Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 14. У чому відмінності понять корисності В. Парето і Є. Слуцького?

Розглядаючи поняття корисності В. Парето, український економіст Є. Слуцький показав його обмеженість і протиставив власне розуміння функції корисності. Корисність будь-якого поєднання благ, на його думку, є величиною, що має властивість набувати тим більшого значення, чим більше це поєднання приносить користі для певного індивіда. Під переважаючою комбінацією благ Слуцький розумів таку, коли індивід переходить від поєднання А до поєднання В.

Якщо такий перехід не здійснюється, то блага А і В мають однакову величину корисності. Стан рівноваги бюджету індивіда можливий тоді, коли корисність бюджету споживача має однакову або найбільшу величину серед усіх найближчих до нього станів. Таке становище можна назвати станом рівноваги. Воно буде стійким за умови, що будь-яке відхилення від нього зменшуватиме корисність, і нестійким - в іншому випадку. Оскільки на практиці кожен індивідуальний бюджет зазнає різних впливів, що безперервно порушують його рівновагу, то, очевидно, можуть існувати практично лише стійкі бюджети. З'ясування умов стійкості становить, на думку Слуцького, завдання величезної ваги у теорії індивідуальних бюджетів.

15. У чому полягає сутність теорії бюджету споживача Є. Слуцького?

У теорії бюджету споживача Слуцького важливе місце посідає аналіз граничної корисності кожного блага у зв'язку з функцією кількості лише певного блага. Всі попередні дослідники цієї проблеми виходили із закону насиченості потреб, але не змогли надати своїм результатам загального значення. "Досі, - зазначав учений, - майже зовсім відсутня обґрунтована теорія насиченості благ". На його думку, з цим завданням можна впоратися, якщо дивитися на проблему з позицій загальної економічної теорії. Застосовуючи її, Слуцький дійшов таких наукових висновків: "Якщо бюджет споживача нормальний, то попит на кожне благо збільшується разом зі зростанням доходу і зменшується зі збільшенням ціни на це благо. Якщо бюджет анормальний, то приріст доходу означає посилення попиту для благ, що насичують, і його зменшення - посилення попиту для благ, що не насичують. Зі збільшенням ціни блага, що не насичує, попит на нього має завжди зменшуватися; протилежне може трапитися тільки в попиті на благо, що не насичує".

16. Які ідеї Є. Слуцького набули відображення у працях зарубіжних економістів?

Дослідження Є. Слуцького привернуло увагу зарубіжних економістів аж через 20 років після його опублікування. У 1935 р. американський економіст Г. Шульц, розглядаючи взаємозв'язок попиту, ціни і доходу, зазначив, що Є. Слуцький значно розширив, поглибив, конкретизував теорію споживчого попиту, поведінку споживача на ринку благ. Г. Шульц вказав на зв9язок поглядів англійських економістів Дж. Хікса і Р. Аллена на проблеми поведінки споживача з теорією Є. Слуцького. Відверто про запозичення у Є. Слуцького зізнався у своїй книзі "Вартість і капітал" лауреат Нобелівської премії Дж. Р. Хікс. Зазначивши високу математизованість і скупість теоретичних роздумів у праці Є. Слуцького, англійський економіст з усією прямотою і категоричністю визнав, що саме український вчений розробив поняття основного рівня вартості, який показує, як зміна ціни товару Хі впливає на попит індивіда на інший товар. Цей вплив Дж. Р. Хікс назвав ефектом доходу і, відповідно, ефектом заміщення. Дж. Р. Хікс, безумовно, сприяв введенню терміна "ефект Слуцького" до зарубіжних підручників з економічної теорії.

17. Які вам відомі сучасні теоретичні концепції перехідної економіки?

В умовах перехідної економіки значення теоретичних обґрунтувань економічної політики надзвичайно зросло. Однак закінченої теорії, цілісного уявлення про проблеми і закономірності соціально-економічних перетворень поки що не вироблено.

Перехід до нового технологічного способу виробництва, становлення постіндустріальної цивілізації припускають вирішення комплексу таких проблем:

1. Розробка цілей і критеріїв, способів і методів перетворень, їх послідовності. Аналіз закономірностей перехідної економіки; обґрунтування концептуальних основ національної моделі соціально орієнтованої економіки.

2. Дослідження особливостей державного регулювання в умовах перехідної економіки. Умови вирішення проблеми започаткування в Україні змішаної економіки.

3. Вирішення проблеми фінансової і виробничої стабілізації. Дослідження причин, характеру трансформаційної кризи в Україні та шляхів її подолання. Визначення передумов і факторів економічного зростання в умовах сучасної України.

4. Визначення характеру і змісту інституціональних перетворень та особливостей управління економікою України в перехідний період. Дослідження зміни стереотипів економічної поведінки суб'єктів в умовах перехідної економіки.

5. Дослідження закономірностей реформування соціальної сфери та визначення основ соціальної політики при виході з кризового стану.

6. Визначення найбільш раціональних умов інтеграції України у світову економіку та особливостей сучасного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків.

Вирішення широкого комплексу завдань у перехідній економіці пов'язане з неординарними ефектами, гострими суперечностями. Необхідно рішуче відмовитися від готових схем і "універсальних" рецептів, всебічно враховувати реальну ситуацію, постійно уточнювати й коригувати економічний курс.