Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 11. Періодизація економічної історії людства К. Бюхера

Карл Бюхер - автор відомої книжки "Піднесення національної економіки" (1893 р.). У цій праці він досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції, які передували розквіту цивілізації, аналізує зростання національної економіки на стадіях домашнього господарства, розвитку міста, нації, приділяючи особливу увагу відносинам, які складаються між виробником і споживачем.

З позицій мінової концепції Бюхер розробив періодизацію економічної історії людства, яка включала три види господарств:

o замкнуте домашнє господарство (виробництво для власного споживання, господарство без обміну);

o міське господарство (виробництво для зовнішнього споживача, для безпосереднього обміну);

o народне господарство (коли товари проходять цілу низку господарств перш ніж дійти до споживача).

Відповідно до цих критеріїв Бюхер до замкнутого домашнього господарства відносить первісний лад "нецивілізованих народів", античну латифундію, землеробське господарство вільних селян, а також маєток раннього середньовіччя. Не беручи до уваги характеру виробничих відносин і змін цих відносин, Бюхер поєднує в один блок різні економічні системи - первісний лад, рабовласницький лад і ранній феодалізм.

Характеристика міського господарства обмежувалася переважно описуванням ремісничого виробництва, особлива увага приділялася роботі ремісників на замовлення. Проте Бюхер недооцінював роль товарного обігу, зокрема торгівлі ремісників, а також лихварства, що відіграли важливу роль у розкладі натурально-господарського устрою.

Народне господарство Бюхер ототожнював з капіталістичним виробництвом, коли загального поширення набуває торгівля і з'являються єдині національні ринки. Вів розцінював товарний обіг як найсуттєвішу рису капіталізму. Вирішальне значення у розвитку народного господарства Бюхер надавав грошовому капіталу, який перебуває у стані постійного руху, спрямовуючись туди, куди його вабить високий відсоток.

Головним критерієм, за допомогою якого здійснюється історична періодизація суспільства, є, на його думку, зміни у сфері обігу. Безперечно, характер обміну відіграє важливу роль у визначенні якісних особливостей того чи іншого способу виробництва, але він не може бути вирішальним фактором соціально-економічної класифікації суспільства, оскільки сам є похідним від виробництва й економічного зростання.

12. Основні ідеї В. Зомбарта в праці "Сучасний капіталізм"

Найвідоміша багатотомна праця Зомбарта "Сучасний капіталізм" (1919-1927) є одним із кращих досліджень німецьких учених у галузі економіки. Зомбарт висунув та обґрунтував концепцію соціального плюралізму. Він не погоджувався з марксистами щодо неминучості революційної заміни капіталізму соціалізмом. Зомбарт стверджував, що суспільство прямує не до соціалізму, а до складнішої економічної системи, що включатиме як старі, так і нові форми господарювання. Він прогнозував еволюцію капіталізму до більш гармонійної і зрілої системи, позбавленої економічних криз, антагоністичних суперечностей, яка базуватиметься на впорядкованому, планомірному типі господарства. Ці передбачення Зомбарта багато в чому справдилися: досить згадати змішану економіку, яка сьогодні є панівною на Заході.

Розглядаючи історію виникнення капіталізму, Зомбарт доводив, що цей суспільний лад своєю появою зобов'язаний найліпшим рисам людського характеру. Він розрізняв так званий буржуазний дух і дух підприємництва. Перший, на думку Зомбарта, виявляється у скромності, ощадливості, працьовитості, а дух підприємництва відбиває тяжіння особистості до новаторського пошуку в певній сфері виробництва. Таким чином, Зомбарт дотримувався думки, що в основі капіталістичної системи лежить людська психіка. Більше того, природу буржуазного суспільства він пов'язував із біологічним розвитком людини, її інстинктами та уподобаннями.