Основи економічної теорії - Мамалуй О. О. - Глава 6. Ринок як економічна форма організації функціонування економіки

§ 1. Товарне виробництво, його головні типи та характерні риси

Товарне виробництво як особливий етап економічного розвитку суспільства є закономірним явищем, своєрідною соціальною реакцією людства на якісні зміни у продуктивних силах. Ця реакція учасників виробництва має особливу антропогенну природу і виявляється не в природному поділі праці, що було характерним для натурального виробництва, а в суспільному поділі праці, який поступово набув розвинених форм: кооперація, спеціалізація, концентрація та ін. Відомо три найбільш загальні типи суспільного поділу праці: 1) відокремлення скотарства від землеробства; 2) виділення працівників, які займаються ремісництвом; 3) виникнення прошарку суб'єктів економічних відносин, які формували економічний стан обміну або купівлі та продажу. Очевидно, що такі величезні зрушення у суспільному поділі праці дали змогу більшості суб'єктів господарювання відокремитися у процесі виробництва один від одного. Продукти, що виробляли у натуральному господарстві для безпосереднього споживання, при товарному виробництві стали товарами, бо їх виробляли для безпосереднього обміну, купівлі та продажу.

В економічній теорії сформульовано положення, згідно з яким існує така система поділу праці: 1) всередині суспільства — за галузевою ознакою (промисловість, сільське господарство, транспорт та ін.); 2) всередині якоїсь галузі; 3) всередині підприємств — на окремі спеціальності на робочих місцях. Перший тип поділу праці називають загальним, другий — частковим, третій — одиничним. Типи суспільного поділу праці дуже різні. Цю різноманітність сформулював А. Сміт, який висвітлив міжнародний поділ праці, поділ праці між містом і селом, промисловістю та торгівлею, виділив розумову та фізичну працю тощо.

Необхідність обміну продуктами зумовлюється зростаючими потребами людей. Поліпшення обміну пов'язано зі створенням ринку, де відбувається обмін, формуються та втілюються його умови.

Можливість і необхідність обміну товарами пов'язані також з тим, що розвиток продуктивних сил зумовив появу багатьох нових продуктів та їх надлишків.

Товарне виробництво — це така сфера суспільного господарювання, де продукти виробляються відособленими виробниками для обміну на ринку. Приватна праця спеціалізованих виробників дістає суспільну оцінку тільки в результаті обміну товарів, які задовольняють потреби виробників і споживачів.

Розрізняють два типи товарного виробництва — просте та загальне.

Характеризуючи товарне виробництво, слід зазначити, що розвиток суспільного поділу праці є загальною умовою виникнення та функціонування товарного виробництва, а економічне відособлення товаровиробників — безпосередньою причиною існування товарного виробництва.

Необхідно взяти до уваги, що різні типи товарного виробництва мають як загальні риси, так і відмінності.

Загальні риси типів товарного виробництва не залежать від етапів розвитку економічної системи. Специфічні ознаки зумовлюють певні риси, властиві тому чи іншому етапові розвитку економічної системи. До загальних рис товарного виробництва різних типів належать: економічна свобода товаровиробників, наявність конкурентних відносин, зв'язок між товаровиробниками і споживачами товарів відбувається тільки через ринок.

Просте товарне виробництво має такі специфічні ознаки. По-перше, товарні відносини тільки зароджуються; по-друге, характерним є обмін продуктами всередині родової общини; по-третє, інститут приватної власності перебуває на стадії формування, а повністю створюється в умовах обміну продуктами між сусідніми общинами; по-четверте, власник засобів виробництва і виробник —один суб'єкт. Просте товарне виробництво виникає під час становлення рабовласницького суспільства й існує у сучасних умовах як уклад.

Розвиток загального товарного виробництва означає перехід до такої економіки, коли немає продукту, який би не набув форми товару. Всім товарам властиві вартісні характеристики. До товарного обміну залучаються матеріальні та нематеріальні блага, які не створюються працею людей. Всі такі блага оцінюються на ринку і значно розширюють асортимент товарної маси. Загальне товарне виробництво має внутрішню стабільність і досить широкі можливості для вдосконалення. Воно виникає за капіталізму, де робоча сила — товар.

Не слід вважати, що зміна типів товарного господарювання здійснювалася за простою схемою. У реальному економічному просторі все відбувається досить складно й суперечливо. Соціально-економічна природа всіх типів досить суперечлива, деякі важливі елементи різних типів співіснували в минулому і виявляють свою дію сьогодні, виконуючи провідну роль загального типу.