Основи економічної теорії - Ажнюк М.О. - 2.1. Підприємство і підприємництво

2.1. Підприємство і підприємництво

2.2. Заробітна плата.

2.3. Фонди підприємств

2.4. Витрати виробництва. Валовий продукт, дохід і прибуток

2.5. Кредитна система. Банки

2.6. Акціонерне товариство й акціонерний капітал

2.1. Підприємство і підприємництво

2.1.1. Підприємство — первинна ланка економіки

В умовах командно-адміністративної системи існувало два типи підприємств — державні та кооперативні. Вони мало чим відрізнялися. Управління ними здійснювалося з центру. Свобода економічної діяльності була обмежена й надмірно регламентована. Цим підривалась економічна зацікавленість і стимули до ефективної діяльності. Наслідком цього було хронічне відставання пропозиції від попиту, що призвело до остаточного розвалу економіки.

В умовах ринкової економіки існують різні соціально-економічні та організаційно-економічні типи підприємств. Вони користуються повною економічною свободою.

Суспільне виробництво — це складна економічна система, до якої входять різні види діяльності — виробнича, торгова, фінансова, банківська. Усі вони включають певну систему підприємств. Що ж таке підприємство?

Підприємство — це господарська одиниця, яка спеціалізується на виробництві і реалізації певних товарів або наданні послуг — завод, фабрика, шахта, ферма, транспортна організація, магазин, кредитно-фінансова установа і подібні. Підприємства дуже різноманітні. Це пов'язано з їх функціональним призначенням і певною спеціалізацією в системі поділу праці. Вони здійснюють різні види господарської діяльності.

У розвинутих країнах світу більшість підприємств належить окремим особам та іншим приватним структурам. Приватні підприємства створюються переважно з метою одержання доходів у формі прибутку. Державні підприємства можуть створюватись для різних цілей — підвищення рівня національної безпеки, розв'язання екологічних проблем, створення нових робочих місць та розв'язання проблеми зайнятості, організації виробництва деяких товарів та послуг, яких не виробляють у достатній кількості приватні підприємства та іншого.

Підприємство володіє власним майном, а також може орендувати або на договірних умовах використовувати різні ресурси — землю, капітал та інші. Воно здійснює повний виробничий цикл: мобілізує ресурси, виробляє продукцію, реалізує її, а одержану виручку знову використовує для придбання ресурсів та організації виробництва.

У "Законі про підприємство" воно визначається як основна організаційна ланка народного господарства. Воно має самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку із своїм найменуванням, а промислове підприємство має також товарний знак.

Підприємством здійснюються будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Підприємство володіє засобами виробництва, необхідними для виготовлення продукції і має у своєму розпорядженні робочу силу. Вона може бути найманою, а також може використовуватися праця самих власників засобів виробництва. Підприємство є власником виготовленої продукції і за рахунок виручки від її реалізації заміщує виробничі затрати й одержує прибуток. Свої стосунки з іншими підприємствами організовує на основі товарно-грошових відносин, тобто реалізації продукції на умовах вільного вибору партнерів.

Підприємство характеризується економічною відособленістю. Це означає, що воно володіє певним майном, самостійно ним розпоряджається, може орендувати ресурси. Воно здійснює завершений виробничий цикл, реалізує продукцію, самостійно розпоряджається доходами.

Для нього характерна й технологічна відособленість. Це значить, що воно має такий комплекс засобів виробництва, які дають можливість виготовляти кінцеву продукцію, тобто продукцію, готову для реалізації і споживання.

Відособленість підприємства оформлена юридично. Воно має статут, рахунок у комерційному банку, печатку, назву, товарний знак, самостійно веде бухгалтерський облік, має право укладати внутрішні і міжнародні угоди, наймати робочу силу, несе повну майнову відповідальність за свою роботу і за виконання домовленостей з іншими підприємствами.

Унаслідок існування суспільного поділу праці воно є спеціалізованим товаровиробником і має тісні зв'язки з іншими підприємствами, може користуватися кредитом і мобілізовувати грошові кошти шляхом випуску та продажу акцій. Воно власними силами забезпечує своє відтворення і несе повну відповідальність за результати своєї діяльності.

Прибуток підприємства є основним джерелом його розвитку. За рахунок прибутку розширюється його виробництво і забезпечується збільшення доходів. Як правило, воно конкурує з іншими підприємствами. Конкуренція суттєво впливає на поведінку підприємства та організацію його роботи.

Ряд підприємств можуть розраховувати на державну допомогу або мати пільгові умови діяльності, якщо їхня діяльність відповідає інтересам національної економіки.

В умовах ринкової економіки держава впливає на діяльність підприємств через систему законодавства та економічними методами, насамперед через гнучку податкову політику, формування ринкової інфраструктури та замовлення на виробництво продукції.

Підприємства визначають ділову активність національної економіки. Вони є головними товаровиробниками, суб'єктами, які розвивають виробництво, визначають його структуру. Від ефективності функціонування підприємств залежить економічний і технічний розвиток країни та добробут населення. Підприємство є реальним суб'єктом економіки.