якого працюють задля однієї мети.
Капітал, що є власністю підприємця - члена асоціації, є основою функціонування індустріальної системи Сен-Симона, слугує її розвиткові. На його думку, капітал має таке саме право на винагороду, як і праця. Прибуток визначається як сукупний дохід, що розподіляється відповідно до праці та вкладеного капіталу. Підприємець, за Сен-Симоном, не тільки власник, а й керівник промислового підприємства, а отже, його доходи - природна винагорода за висококваліфіковану працю. Справедливий розподіл благ у майбутньому суспільстві Сен-Симон розуміє не як зрівнялівку, а як розподіл за внеском у спільне виробництво, проте частина отриманого прибутку в асоціації використовуватиметься для задоволення суспільних потреб. Коли асоціація набуде планетарного масштабу, розподіл узагалі здійснюватиметься за потребами.
14. Як сенсімоністи (послідовники К.А. Сен-Симона) формулюють теорію експлуатації?
Використовуючи теорію вартості, сенсімоністи формулюють теорію експлуатації. Вони вважають, що в основі капіталістичного нагромадження лежить неоплачена частка праці найманих робітників, але розрізняють прибутки від праці підприємця і прибутки від власності. За підприємцем вони визнавали право тільки на той прибуток, що є результатом управлінської праці, інші його види, які отримують не зайняті у виробництві землевласники та капіталісти у вигляді ренти, розцінювали як частку, відібрану в тих, кого позбавлено засобів виробництва. Тому послідовники К.Л. Сен-Симона і пропонували реформувати приватну власність, побудувати економіку на засадах колективізму. Держана стане єдиним власником усіх знарядь праці, вона розподілятиме їх відповідно до суспільних потреб та інтересів. Уряд на зразок величезного центрального банку з численними філіями стане розпорядником усіх капіталів, постачаючи у найвіддаленіші місця необхідні засоби. Він також призначатиме здібних людей для управління капіталами і винагороджуватиме їх відповідно до їхньої праці.
Але це не означатиме, що власність зникне остаточно: навпаки, вона тільки змінить форми, стане організованою, колективною, забезпечуватиме інтереси виробництва й рівність. Право приватної власності поширюватиметься лише на предмети особистого вжитку.
15. Як Ш. Фур'є ставився до приватної власності?
16. Яку власність вважав Ш. Фур'є економічною основою майбутнього ладу?
17. Як здійснюється розподіл прибутків за Ш. Фур'є в первинній господарській одиниці асоціації - фаланзі?
18. Що Ш. Фур'є вважав організуючою силою суспільства?
19. Що покладено в основу економічної програми Р. Оуена?
20. Як розумів Р. Оуен основний принцип соціалізму: "від кожного - за здібностями, кожному - за працею"?
21. Як визначав Р. Оуен економічні категорії "вартість", "прибуток", "гроші"?
22. Як пояснював Р. Оуен існування криз?
23. Р. Оуен був одночасно і теоретиком, і практиком. Як здійснювалася його реформаторська діяльність на практиці?