Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - Види безробіття.

Безробіття має такі види: фрикційне, структурне і циклічне.

Фрикційне безробіття пов'язане з добровільною зміною працівниками місця роботи. Воно стосується робітників, які шукають роботу або чекають отримання роботи в найближчому майбутньому. Цей вид безробіття вважається неминучим і до певної міри бажаним. Останнє пояснюється тим, що чимало робітників, які добровільно опинилися без роботи, переходять з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вищеоплачувану і продуктивнішу роботу. Це обумовлює раціональніший розподіл трудових ресурсів, а отже, і збільшення реального обсягу національного продукту.

Фрикційне безробіття тісно пов'язане зі структурним безробіттям. Останнє викликане важливими змінами структури споживчого попиту і технології, які, у свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу. Виникає безробіття, бо робоча сила реагує повільно, її структура повністю не відповідає новій структурі робочих місць. У результаті виявляється, що у деяких робітників нема таких навичок, які можна швидко продати; їхні навички і досвід застаріли і стали непотрібними через зміни технології і характер споживчого попиту. До того ж, постійно міняється розподіл робочих місць.

Між фрикційним і структурним безробіттям різниця не зовсім визначена. Суттєва різниця полягає в тому, що в першому випадку безробітні мають навички, які вони можуть продати, а в другому вони не можуть одразу отримати роботу без перепідготовки, додаткового навчання, а то і переміни місця проживання. Фрикційне безробіття носить короткочасний характер, а структурне — довгочасний і тому вважається серйознішим.

Циклічне безробіття викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, яка характеризується недостатністю загальних, або сукупних, видатків. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. З цієї причини циклічне безробіття іноді називають безробіттям, пов'язаним з дефіцитом попиту.

Важливо відзначити, що повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. Більшість економістів вважають фрикційне і структурне безробіття неминучим. Це означає, що повна зайнятість виступає як зайнятість, що складає менше 100% робочої сили. Тобто рівень безробіття за повної зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного і структурного безробіття. Іншими словами, рівень безробіття за повної зайнятості досягається в тому випадку, коли циклічне безробіття дорівнює нулю.

Рівень безробіття за повної зайнятості також називають природним рівнем безробіття. Реальний обсяг національного продукту, пов'язаний з природним рівнем безробіття, називається виробничим потенціалом економіки. Це реальний обсяг продукції, який економіка може виробити за умови повного використання ресурсів.

Природний рівень безробіття являє собою до певної міри позитивне явище. Адже безробітним, які представляють фрикційний його тип, потрібен час, щоб знайти відповідне вакантне місце. Безробітним, що представляють його структурний тип, також необхідний час, щоб набути кваліфікації або переїхати в інше місце, коли це необхідно для отримання роботи.

Якщо число осіб, які займаються пошуками роботи, перевищує наявні вакансії, це означає, що ринки робочої сили не збалансовані. При цьому спостерігається дефіцит сукупного попиту і циклічне безробіття. Якщо ж за надлишкового сукупного попиту відчувається нестача робочої сили, це означає, що кількість вільних робочих місць перевищує кількість робітників, які шукають роботу. У такій ситуації фактичний рівень безробіття нижчий природного.

Природний рівень безробіття не означає, що економіка завжди функціонує за такого рівня. На практиці рівень безробіття часто перевищує природний рівень. В економіці може виникнути і такий рівень безробіття, який буде нижчий природного.

Природний рівень безробіття сам по собі не обов'язково постійний, він підлягає перегляду внаслідок інституційних змін (законів і звичаїв суспільства). Наприклад, у 60-х роках XX ст. вважалось, що природний рівень безробіття складає 4 %, а нині — близько 5—6 % .