Видатним представником класичної політичної економії був Давід Рікардо (1772-1723). Народився у сім'ї лондонського біржового маклера. Навчався у торговій школі в Амстердамі. З 1819 по 1823 р. був членом англійського парламенту. Економічні праці Д.Рікардо були присвячені проблемам грошового обігу, згодом започаткував економічну систему.
Основні положення своєї економічної системи він виклав в праці "Основи політичної економії та оподаткування" (1817). Рікардо був економістом періоду промислового перевороту, коли в Англії бурхливо розвивається капіталізм і виявляються класові антагонізми відносно розподілу національного багатства. Він розглядає капіталістичні відносини як природні і вічні. На перше місце ставить інтереси промислової буржуазії.
Предметом політичної економії вважав відносини розподілу, на відміну від Сміта, який досліджував природу зростання багатства (економічного зростання).
Методологія дослідження
1. Предметом політекономії вважає "закони, які управляють розподілом продуктів між класами".
2. Відхиляє емпіричну сторону (екзотеричний метод) методології А. Сміта і зосереджується на вивченні внутрішніх, сутнісних характеристик економічних явищ.
3. Започатковує застосування методу сходження від абстрактного до конкретного і використання абстрактного методу.
4. Система політекономії представлена як єдність підпорядковану закону вартості.
5. Визначення об'єктивних економічних законів.
6. Кількісний підхід до економічних закономірностей
7. Основною умовою збагачення - вільна конкуренція і використання принципів лібералізму.
Д. Рікардо створив теорію вартості (визначає вартість, як витрати праці за гірших умов виробництва), теорію доходів; теорію капіталу; теорію відтворення та теорію відносних переваг у зовнішній торгівлі (табл. 5.5).
Таблиця 5.5. ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ Д. РІКАРДО.
Теорія вартості | 1. Визначає вартість як витрати праці за гірших умов виробництва. 2. Виводить закон, згідно з яким вартість прямо пропорційна витратам робочого часу і обернено пропорційна продуктивності праці. 3. Наголошує на включенні у вартість товару перенесеної вартості використаних засобів виробництва. 4. Розмежовує споживчу та мінову вартість. Вказавши, що корисність (споживча вартість), хоч і є необхідною основою мінової вартості, але не може бути її мірилом. 5. Мінова вартість обумовлена кількістю затраченої праці, а також величиною і терміном капіталовкладень. 6. Розрізняє природну і ринкову ціну. 7. Зміни в заробітній платі не спричиняють змін цінності товару, а позначаються лише на величині прибутку |
Теорія доходів | Розвиває езотеричні погляди на доходи і визначає їх види: 1. Заробітна плата - плата за працю, дохід найманих робітників, яка залежить від демографічних процесів. Розрізняє природну (сума життєвих засобів необхідних для існування робітника і його сім'ї) і ринкову ціну (ціна, що коливається навколо природної під впливом природного руху робітничого населення). Зарплата поділяється на номінальну (грошовий вираз ціни праці) і реальну (її натуральний вираз). 2. Прибуток - продукт неоплаченої праці робітника; дохід капіталіста на вкладений капітал. Розглядає тенденцію норми прибутку до зниження, яка зумовлена зменшенням продуктивності праці в сільському господарстві, що призводить до зростання цін на продукти харчування, зростання заробітної плати, зниження прибутку і зменшення нагромадженого капіталу. 3. Земельна рента - частина продукту землі, яка сплачується землевласнику за користування землею. Основою отримання ренти є власність на землю; факторами - різна родючість і місцезнаходження до ринків збуту; динаміка ренти пов'язана з нагромадженням капіталу, розвитком продуктивних сил, зростанням населення. Диференційна рента - різниця між вартістю продуктів сільського господарства на найкращих і найгірших ділянках |
Теорія грошей та капіталу | Капітал - вічна категорія, частина багатства країни, що витрачається з метою майбутнього виробництва. В основі поділу капіталу на основний та оборотний є характер зношуваності і час обороту. Гроші - це товар, що має цінність. Основою грошової системи є золото, цінність якого визначається затратами праці. Д.Рікардо розробляє проект системи паперового грошового обігу |
Проблеми відтворення та криз | Заперечувалась можливість загального перевиробництва і криз, а перевиробництво окремих товарів визначав як наслідок особистих прорахунків підприємця |
Теорія порівняльних переваг | Довів вигідність (перевагу) міжнародної торгівлі на основі порівняльних витрат. Теорія допомогла з'ясувати, як виникає зовнішньоторговельна спеціалізація окремих країн і чому торгівля є взаємовигідною при різних витратах на виготовлення товарів |
5.7. Розвиток ідей класичної школи в українській політекономії
5.8. Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва
Основні ідеї вчення Ж.-Ж. Руссо
Тема 6. ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ
6.1. Історичні умови виникнення пізньої класичної політичної економії на межі XVIII-XIX ст.
6.2. Розвиток ідей класичної школи у Франції. Ж.-Б. Сей
6.3. Економічні погляди Т. Мальтуса
Теорія реалізації
6.4. Критика ідей класичної політекономії у працях Н. Сеніора, Ф. Бастіа, Г. Кері