Основи економічної теорії - Козак Ю.Г. - 3.2 Правові форми організації фірм

Фірми класифікуються за трьома основними формами: одноосібне володіння, партнерство та корпорація. Це класифікація визначається, виходячи з таких критеріїв:

1) хто приймає ділові рішення;

2) як накопичується капітал;

3) хто виконує функції підприємця;

4) як оподатковується прибуток;

5) хто бере на себе відповідальність за збитки.

Одноосібне володіння

Одноосібне володіння - це найпростіша форма організації фірми. Така фірма належить одній особі, яка приймає всі ділові рішення, отримує весь прибуток та несе необмежену відповідальність за збитки фірми.

Підприємець - особа або група осіб, які приймають рішення "що" і "як" виробляти. Основне його завдання - відшукати можливості для одержання прибутку. Він є відповідальним за комбінацію обмежених ресурсів, за якої отримується максимальний прибуток. За умови ведення справ сам на сам власник фірми має право самостійно приймати рішення: про найм працівників; що виробляти; скільки грошей витрачати на рекламу; де купувати сировину та де її зберігати. Однак спільне правило для всіх підприємців - дотримуватися законів та виконувати зобов'язання згідно з контрактами.

Одноосібне володіння має переваги та недоліки.

Переваги одноосібного володіння

До переваг організації бізнесу у формі одноосібного володіння належать:

1) власник самостійно приймає всі рішення й повністю відповідає за них;

2) одноосібне володіння просто організувати, досить тільки зареєструватися у владних структурах;

3) одержання усього прибутку однією особою - власником фірми;

4) прибуток, який отримує власник, оподатковується тільки один раз - як особистий доход.

Недоліки одноосібного володіння

До недоліків одноосібного володіння належать:

1) власник несе необмежену відповідальність за боргами фірми;

2) якщо фірма несе збитки, то власник повинен їх особисто сплачувати;

3) одноосібне володіння не сприяє накопиченню капіталу - кошти на розширення виробництва можуть бути отримані або за рахунок відрахувань з прибутку, або за рахунок особистих заощаджень власника, або за допомогою позики. Однак позичання грошей одноосібному власнику може бути ризикованим, оскільки успіх усього підприємства лежить на плечах однієї особи. Навіть кредитори не бажають надавати довгострокові позики одноосібним фірмам, оскільки в разі збанкрутування або загибелі власника кредити не повертаються;

4) працівники неохоче наймаються на роботу в одноосібне володіння, оскільки ці фірми створюються та зникають кожного дня.

Партнерство

Партнерство - це така форма організації фірми, якою володіють дві і більше осіб (партнерів), що приймають ділові рішення, розподіляють між собою прибуток і несуть фінансову відповідальність за збитки.

Створення партнерської фірми не пов'язано з юридичними складностями. Діяльність таких фірм ґрунтується на угодах, у яких визначається частка та зобов'язання кожного з партнерів. Вони можуть вкладати еквівалентні або різні суми грошових коштів у підприємство; один з партнерів може спеціалізуватися на фінансах, інший - на продажу товарів. Один з партнерів може приймати всі рішення, в той час як інший забезпечує фінансову підтримку. Сфера діяльності таких фірм простягається від продажу невеликих квартир до функціонування відомих у масштабі країни адвокатських контор. Партнерство, як і одноосібне володіння, має свої переваги та недоліки.

Переваги партнерства

До переваг партнерської фірми належать:

1) прибуток, який отримують партнери у вигляді особистого доходу, повторно не оподатковується;

2) партнерство відкриває більше можливостей для їхніх власників, змушуючи їх "спеціалізуватися" на технологічній або управлінській діяльності;

3) "одна голова добре, а дві - ще краще". Партнер з технічною освітою буде відповідальним за виробництво, а партнер зі знанням маркетингу - за збут товарів;

4) партнерство більше сприяє накопиченню капіталу, ніж одноосібне володіння, оскільки партнери можуть скласти разом свої доходи і таким чином збільшити платоспроможність фірми.

Недоліки партнерства

Однак партнерство має й недоліки, а саме:

1) сума грошових накопичень може зростати лише до розмірів особистого доходу і взятих партнерами в борг коштів;

2) у партнерській фірмі, так само як і в одноосібному володінні, власники несуть необмежену відповідальність за свою господарчу діяльність. Кожен з партнерів особисто відповідає за борги фірми і мусить розплачуватися особистим майном у разі її збанкрутування;

3) партнерство може бути ризикованим за умови помилкових рішень та дій когось із партнерів;

4) невідповідність інтересів. Розбіжність інтересів може призвести до згортання виробництва і навіть краху фірми. З цієї причини в партнерській фірми часто беруть участь члени однієї родини або друзі, які можуть довіряти один одному.

