Пряма демократія - це така політична система, за якої кожний громадянин має право особисто висловлювати свою думку і голосувати за будь-яке конкретне питання.
Пряма демократія характерна для роботи клубів, творчих спілок, партійних з'їздів, зборів трудових колективів.
У масштабах країни це проявляється у виборах депутатів Верховної Ради або президента, проведенні референдумів. При цьому першочергова увага приділяється регламенту роботи. Адже від принципу голосування (одноголосність, проста більшість, кваліфікаційна більшість тощо) залежить результат. Тому представників ТСВ цікавить основа - конституційний вибір, тобто правила вибору регламенту. Саме від них залежить розвиток демократії. Дж. Б'юкенен та інші щиро вірять, що конституційний регламент може зробити демократичний лад більш ефективним і дієвим. Розглянемо це на конкретному прикладі.
Нехай жителі якоїсь вулиці вирішили її озеленити. Садіння дерев вздовж вулиці - суспільне благо. Припустімо, що вздовж вулиці стоять три будинки. Висаджені дерева, безумовно, принесуть корисність усім сім'ям, які проживають у цих будинках. Також припустімо, що купівля і .садіння одного дерева коштує 60 гривень. Це означає, що граничні витрати в цьому випадку - постійні і рівні 60 грн. Якщо вони розподіляються рівномірно між усіма мешканцями вулиці, то кожна сім'я повинна платити по 20 грн. за кожне дерево. І ще припустімо, що загальна вигода (TR) від садіння одного дерева становить 180 грн., двох - 340 грн., чотирьох - 480 грн. і т.д. (див. табл. І). Розглянемо три випадки.
Таблиця І. Загальна і гранична вигода від саджання дерев (грн.)
1. Вигоди і витрати розподіляються між сім'ями рівномірно. В цьому випадку буде посаджено сім дерев. Проілюструємо це графічно (див. рис. 2). Відкладемо по осі абсцис число дерев, а по осі ординат - граничні вигоди (МR) і витрати (МС). Функція граничних витрат постійна і становить 60 грн. Функція граничної вигоди спадна (пряма МR має негативний нахил). Оптимальне число посаджених дерев визначається в точці перетину кривих граничних вигод і граничних витрат. У цьому випадку воно становить 7 дерев.
Рис. 2. Вибір оптимальної кількості саджанців .
2. Витрати розподіляються між сім'ями рівномірно, а вигоди нерівномірно. Нехай є три сім'ї - Кравчуків, Марчуків і Вітренків. Перша сім'я отримує 50% сукупної вигоди, друга сім'я - 30%, а третя - 20% (див. табл. 2).
Таблиця 2. Розподіл індивідуальних граничних вигод (граничних витрат) між сім'ями
Якщо рішення приймаються простою більшістю голосів, то у випадку нерівномірного розподілу вигод буде посаджено менше дерев, ніж у випадку рівномірного розподілу. Річ у тому, що для Вітренків висаджування уже шести дерев буде збитковим, оскільки гранична вигода цієї сім'ї від садіння шостого дерева дорівнює 16 грн., а граничні витрати - 20 грн. Однак шосте дерево буде посаджено, тому що за це проголосують Кравчуки і Марчуки (для них МR > МС). Проти посадки сьомого дерева будуть голосувати Вітренки і Марчуки. Для них гранична вигода (12 і 18 грн. відповідно) є меншою за граничні витрати (20 гри.). Отже, якщо витрати розподіляються рівномірно, а вигоди нерівномірно, то буде недовиробництво суспільних благ. У нашому випадку це означає, що буде посаджено шість дерев, а не сім (див. МR на рис. 3).
3. Вигоди розподіляються рівномірно, а витрати нерівномірно. Нехай в табл. 2 представлені не граничні вигоди, а граничні витрати. В цьому випадку Марчуки і Вітренки проголосують за висаджування 8 дерев. Граничні вигоди (20 грн.) будуть вищими від їх граничних витрат (8 і 12 відповідно). Отже, якщо вигоди розподіляються рівномірно, а витрати нерівномірно, то станеться надвиробництво
Рис. 3. Інші можливі способи вибору кількості саджанців
суспільних благ. Це означає, що буде посаджено вісім, а не сім дерев (див. МЯ2на рис. 3). Звернімо увагу на те, що і у другому, і у третьому випадках вирішальним під час голосування був голос сім'ї Марчуків, які займали місце в центрі. Така ситуація отримала в літературі назву моделі медіанного виборця.
Модель медіанного виборця - модель, яка характеризує властиву прямій демократії тенденцію, згідно з якою прийняття рішень здійснюється відповідно до інтересів виборця-центриста (людини, яка займає місце в середині шкали інтересів певного суспільства). Вирішення питань - на користь виборця-центриста має свої плюси і мінуси. З одного боку, воно втримує суспільство від прийняття односторонніх рішень, від крайностей. З другого - воно далеко не завжди гарантує прийняття оптимального рішення.
Навіть в умовах прямої демократії, коли рішення приймаються простою більшістю голосів, можливий вибір на користь економічно неефективного результату (наприклад, недовиробництво або надвиробництво матеріальних благ).
У рамках прямої демократії всі рішення співтовариства мають тенденцію відповідати інтересам медіанного виборця, що часто не завжди економічно доцільно.
Бюрократія і проблеми формування конституційної економіки