Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 20. Як розумів Р. Оуен основний принцип соціалізму: "від кожного - за здібностями, кожному - за працею"?

Основною рушійною й організуючою силою суспільства Фур'є вважав сильну владу, яку на період формування нового суспільства буде, на його думку, репрезентувати держава. Саме держава примусить робітників і капіталістів до спільних дій, спрямованих на трансформування суспільства, сприятиме організації фаланг. Спрямовувальна роль держави з остаточним формуванням фаланг поступово відімре, але сильна влада у фалангах зберігатиметься.

Кошти на формування фаланг дадуть капіталісти - акціонери фаланг.

На думку Фур'є, з часом усе світове господарство перетвориться на систему фаланг.

Фур'є не бачив можливості одразу побудувати Світ Гармонії. Він передбачав перехідний період, який називав гарантизмом, коли кожному гарантуватимуться прожитковий мінімум, незалежність та комфорт, тобто майже все, що становить предмет турбот робітничого законодавства.

Фаланга Фур'є - це сприятливе середовище, де люди зможуть мати всі умови для праці й всебічного розвитку. Саме тому, що фаланга не дотримується комуністичних принципів, крім одного - суспільного споживання, вона може стати прийнятною для всіх господарською формою.

19. Що покладено в основу економічної програми Р. Оуена?

В основу програми Р, Оуена покладено теоретичну систему, провідною ідеєю якої є формування соціального середовища, сприятливого для ефективної праці та всебічного розвитку людини. Оуен проголошує, що людина - продукт середовища, і змінити її можна, лише змінивши середовище, в якому вона існує. Це одна з головних ідей теорії та практики Оуена.

Під середовищем він розуміє суспільно-економічні відносини, що впливають на поведінку людини. Основними складовими суспільного середовища, за Оуеном, є інституціональні (ідеологія, мораль, право, освіта) та економічні компоненти. Він вважає, що функції формування нового середовища має взяти на себе держава, силою своєї влади спонукаючи до створення прогресивних інституціональних і економічних форм.

Оуен запевняє, що за допомогою виховання та законодавства, яке відповідає названим ним принципам, можна створити нове суспільство, позбавлене будь-яких проблем. З цією метою з власної ініціативи він створює спілки банкірів та підприємців, проводить з ними "виховну роботу", закликаючи до свідомої перебудови соціального середовища, але, звичайно, зазнає тільки поразки.

До поняття соціального середовища він включає й економічні основи організації суспільного виробництва. Оуен стверджує, що для перебудови організації суспільного виробництва та економічного середовища потрібно насамперед знищити приватну власність і прибуток, забезпечити еквівалентний обмін товарами за їхньою вартістю, замінити гроші "бонами праці", що стануть справжнім еквівалентом цінності.

20. Як розумів Р. Оуен основний принцип соціалізму: "від кожного - за здібностями, кожному - за працею"?

Якщо французькі утопісти заперечували висновки класичної політичної економії, то Оуен у своїх поглядах спирався на рікардіанській варіант трудової теорії вартості. Услід за Д. Рікардо, він проголосив єдиним джерелом вартості працю, однак, на відміну від останнього, зробив з цього соціалістичний висновок: продукт повинен повністю належати тому, хто його виробляє своєю працею. Причиною економічних криз, які для Оуена стали підтвердженням минущості капіталізму, він вважав суперечність між зростанням виробництва і зменшенням обсягів споживання. Злидні та кризи зникнуть лише тоді, писав Оуен, коли праця буде організована по-соціалістичному. Англійський соціаліст щиро вірив у реальність соціалізму, мету якого вбачав у забезпеченні щасливого майбутнього всього людства на засадах суспільної власності. Клітинкою прийдешнього суспільства він уявляв кооперативну общину, основою багатства якої буде обов'язкова для всіх спільна праця. Саме Оуен сформулював основний принцип соціалізму: "від кожного - за здібностями, кожному - за працею". Шляхом чергування занять землеробством і промисловістю в кооперативній общині він сподівався ліквідувати протилежність між містом і селом.