Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - 5.2. Ринкова інфраструктура

Ефективне функціонування ринку можливе лише за наявності розвинутої інфраструктури. Інфраструктура ринку — це сукупність інститутів, які прискорюють та полегшують укладання і здійснення ринкових угод* Інфраструктура обслуговує як окремі ринки, так і ринок загалом.

Окремі ринки обслуговують спеціалізовані установи та організації ринкової інфраструктури. Так, інфраструктура ринку товарів включає товарні та ф'ючерсні біржі, торгові доми, посередницькі структури, торговельну мережу, підприємства оптової і роздрібної торгівлі; інфраструктура фінансового ринку включає фондові біржі, валютні біржі, банки, брокерські та страхові компанії, аудиторські фірми; інфраструктура ринку праці включає біржу праці (служби зайнятості), систему підготовки та перепідготовки кадрів, регулювання міграції робочої сили тощо.

До елементів ринкової інфраструктури, які обслуговують ринок загалом, належать інформаційні мережі та засоби зв'язку, транспортне обслуговування, Центральний банк, податкові служби, державні митні органи тощо.

Інфраструктура ринку товарів.

Товарна біржа — це оптовий ринок, де відбувається торгівля однорідними й одноякісними товарами за зразками. При цьому самі товари на ринок не доставляються. їхня наявність засвідчується документами. Товарні біржі бувають публічні та приватні. На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підприємці, що не є їх членами. Приватні біржі організовують у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери.

На біржі торгують не виробники і безпосередні покупці, а посередники, брокери та дилери, які є зареєстрованими членами біржі. Той, хто бажає купити чи продати товар через біржову угоду, мусить звернутись до брокера або дилера. Дилер — це юридична особа, яка здійснює біржове або торговельне посередництво за свій рахунок і на свою користь. Брокер є посередником при укладанні угод, діє за дорученням і за рахунок клієнтів, одержуючи від них за роботу комісійні.

Крім брокерів і дилерів, на біржі працюють маклери-службовці, які регулюють порядок проведення торгів. Однак укладати біржові угоди маклер не має права. Маклер здійснює свої функції за наймом, одержуючи винагороду у вигляді заробітку.

Розрізняють такі форми біржової торгівлі — форвардні, ф'ючерсні угоди та угоди з премією, або опціони.

Форвардна угода — це угода, за якою продавець повинен мати наявний товар і поставити його в зазначений у контракті строк.

Форвардна угода гарантує збут продукції для продавця та придбання на вигідних умовах для покупця і дає певну страховку від зміни цін. Біржовий посередник спочатку укладає форвардну угоду з продавцем, а згодом, знаючи, скільки товару він одержить у зазначений час, посередник укладає угоду з покупцем на постачання товару або з іншим посередником на перепродаж йому певної частини майбутньої партії товару.

Ф'ючерсна угода — це придбання права купити або продати у майбутньому товар, який ще не вироблено, проте буде вироблено за певний проміжок часу за певною ціною, що визначена товарною біржею. Ф'ючерсні угоди укладають з метою страхування від можливих змін цін або одержання різниці при перепродажу ф'ючерсної угоди. Переважна більшість зобов'язань за цими угодами виконується шляхом сплати або отримання різниці в ціні, а не через поставку реального товару. Вони використовуються на ринках, для яких характерні значні коливання цін і великі обсяги торгівлі.

У сучасних умовах існує ще один тип біржової угоди — угода з премією, або опціони. Це спекулятивна угода, що полягає у наданні права (але не зобов'язання) на купівлю якогось товару у визначену дату в майбутньому за обумовленою на момент укладання ціною з включенням комісійних продавцю. Тобто, якщо ціна товару підвищиться, то покупець придбає товар за обумовленою ціною, а з отриманого прибутку виплатить продавцю комісійні. Якщо ж, навпаки, ціна знизиться, то покупець зможе відмовитися від покупки, однак змушений буде платити комісійні продавцю.

Для страхування від можливих втрат через зміни цін при укладанні угод з реальним товаром у біржових операціях застосовують хеджування. Хеджування — це страхування ціни товару від ризику, небажаного для виробника зниження чи невигідного для покупця підвищення.

Відповідно до характеру біржових операцій виділяють товарні біржі реального товару і ф'ючерсні. На товарних біржах продаж контрактів супроводжується, як правило, наступною поставкою товарів. На ф'ючерсних біржах здійснюються в основному спекулятивні угоди і страхування від несприятливих змін цін, які не супроводжуються поставкою товарів, а мають своїм результатом ліквідацію контрактів і перерахунок між його агентами на основі різниці у цінах. Ф'ючерсні біржі — це найсучасніша форма товарної біржі. Переважна частина товарних бірж в економічно розвинутих країнах є ф'ючерсними. В Україні на початок 2005 року практичну діяльність здійснювали понад 244 товарних і товарно-сировинних бірж. Одним із законів, що регулюють біржову діяльність, є закон України "Про товарну біржу".

Інфраструктура ринку товарів.
Інфраструктура фінансового ринку.
Інфраструктура ринку праці.
Інші елементи ринкової інфраструктури.
5.3. Наслідки дії ринкової системи
Позитивні та негативні сторони ринку.
Частина II. ТЕОРІЯ МАКРОЕКОНОМІКИ
Розділ 6. СУКУПНИЙ ПОПИТ І СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ
6.1. Сукупний попит
Визначники сукупного попиту.
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru