Основи економічної теорії - Дзюбик С. Д. - Причини нерівності доходів та ефективність.

Вимірювання нерівності.

Дослідження показують, що найбільша частка національного доходу припадає на заробітну плату. Відносна частка доходу від праці, що визначається у вузькому розумінні як заробітна плата, за останні десятиріччя дещо збільшилася. Якщо давати визначення в ширшому розумінні, тобто включаючи самостійно зайнятих, то в національному доході економічно розвинутих країн відносна частка доходу від праці досягла 70—80 %, а частка майнових доходів — близько 20—ЗО %. В Україні в загальній структурі доходів у 2003 році частка доходів від заробітної плати складала 42,35 %, прибуток та змішаний дохід — 16,42 %, доходи від власності — 2,39 %, соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти — 38,84 %.

Той факт, що в економічно розвинених країнах більша частка доходів припадає на дохід від праці, ще не означає, що розподіл національного доходу в цих країнах досяг соціальної справедливості. Аналіз статистичних даних показує, що у цих країнах існує значна нерівність доходів. Ступінь нерівності доходів можна визначити за допомогою кривої Лоренца, зображеної на рис. 18.2.

Рис. 18.2. Крива Лоренца

На рисунку видно, що відсоток сімей відкладено на осі абсцис, а відсоток доходу — на осі ординат. Теоретичну можливість абсолютно рівного розподілу доходу показує бісектриса. Вона вказує на те, що будь-який даний відсоток сімей отримує відповідний відсоток доходу. Це означає, що коли 20 % всіх сімей отримують 20 % всього доходу, 40 % — 40 %, а 60 % — 60 % тощо, то відповідні точки будуть розміщені на бісектрисі.

Крива Лоренца демонструє не теоретичний, а фактичний розподіл доходу. Як вказує точка а, 20 % всіх сімей з найнижчими доходами отримують 7 % доходу; точка б вказує, що 40 % сімей з низькими доходами отримують 18 % доходу тощо. Ділянка між лінією, що позначає абсолютну рівність, і кривою Лоренца вказує на ступінь нерівності доходів. Чим більша ця ділянка, або розрив між лініями, тим більший ступінь нерівності доходів. Коли б фактичний розподіл доходів був абсолютно рівним, то крива Лоренца і бісектриса співпали б і розрив зник.

Точка е на графіку відповідає ситуації абсолютної нерівності, коли 1 % сімей має 100 % доходу, а інші не мають нічого. У цьому випадку крива Лоренца співпаде з осями системи координат, утворивши прямий трикутник з вершиною в точці е. Трикутник, створений діагоналлю і осями координат, характеризує цей крайній ступінь нерівності.

Криву Лоренца можна використати для порівняння розподілу доходів у різні періоди часу або в різних країнах, або між різними соціальними групами населення, беручи до уваги доходи до і після вирахування податків, а також трансфертні платежі. У перехідній економіці України спостерігається особливо велика різниця між доходами працюючого населення і пенсіонерів. Дуже великий розрив існує також між доходами працівників окремих галузей народного господарства та видів економічної діяльності, приміром, між доходами працівників вугільної, металургійної промисловості, нафтоперероблення, працівників, зайнятих фінансовою діяльністю, з одного боку, і працівників освіти, охорони здоров'я, культури, з другого.

Причини нерівності доходів та ефективність.

Ринкова економіка суперечлива: з одного боку, вона надає рівні можливості, а з іншого, функціонує за принципом: "працюй або ходи голодний". Плоди ринкової економіки належать тим, хто має право на спадщину. Рівень доходів окремих груп населення також залежить від різниці в здібностях, рівні освіти і професійній підготовці, від вибору місця роботи, ступеня панування на ринку тощо.

Вивчаючи соціальне становище населення, економісти застосовують поняття "прожитковий мінімум". Визначається він двома способами. По-перше, використовуються дані про бюджет працюючих сімей. По-друге, береться до уваги те, що питома вага доходу витрачається на харчування.

Аналіз показує, що найбільші коливання доходу пов'язані із власністю. Різниця в оплаті праці й особистих якостях за своїм значенням суттєво поступається значенню власності. Разом з тим слід зазначити, що більшість багатіїв досягли цього статуса в результаті сміливих експериментів і ефективних вкладень і лише незначна частина — завдяки спадщині. Щоправда, здібності можуть успадковуватися. Генетика вчить, що вони передаються, особливо через покоління. Риси характеру визначаються багато в чому навколишнім середовищем так само, як і генами.

Однією з найбільших перепон на шляху до рівності стає освіта. Хоча в багатьох країнах за останні роки різниця в освітньому рівні окремих соціальних груп населення значно зменшилась, однак і нині, навіть в економічно розвинутих країнах, чимало сімей не можуть оплатити навчання своїх дітей на лікарів, адвокатів, бізнесменів тощо. Виходить, їхнім дітям недоступні деякі високооплачувані спеціальності.