Корпорація

Історія існування корпорацій налічує більше ніж п'ять століть. Ця форма організації фірми усуває два основних недоліки одноосібного володіння і партнерства, а саме: повноту відповідальності та обмеженість можливостей для накопичення капіталу. Господарями корпорації є власники її цінних паперів (акцій). Корпорації мають статус юридичної особи і діють, з точку зору законів, як єдине ціле. Власники акцій обирають раду директорів, яка призначає керуючих. Керуючі відповідають за поточні операції корпорації.

Для створення корпорації її засновники розробляють і приймають статут. Після реєстрації статуту корпорація стає юридичною особою і підпорядковується державним законам. Офіційні особи корпорації можуть діяти від її імені, але не відповідають за її борги. Але якщо керуючі особи здійснюють протиправні дії від імені корпорації, то їхня діяльність може переслідуватися в судовому порядку.

Корпорація є власністю власників цінних паперів (акцій), які придбали частку у фірмі. Частка акціонера пропорційна кількості акцій, яку він придбав, відносно до загального обсягу випущених акцій. Власники цінних паперів корпорації мають право голосу у прийнятті рішень щодо господарчої діяльності фірми.

Корпорації часто налічують велику кількість акціонерів. Так, наприклад, Американська телефонно-телеграфна корпорація налічує 250 тисяч акцій, які належать 3 мільйонам чоловік. На відміну від одноосібного володіння і партнерства, в корпорації власники акцій не займаються самостійно управлінням фірмою. Це роблять професійні керуючі (менеджери). Акціонери корпорацій не беруть участі в щоденній діяльності фірми, якщо вони не мають вагомої частки випущених акцій. Менеджери, яких призначає рада директорів, приймають рішення щодо діяльності фірми. Управлінський персонал виконує свої функції до тих пір, доки їхня робота буде задовольнятиме акціонерів та раду директорів. Акціонери можуть здійснювати непрямий контроль за корпорацією, продаючи свої акції. Масовий продаж акцій звичайно знижує їхні ціни і тим самим збільшує курс акцій інших корпорацій.

Переваги корпорацій

Переваги організації фірми у формі корпорації:

1) обмежена відповідальність її власників. Власники особисто не відповідають за борги корпорації. Якщо корпорація збанкрутує, то найгірша річ, яка може статися з власниками, - падіння вартості їхніх акцій аж до нульової позначки. Кредитори корпорацій не можуть висувати проти власників судові позови за борги;

2) великі можливості для накопичення капіталу. Тривалість функціонування корпорації набагато перевищує період функціонування певного акціонера. Деякі американські корпорації існують більше ніж 100 років. Деякі сучасні корпорації Великої Британії зареєстрували свої статути за часів Генріха Восьмого (XVI ст.);

3) банки охоче надають довгострокові кредити корпораціям;

4) корпорація має набагато більші можливості накопичувати грошовий потенціал для розширення або модернізації виробництва, ніж інші форми організації бізнесу;

5) переобрання голови ради директорів або продаж одним із власників великого пакету акцій не впливає на юридичне становище фірми;

6) якщо управлінський персонал на чолі з менеджером не забезпечують ефективної діяльності корпорації, то рада директорів звільняє цих працівників і наймає інших.

Недоліки корпорацій

До недоліків функціонування корпорації можна віднести:

1) подвійне оподаткування прибутку державними та місцевими податками;

2) структура корпорації часто складна, до неї входить безліч підрозділів. Між цими підрозділами іноді виникає суперництво, в управлінні корпорацією з'являються елементи бюрократизму і безвідповідальне ставлення до справи. І тоді вони починають нагадувати державні підприємства. Прибуток корпорацій у таких випадках зменшується.

Табл. 3.1 підводить підсумок перевагам і недолікам трьох правових форм організації фірм: одноосібному володінню, партнерству та корпорації.

Таблиця 3.1

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРЬОХ ПРАВОВИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІРМ*

Діаграма 3.1 відображає кількісне співвідношення між одноосібними володіннями, партнерствами та корпораціями в економіці СІЛА. Незважаючи на те, що % підприємств країни - одноосібні володіння, 90% загальної суми прибутку отримують корпорації. І це цілком зрозуміло: адже одноосібні володіння, партнерські фірми - це невеликі підприємства, тоді як корпорація - велетенська компанія. Вони домінують у діловому житті промислово розвинутих країн, використовуючи свої безсумнівні переваги: обмежена відповідальність власників; великі можливості накопичення капіталу, а також використання досвіду та знань професійних управлінців.